4. Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу.

Ресурсозбереження – один з важливих напрямів підвищення ефективності виробництва на основі раціонального, економічного використання усіх видів ресурсів. Ресурсозбереження забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів.

Земельні ресурси. За експертними оцінками, за умови раціонального використання земельних ресурсів Україна здатна забезпечити продуктами харчування майже 150 млн. чоловік. Втім споживання основних видів с-г продукції нижче за встановлені норми. Один із шляхів підвищення ефективності використання земельних ресурсів полягає у вдосконаленні структури земельного фонду. З цією метою необхідно зменшити розораність земель України до 30-40 %.

Основними причинами нераціонального використання земель в Україні є: розробка корисних копалин з порушенням екологічних та технологічних вимог; використання земель не за цільовим призначенням; наявність великої кількості відкритих сміттєзвалищ, побутових таінших відходів; нераціональна структура земельних угідь, в першу чергу сільськогосподарських.

Лісові ресурси. Ресурсозбереження – важливий чинник підвищення ефективності викоритання і відтворення лісових ресурсів на основі впровадження НТП, посилення режиму економії.

До основних напрямів ресурсозбереження слід віднести: впровадення прогресивних технологій, спеціалізація і концентрація лісовирощування, підвищення продуктивності лісових насаджень.

Водні ресурси. За останні роки суттєво погіршилась якість води основних джерел централізованого водопостачання, що обумовлено незадовільною водогосподарською діяльністю, забрудненням річкового стоку і підземних водоносних горизонтів.

Особливо несприятлива ситуація з якістю питної води склалась у Луганській, Донецькій, Хмельницькій, Запорізькій, Херсонській областях України. Дуже гостро стоїть питання раціонального використання питної води. У цілому в Україні незважаючи на її дефіцит в окремих регіонах, де вода подається за графіком, непродуктивні втрати за даними експкртних оцінок становить 32 %.

Мінеральні ресурси. Зміст ресурсозбереження стосовно ресурсів надр полягає у найбільш повному і ефективному викоритсанні розвіданих запасів корисних копалин. Досягається це шляхом зменшення втрат корисних компонентів під час збагачення; зменшення врат у надрах у процесі видобудовування корисних копалин; максимального викорисання відходів видобування та збагачення корисних копалин.

Через використання недосконалих технологій видобування втратчається значна частина корисних копалин. Так, частка видобутої нафти становить лише 35-40 , хоча застосуванн прогресивних технологій дозвляє підняти її до 60-65 %. У процесі шахтного видобування втрати становлять до 10-15 % запасів. Втрати вугілля становлять до 15-20 %, а камяної солі і гіпсу до 50-65 %. Масштаби ресурсокористування, сировинна орієнтація промисловості та використання недосконалих технологій призвели до того, в Україні накопичились значні обєми відходів, за яким не має рівних в Європі.