3.3 Зовнішні ризики в туристичному бізнесі

Ризики зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) проявляються при укладанні і виконанні контрактів з іно­земними партнерами, з якими нині працює багато туристичних підприємств. Ризики, що виникають при проведенні ЗЕД, за­лежать від об'єктивних причин, що відбивають закони розвит­ку світової економіки.

Крім факторів, які регулюють обмін товарів та послуг на міжнародному рівні і привносять нестабільність у зовнішньо­торговельні відносини, у кожній країні існують внутрішні при­чини, що сприяють підвищеній ризикованості ЗЕД.

Структура ризиків ЗЕД фірми велика і нараховує, за вис­новком сучасних теоретиків ризику, 150 видів. Відповідно до цього існують різні класифікації ризиків ЗЕД. Серед них виді­ляють загальні й операційні, які належать до конкретного типу зовнішньоекономічних операцій (ЗЕО). Узагальнена схема ризиків ЗЕО представлена на рис. 3.

Рис. 3. Структура ризиків зовнішньоекономічних операцій

До ризиків, пов'язаних з умовами контракту, належать ри­зики: пов'язані з товаром і послугою, їх якістю, ціною; умов постачання; вибором валютно-фінансових умов контракту; форс-мажорними обставинами; розривом контракту і відпові­дальністю за недотримання умов, арбітражем.

До ризиків, зовнішнім до договору, належать ризики: політичні, макроекономічні, надійності партнера, юридичні, кримінальні, маркетингові, інформаційні.

До ризиків, що належать до етапу угоди, належать ризики: митного оформлення, сертифікації продукції, інвестиційні, ви­робничі, комерційні, транспортні.

Стосовно територіального положення ризики поділяються на такі, що виникають на власному ринку; на кордоні; за кордоном.

Стосовно можливості впливу на ризик ризики поділяються на: керовані фірмою, посередньо керовані, некеровані.

Туристичне підприємство стикається з усіма видами ри­зиків, сформульованих вище. Треба виділити страхові ри­зики турфірми. Їх схема наведена на рис. 4.

Рис. 4. Схема страхових ризиків туристичного підприємства

Особливо виділяються такі специфічні ризики туристично­го підприємства:

• неправильного розміщення капіталу на розвиток мережі туристичних послуг;

• невдалого вибору напрямів туристичної діяльності;

• фінансові (банківські);

• ризики псування, знищення або втрати майна;

• нещасний випадок і хвороби співробітників;

• невиконання зобов'язань з боку партнерів;

• непрофесійна і несумлінна діяльність службовців;

• зрив графіків роботи транспортних засобів;

• невиконання підприємством зобов'язань перед клієнтами;

• зміна політичної обстановки в країні приймання;

• зміна законодавства в країні приймання;

• зміна законодавства у власній країні;

• інші форс-мажорні обставини. Основні фактори ризику в туристичній діяльності:

• нестабільність попиту та пропозиції;

• вплив конкуренції;

• еластичність ціни і доходу;

• фактор сезонності;

• вплив зовнішніх факторів.

Нестабільність попиту визначається низкою взаємозалеж­них факторів, що підвищують ризик у туризмі в цілому і ство­рюють особливі проблеми в області просування туристичного продукту. До них належать:

• високий ступінь залежності попиту від ціни і доходу;

• сезонні коливання;

• непередбачений і несподіваний вплив навколишнього середовища;

• низький ступінь прихильності споживача до маршрутів і ще менше до засобів подорожі і торгових посередників;

• зміни в структурі попиту, як якісні, так і кількісні;

• широкий спектр однорідних і часто суперечливих та не­сумісних мотивацій і бажань, що є основою туристично­го попиту.

Нестабільність пропозиції визначається тим, що переважна більшість туристичних підприємств не здатна швидко відреагувати на зміни попиту, адаптувати якість і кількість наданих послуг. Особливо помітна нееластичність пропозиції, оскільки попит на туристичні послуги піддається значним сезонним коливанням і зовнішнім обставинам.

Можливості адаптації і швидкої зміни туристичних послуг обмежені з таких причин:

• виробництво туристичного продукту капіталоємне, воно полежить від наявності кваліфікованого і досвідченого персоналу;

• виробництво туристичних послуг не може випереджати попит, їх не можна складувати, тому багато виробників послуг не можуть уникнути періодичної недоексплуатації своїх можливостей, що потім змінюється повною заван­таженістю і навіть перезавантаженістю;

• значні інвестиції капіталу в одиницю продукції (наприк­лад, номер готелю, посадкове місце в літаку). При цьому витрати мають в основному фіксований характер на не­великому проміжку часу. Тому більша частина загальних витрат не піддається значним модифікаціям. Незначні зміни в потенційній потужності не мають особливого впливу на рентабельність.

