Методичні вказівки щодо виконання завдання

Мета методу АВС полягає у тому, щоб з всієї множини однотипових об’єктів відібрати найбільш вагомі щодо головної цілі. Таких об’єктів небагато, на них і треба зосередити увагу.

Порядок проведення аналізу АВС:

1. Сформулювати ціль аналізу АВС, вказати об’єкт та ознаки, за якими треба розділити асортимент.

2. Розрахувати долю окремих позицій асортименту у загальному обсязі запасу.

3. Розташувати асортиментні позиції в порядку зменшення долі у загальному запасі.

4. Побудувати криву АВС-аналізу.

Рисунок 4.1 – Крива АВС-аналізу

5. Розділити асортимент на групи А, В, С за наступним алгоритмом:

• до групи А включають 20% позицій впорядкованого переліку, починаючи з найбільш вагомого;

• до групи В включають наступні 30% позицій;

• до групи С включають останні 50% позицій.

В процесі проведення XYZ- аналізу весь асортимент продукції розділяють на три групи у залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.

Конкретну позицію асортименту відносять до певної групи залежно від коефіцієнту варіації попиту () за цією позицією.

1. Розрахувати коефіцієнту варіації попиту ().

,

де х_і – і-те значення попиту за позицією, що оцінюється;

– середньоквартальне значення попиту за позицією, що оцінюється;

n – кількість кварталів, за яку проводиться оцінювання.

2. Впорядкувати асортиментні позиції в залежності від збільшення коефіцієнту варіації.

3. Розділити перелік на групи XYZ-аналізу за такими даними:

• група Х – ;

• група Y – ;

• група Z – .

Примітка: Треба мати на увазі, що розподілення в залежності від „середньої” може не відповідати специфіці даної множини. Для цього потрібне побудування кривих АВС та XYZ-аналізу. Ділянка кривої, де відбувається різка зміна радіусу скривлення, показує границі груп, які потребують різних підходів до управління.

4. Побудувати матрицю АВС- XYZ. З’ясувати товарні позиції, які потребують більшого контролювання підчас управління запасами.

Матриця авс- xyz

АX	АY	АZ
ВX	ВY	ВZ
СX	СY	СZ

Щодо позицій, які увійшли до груп АX, АY, АZ, треба застосовувати індивідуальні технології керування запасами. Позиції АZ потребують щоденного управління.

Управління запасами щодо позицій ВX, ВY, ВZ може здійснюватись як за індивідуальними, так і за подібними технологіями.

Планування позицій, які увійшли до груп СX, СY, СZ може здійснюватись на більш довгий термін.

Тема 5 Логістика складування Методичні вказівки до розв’язання задач

Загальна площа складу:

Sзаг = Sван + Sдоп + Sпр + Sкм + Sрм + Sпе + Sве,

де Sван – вантажна площа, тобто площа під товарами, що зберігаються;

Sдоп – допоміжна площа (проїзди, проходи);

Sпр – площа ділянки приймання;

Sкм – площа ділянки комплектування;

Sрм – площа робочих місць робітників складу;

Sпе – площа приймальної експедиції;

Sве – площа відправної експедиції.

Вантажна площа складу визначається за формулою:

,

де 254 – кількість робочих днів у році.

Коефіцієнт нерівномірності навантаження складу визначається як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяцю до середньомісячного вантажообігу. В проектних розрахунках Кн. приймається у розмірі 1,1 – 1,3.

Площа проходів та проїздів:

Площа проходів та проїздів визначається після вибору варіантів механізації і залежить від типу підйомно-транспортних машин, які використовуються у технологічному процесі. Якщо ширина робочого коридору машин, які працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного обладнання, то площа проходів та проїздів буде приблизно дорівнювати вантажній площині.

Площі ділянки приймання та ділянки комплектування розраховуються на базі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м2 площі на цих ділянках за формулами:

,

.

Площа робочих місць:

Робоче місце завідувача складом, у розмірі 12 м2, розташовують коло ділянки комплектування з максимально можливим оглядом приміщення складу.

Площа приймальної експедиції

Приймальна експедиція організується для розміщення товарів, які надходять у неробочий час, тобто її площа повинна дозволяти розміщувати таку кількість товару, яка може надійти в цей час:

.

Площа відправної експедиції

Площа відправної експедиції використовується щодо комплектування відправних партій:

.

