Міністерство освіти та науки України

Індустріальний технікум Дон ДТУ

Методичні вказівки

до вивчення предмета:

«Українська мова

(за професійним спрямуванням)»

для студентів денного та заочного

відділення

частина ІІ

Алчевськ

2013

Уклав Н.П.Кондратенко - викладач вищої категорії -

Рецензент О.М.Казанцева – викладач вищої категорії

Затверджено Л.І.Пономаренко − голова

на засіданні методичної методичної ради

ради

Розглянуто та затверджено

на засіданні комісії філологічних

дисциплін (протокол №______

від «__»________20___року

Голова комісії ________ С.Ю.Кайнара

Зміст

Розділ 3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні

Особливості використання граматичних форм 4

іменника, прикметників, займенників у професійному спілкуванні

Основні правила перекладу прізвищ з російської мови на українську 4

Іменники ІІ відміни однини у родовому відмінку 4

Орудний відмінок однини 5

Кличний відмінок однини 5

Форми невідмінюваних іменників 6

Творення ступенів порівняння 7

Зміни суфіксів при утворенні прикметників 8

Творення і вживання присвійних прикметників 8

Правопис складних слів 9

Особливості використання іменників у професійному спілкуванні 11

Особливості використання прикметників у професійному спілкуванні 12

Проблема родових іменників та займенників 13

Особливості використання займенників у професійному спілкуванні 12

Особливості використання граматичних форм 14

дієслова у професійному спілкуванні

Безособові форми на –но, -то 14

Активні дієприкметники 15

Способи дієслова 15

Найуживаніші дієприкметники та дієприслівники у діловому мовленні 15

Особливості використання числівника у професійному

спілкуванні 16

Відмінювання числівників 17

Написання числівників і відчислівникових слів 17

Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку 17

Особливості використання службових частин мови у

професійному спілкуванні

Запам’ятайте складні випадки перекладу 18

усталених прийменникових конструкцій професійного спілкуванні.

Розділ 4 Синтаксичні особливості професійних текстів 18

Складні випадки узгодження членів речення 19

Складні випадки керування 19

Зведена таблиця розділових знаків 22

Рекомендована література 23

Розділ 3

Морфологічні норми

сучасної української мови у професійному спілкуванні

Особливості використання граматичних форм іменника, прикметників, займенників у професійному мовленні

Іменник – самостійна частина мови, що називає предмет, явище, процес тощо і відповідає на питання хто? що?

Збірні іменники позначають сукупність однакових чи подібних предметів, які сприймаються як одне ціле (проблематика, адміністрація).

Віддієслівні іменники – це іменники, утворені від дієслова за допомогою суфіксів (коливання, прагнення).

Утворення імен по батькові

Жіночі імена по батькові утворюємо за допомогою суфіксів -івна, -ївна чоловічі – -ович -йович.

Наприклад. Артем – Артемович, Артемівна.

Винятки: Кузьма – Кузьмич, Кузьмівна

Сава – Савич, Савівна.

Ілля – Ілліч, Іллівна.

Лука – Лукич, Луківна.

Кузьма - Кузьмич – Кузьмівна.

Основні правила перекладу прізвищ з російської

мови на українську

1. Є – на початку слова та після голосної (Євдокимов, Вересаєв)

2. Якщо в російській мові маємо Е, а в українській є відповідник з І, то пишемо Є (Бєлінський – білий, Лєсков - ліс).

3. Рос. суфікси -ев, -еев передаються як – ЄЄВ, ЄВ, але після ж, ч, ш, щ, р та ц записуються як – -ЕВ, -ЕЄВ. (Тимофєєв, Гордєєв, Токарев, Хореєв, Кацев).

4. И пишемо після ж, ч, ш, щ та ц (Ширшов, Пущин).

5. ё передається як О, якщо стоїть під наголосом (Грачов, Пугачов).

Іменники ІІ відміни однини у родового відмінка

Закінчення -а, -я у родовому відмінку маємо у таких іменників:

• Будь-яка істота, конкретний предмет: директора, стола.

• Різні міри (довжини, ваги, часу), числові та грошові назви: вівторка, квітня.

• Назви міст: Києва, Харкова.

• Річки, якщо наголос падає на закінчення: Дніпра, Дністра.

• Науково-технічні поняття, що визначають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури: атома, синуса, параграфа.

Закінчення -у, -ю у таких іменників:

• Терміни іншомовного походження, що означають процеси, явища тощо: синтезу, моніторингу, аналізу.

• Назви річок, якщо наголос не падає на закінчення: Дунаю, Хоролу.

• Речовини: металу, газу, бензину.

• Назви країн, регіонів: Донбасу, Китаю.

• Дій, акцій, заходів: диспуту, турніру.

• Установи, заклади: інституту, заводу.

• Абстрактні поняття: обсягу, успіху.

• Просторових реалій: шляху, Інтернету.

• Назви збірних понять: березняку, дубняку.