Фіксоване місце розташування й обмежені можливості конверсії також характеризують нееластичність пропозиції. Авіалінія, наприклад, може змінити розклад перельотів по яко­мусь маршруту через зміни попиту за рахунок скорочення або збільшення кількості вильотів в інші точки. Готель же, що зна­ходиться в туристичному регіоні, який втрачає клієнтуру з різних причин, не має такої альтернативи.

Вплив конкуренції також специфічний в турбізнесі. Зазвичай існує жорстка конкуренція між послугами, що мають ідентич­ний характер. Потенційному туристу пропонується широкий вибір альтернативних послуг, засобів подорожей, маршрутів, кожний з яких, можливо, відповідає його вимогам і бажанням. Як результат - низький ступінь прихильності до конкретних способів і місць подорожі. Деякі туристи схильні регулярно вибирати той самий маршрут, той самий вид транспорту, готель, користуватися послугами того самого турагента чи туроперато­ра упродовж багатьох років.

Заміна загрожує не тільки типам послуг, але й різним мар­шрутам. Перед споживачем може стояти вибір: поїхати в подорож чи зробити покупку якогось матеріального предмета. Про­блема вирішується шляхом комунікації і реклами, що підкрес­люють унікальність і незвичайність запропонованого товару, а також завоювання пріоритетного положення в торговому сек­торі через особливі переваги, що пропонуються торговими аген­тами. Але для їх здійснення необхідні добре підготовлені кад­ри і засоби, що додає нові ризики.

Еластичність ціни і доходу. Попит на турпослуги швидко реагує на зміну їхньої ціни і збільшення доходів. Ступінь ціно­вої еластичності залежить від мотивацій і цілей подорожі. Вона не є неоднорідною в спектрі цін: висока при високих цінах і не­значна – при низьких.

Як і у всіх інших видах підприємництва, значні ризики пов'язані з визначенням ціни туристичної послуги. Вона є од­ним із ключових інструментів маркетингу в туризмі з таких причин:

• зміна ціни сильно впливає на обсяг продажів. Зазвичай відносно низька ціна залучає додаткових клієнтів;

• на відміну від будь-яких інших маркетингових заходів, зміна ціни здатна справити самий сильний ефект;

• потенційні туристи швидше реагують на коливання ціни, ніж на зміну запропонованих послуг;

• зміна цін на маршрут чи послуги лише зміщують попит, не збільшуючи його обсяг. Коли до програми вводиться новий маршрут чи знижується ціна на уже наявний, до­водиться враховувати ціни на інші послуги, щоб уникну­ти ризику падіння доходів від продажів;

• поняття ціни, що переслідує мету залучення нових клієнтів, ефективне тільки у поєднанні із заходами про­сування товару.

Сезонні коливання в туризмі пов'язані винятково з попитом і провокуються такими факторами, як звичка, традиція або клімат. Сезонність має наслідки, що прямо належать до плану­вання просування турпродукта, з причин:

• можливості зрушити попит на сезон низької завантаже­ ності за допомогою маркетингових заходів дуже обмежені;

• потенційні клієнти планують свою подорож набагато ра­ніше, ніж було б їм зручно. Тут виникає необхідність діяльності з просування продукту, яка має бути правиль­но визначена в часі з метою справити найбільший вплив на потенційного турріста в момент прийняття ним рішен­ня. З цієї самої причини туроператори видають свої літні каталоги в листопаді—грудні попереднього року, а реклам­ну діяльність розгортають у період з грудня по березень;

• сезонність є додатковим ризиком для споживача, оскіль­ки в розпал сезону можливе зниження стандартів обслу­говування через високу наповнюваність турпотенціалу.

Вплив зовнішніх факторів. На туристичний попит вплива­ють такі зовнішні фактори, як політична нестабільність, страй­ки, нестійкість місцевої валюти, їх не можна передбачити, уник­нути чи запобігти.

Для України через специфічні умови господарювання ха­рактерні такі причини виникнення економічного ризику тури­стичного підприємства:

• необов'язковість і безвідповідальність господарюючих суб'єктів;

• суперечливість законодавства;

• інфляція;

• відсутність реального господарського права;

• недієздатність правоохоронних органів;

• перевага політичних інтересів над економічними;

• роздутий управлінський апарат;

• нестійке податкове законодавство;

• несумлінна конкуренція.