Розрахунок загальної площі складу проводиться по формулі:

,

де Sпол  корисна площа складу, безпосередньо зайнята береженими матеріалами, м²;

Кисп  коефіцієнт використовування площі складу, що враховує допоміжну площу для проїздів, проходів, прийому і видачі матеріалів, терезів, шаф, столу комірника і т.д.

Корисна площа розраховується залежно від способу зберігання матеріалів по одній з наступних формул:

а) при напільному зберіганні в штабелях:

,

де Zmaх  величина максимального складського запасу матеріалів, визначуваного по формулі (3.16);

q_д  допустиме навантаження (вантаж на 1 м² пола згідно довідковим даним), кг.

Максимальна норма запасу (Zmax) досягається у момент надходження замовлення, визначається по формулі:

Z_max = Z_min + Т_ц*Q_р,

де Тц  час між двома надходженнями партій (тривалість циклу), дні;

Zmin – мінімальна норма запасу, яка створюється на випадок затримки виконання замовлення;

Q_р – середньоденні витрати запасу за період виконання замовлення.

б) при зберіганні в стелажах:

,

де S_СТ  площа, яку займає один стелаж, м²;

n_ст.р  розрахункова кількість стелажів, визначувана таким чином:

, (6.4)

де Кзп  коефіцієнт заповнення об'єму стелажу;

q_у  питома вага береженого матеріалу, г/м³ (г/см³);

Vо  об'єм стелажу, м³ (см³), визначуваний по формулі:

, (6.5)

де а  довжина стелажу, м;

b  ширина стелажу, м;

h  висота стелажу, м.

Прийнята кількість стелажів встановлюється після перевірки відповідності допустимому навантаженню. Перевірка здійснюється по формулі:

, (6.6)

Задача 5.1 Визначення розміру технологічних зон складу

Оптова фірма планує розширення обсягу продажу. Аналіз ринку складських послуг регіону показав вигідність організування власного складу.

Визначити розмір складу.

Таблиця 5.1 – Вихідні дані:

Показники	Значення показника згідно варіантів
		Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
Прогноз річного товарообігу, у.о./рік	Q	600000	700000	800000
Прогноз товарних запасів, днів обігу	З	30	35	40
Коефіцієнт нерівномірності навантаження складу	Кн	1,2	1,3	1,3
Коефіцієнт використання вантажного обсягу складу	Квво	0,65	0,75	0,85
Приблизна вартість 1м3 товару, який зберігається на складі, у.о./м3	С	250	260	270
Приблизна вартість 1т товару, який зберігається на складі, у.о./т	Ср	500	510	520
Висота укладення вантажу на зберігання (стелажний спосіб зберігання), м	Н	5,5	5,7	5,7
Доля товарів, які проходять ділянку приймання складу, %	А2	60	70	80
Доля товарів, які комплектуються на складі, %	А3	50	60	70
Доля товарів, які проходять відправну експедицію, %	А4	70	80	90
Укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м2 на ділянках приймання та комплектації, т/м2	q	0,5	0,6	0,7
Укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м2 експедицій, т/м2	qе	0,5	0,6	0,7
Термін проходження товару на ділянці приймання, днів	tпр	0,5	0,6	0,7
Термін проходження товару на ділянці комплектування, днів	tкм	1	1	1
Термін проходження товару в приймальній експедиції, днів	tпе	2	2	2
Термін проходження товару в відправній експедиції, днів	tве	1	1	1

Продовження таблиці 5.1

Значення показника згідно варіантів
	Варіант 4	Варіант 5	Варіант 6	Варіант 7	Варіант 8	Варіант 9	Варіант 10	Варіант 11	Варіант 12
Q	600000	700000	800000	900000	1000000	1100000	1200000	1300000	1400000
З	30	35	40	30	30	35	35	40	40
Кн	1,2	1,3	1,1	1,1	1,2	1,2	1,3	1,2	1,2
Квво	0,65	0,75	0,85	0,95	1,05	1,15	1,25	1,35	1,45
С	250	260	270	280	290	300	250	230	150
Ср	500	510	520	400	400	450	480	500	550
Н	5,5	5,7	5,7	5	5,5	5,6	5,7	5	5,5
А2	60	70	80	45	50	55	60	65	70
А3	50	60	70	45	55	65	70	80	50
А4	70	80	70	60	50	55	70	60	50
q	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5
qе	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5
tпр	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5
tкм	1	1	1	1	1	1	1	1	1
tпе	2	2	2	2	2	2	2	2	2
tве	1	1	1	1	1	1	1	1	1

Продовження таблиці 5.1

Значення показника згідно варіантів
	Варіант 13	Варіант 14	Варіант 15	Варіант 16	Варіант 17	Варіант 18	Варіант 19	Варіант 20	Варіант 21
Q	600000	700000	800000	900000	1000000	1100000	1200000	1300000	1400000
З	30	35	40	30	30	35	35	40	40
Кн	1,2	1,3	1,15	1,1	1,2	1,25	1,3	1,3	1,3
Квво	0,65	0,75	0,85	0,95	1,05	1,15	1,25	1,35	1,45
С	550	400	300	250	200	300	250	400	500
Ср	600	510	400	700	500	850	900	600	800
Н	5,5	5,7	5,7	5	5,5	5,6	5,7	5	5,5
А2	40	80	50	60	50	55	60	65	70
А3	50	40	70	45	80	65	70	80	50
А4	60	80	60	60	40	50	70	40	60
q	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5
qе	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5
tпр	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5	0,6	0,7	0,4	0,5
tкм	1	1	1	1	1	1	1	1	1
tпе	2	2	2	2	2	2	2	2	2
tве	1	1	1	1	1	1	1	1	1

Продовження таблиці 5.1

Значення показника згідно варіантів
	Варіант 22	Варіант 23	Варіант 24	Варіант 25
Q	300000	450000	300000	100000
З	20	35	20	25
Кн	1,1	1,15	1,25	1,3
Квво	0,25	0,45	0,4	0,5
Сn	250	260	270	280
Ср	500	510	520	400
Н	5,5	5,7	5,7	5
А2	50	60	40	65
А3	50	50	60	45
А4	70	80	70	40
q	0,5	0,6	0,7	0,4
qе	0,5	0,6	0,7	0,4
tпр	0,5	0,6	0,7	0,4
tкм	1	1	1	1
tпе	2	2	2	2
tве	1	1	1	1

Розрахунки відображаються у таблиці 5.2

Розрахунок технрологічних зон складу
Наименування технрологічної зони складу	Розмір площі зони, м2
Зона зберігання (вантажна площа), Sван
Зона зберігання (допоміжна площа (проїзди, проходи), Sдоп
Площа ділянки приймання, Sпр
Площа ділянки комплектування, Sкм
Площа приймальної експедиції, Sпе
Площа відправної експедиції, Sве
Площа робочих місць робітників складу, Sрм
Залагальна площа складу, Sзаг

Задача 5.2

Підприємство споживає за рік 100 т листового заліза, яке поступає на підприємство через кожні два місяці. Гарантійний запас заліза  20 днів. Склад працює 255 днів в році. Листи заліза зберігаються на поличних стелажах розміром 1,8 × 1,5 м, заввишки 2 м. Коефіцієнт заповнення стелажів за об’ємом  0,5. Допустиме навантаження на 1 м² підлоги  2 т.

Визначити необхідну загальну площу складу, якщо коефіцієнт її використання дорівнює 0,7.

Задача 5.3

Річна витрата чорних металів на заводі складає 500 т. Метал поступає періодично, шість разів на рік. Страховий запас  15 днів. Склад працює 260 днів в році. Зберігання металу на складі  напільне. Допустиме навантаження на 1 м підлоги  2 т.

Визначити необхідну загальну площу складу, якщо коефіцієнт її використання дорівнює 0,7.

Задача 5.4

Підприємство споживає за рік 1000 т сировини, яке поступає на підприємство через кожні три місяці. Гарантійний запас сировини  30 днів. Склад працює 255 днів в році. Сировина зберігається на поличних стелажах розміром 3,8 × 1,5 м, заввишки 2,2 м. Коефіцієнт заповнення стелажів за об’ємом  0,6. Допустиме навантаження на 1 м² підлоги  3 т.

Визначити необхідну загальну площу складу, якщо коефіцієнт її використання дорівнює 0,87.

Задача 5.5

Річна витрата напівфабрикатів на заводі складає 800 т. Напівфабрикати поступають періодично, вісім разів на рік. Страховий запас  15 днів. Склад працює 260 днів в році. Зберігання напівфабрикатів на складі  напільне. Допустиме навантаження на 1 м підлоги  2 т.

Визначити необхідну загальну площу складу, якщо коефіцієнт її використання дорівнює 0,6.

Задача 5 Визначення місця розташування складу.

Підприємство реалізує виготовлену продукцію споживачам С1, С2, С3 и співпрацює з постачальниками П1, П2, П3, П4. Для збільшення обсягу продажу підприємство розпочинає будівництво розподільчого центру.

Знайти оптимальне розташування розподільчого центру, якщо:

Таблиця 5.1 – Вихідні дані за варіантами:

№ п/п	Показник	Значення
		Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3	Варіант 4
1	Тариф (Т) на перевезення вантажу на склад постачальниками, у.о./т*км	1	1	1,1	1,2
2	Тариф (Т) перевезення вантажу зі складу для споживачем С1, у.о./т*км	0,81	0,8	0,7	0,8
3	Тариф (Т) перевезення вантажу зі складу для споживачем С2, у.о./т*км	0,52	0,52	0,6	0,52
4	Тариф (Т) перевезення вантажу зі складу для споживачем С3, у.о./т*км	0,65	0,50	0,8	0,50
	Об’єм партії постачання, т :
5	постачальник П1	150	180	200	160
6	постачальник П2	80	80	75	100
7	постачальник П3	125	125	100	85
8	постачальник П4	120	150	125	120
	Об’єм партії постачання споживачеві, т :
9	С1	300	300	350	350
10	С2	250	200	180	150
11	С3	160	160	200	250

№ п/п	Значення
	Варіант 5	Варіант 6	Варіант 7	Варіант 8	Варіант 9	Варіант 10
1	0,9	0,95	1	0,8	1,2	3,2
2	0,8	0,8	0,85	1	0,9	1
3	0,52	0,5	0,6	1,6	0,9	1,5
4	0,50	0,4	0,4	1,1	0,75	1,1
5	150	130	150	180	220	75
6	160	150	160	320	300	80
7	100	130	170	110	80	130
8	85	65	100	95	50	85
9	180	100	120	300	500	70
10	120	140	130	85	30	150
11	90	60	80	320	70	150

Таблиця 5.2

Координати	Споживачі			Постачальники
	С1	С2	С3	П1	П2	П3	П4
Х	0	300	550	150	275	400	500
У	575	500	600	125	300	275	100

Що зміниться, якщо склад повинен буде обслуговувати тільки дрібних споживачів?

Продовження таблиці 5.1

№ п/п	Значення
	Варіант 11	Варіант 12	Варіант 13	Варіант 14	Варіант 15	Варіант 16	Варіант 17	Варіант 18
1	1	1	1,1	1,2	0,9	0,95	0,75	1
2	0,81	0,8	0,7	0,8	0,8	0,8	0,5	1,5
3	0,52	0,52	0,6	0,52	0,52	0,5	0,3	1,3
4	0,65	0,50	0,8	0,50	0,50	0,4	0,6	1,6
5	150	180	200	160	140	155	160	80
6	80	80	75	100	160	150	150	150
7	125	125	100	85	100	130	120	220
8	120	150	125	120	85	65	65	115
9	300	300	350	350	180	100	100	100
10	250	200	180	150	120	140	130	305
11	160	160	200	250	90	60	60	160

Продовження таблиці 5.2

Координати	Споживачі			Постачальники
	С1	С2	С3	П1	П2	П3	П4
Х	010	300	500	150	275	450	500
У	500	450	600	135	300	350	120

Де потрібно розташувати склад, якщо він повинен буде обслуговувати тільки дрібних споживачів? Як впливає розподільчий на межу ринку підприємства?

Продовження таблиці 5.1

№ п/п	Значення
	Варіант 19	Варіант 20	Варіант 21	Варіант 22	Варіант 23	Варіант 24	Варіант 25
1	1	1	1,1	1,2	0,9	0,95	1,3
2	0,81	0,8	0,7	0,8	0,8	0,8	0,75
3	0,52	0,52	0,6	0,52	0,52	0,5	0,6
4	0,65	0,50	0,8	0,50	0,50	0,4	0,7
5	150	180	200	160	130	70	100
6	80	80	75	100	160	150	120
7	125	125	100	85	100	130	95
8	120	150	125	120	85	65	70
9	300	300	350	350	180	100	110
10	250	200	180	150	120	140	145
11	160	160	200	250	90	60	50

Продовження таблиці 5.2

Координати	Споживачі			Постачальники
	С1	С2	С3	П1	П2	П3	П4
Х	050	200	400	150	280	300	500
У	450	400	500	150	300	350	120

Як зміниться вибір оптимального місця розташування складу, якщо тариф на перевезення вантажу для постачальників П4 та П5 зміниться і складатиме 1,8 у.о./т*км?