Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Монтаж - конспект.docx
Скачиваний:
26
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
8.35 Mб
Скачать
  1. Особливості монтажу пл напругою до 1000 в.

На ПЛ до 1000 В використовують як однодротові так і багатодротові проводи, при цьому по умовам механічної міцності переріз проводив повинен бути не менше: алюмінієвих – 16 мм2; сталеалюмінієвих і біметалевих – 10 мм2; стальних багатодротових – 25 мм2; стальних однодротових – діаметр не менше 4 мм.

При спорудженні ПЛ напругою до 1000 В відгалуження від ліній для вводів в будівлі або до струмоприймачів виконують на відгалужувальних опорах. Відгалужувальні проводи до ізоляторів кріплять наглуxo. Для відгалужень допускаються алюмінієві прово- ди при прольотах до 25 м перерізом не менше 16 мм2, стальні однодротові при прольотах до 10 м діаметром не менше 3 мм, при прольотах до 25 м – не менше 4 мм.

Якщо ввід робиться у вибухонебезпечні або пожежонебезпечні приміщення, ввідні запобіжники встановлюють на відгалужувальній опорі нижче проводив. При вводе проводив в приміщення з нормальним середовищем для простоти обслуговування запобіжники встановлюють в самому приміщенні.

Розташування проводив на опорі може бути будь яким при умові, що відстань між проводами по вертикали буде 40 – 60 см і по горизонталі 20 – 40 см в залежності від довжини прольоту і району ожеледності. Нульовий провід розташовують нижче фазових проводив.

На одній опорі можна підвішувати ПЛ різного призначення (лінії силові, зовнішнього освітлення, радіотрансляційної мережі), при цьому проводи радіотрансляційної мережі розташовують нижче проводив ПЛ з відстанню між ними на опорі не менше 1,5 м, в прольоті – 1 м, на вводах в будівлі – не менше 0,6 м. Перетинання ПЛ напругою до 1000 В виконують на перехресних опорах.

Вводи в приміщення через стіни виконують ізольованими проводами, для чого в стінах пробивають або висвердлюють отвори. Через цегляні, залізобетонні стіни проводи вводять в приміщення через один загальний отвір, але кожен провід заключають в окрему ізоля -ційну трубку. Через дерев’яні стіни кожен провід вводять в окремий отвір. Якщо будівля має невелику висоту, то проводи вводять в нього через дах.

Якщо траса ПЛ проходить по лісистій місцевості, то вирубка просіки не обов’язкова, необхідно лише, щоб горизонтальна і вертикальна відстані від крайнього проводу до крони дерев і кущів були не менше 1 м.

  1. Монтаж пл ізольованими проводами

Останнім часом для ліній електропередачі напругою до 20 кВ широко використовують ізольовані проводи. На напругу до 1 кВ використовуються самонесучі ізольовані проводи (СІП), які являють собою скручені в джгут ізольовані провідники. Сприймаючий осьове навантаження (несучий) нульовий провідник може виконуватися без ізоляції або з ізоляцією. В деяких конструкціях СІП всі провідники виконуються несучими. Лінії з СІП позначаються ПЛІ.

На напругу вище 1 кВ використовуються захищені ізоляцією проводи (ЗІП) в одно-жильному виконанні. Лінії с такими проводами позначаються ПЛЗ.

Ізольовані проводи в порівнянні з неізольованими мають ряд переваг, серед яких мож- на виділити велику надійність і менші експлуатаційні витрати.

На рис.1.6.1 приведено варіант мережі з використанням СІП.

Рис.1.6.1. Схема мережі з використан-

ням СІП:

1 – ввід магістральної ПЛІ в ТП з прокладанням проводу по стіні, 2 – анкерне закріплення СІП на кінцевій опорі, 3 – анкерне закріплення з приєд-нанням СІП до підземного кабелю, 4 – відгалу- ження магістралі ПЛІ, 5 – з’єднання СІП в прольоті, 6 – кріплення магістралі СІП на про- міжний кутовій опорі, 7 – приєднання ПЛІ до неізольованої лінії, 8 – абонентське відгалу- ження від неізольованої лінії, 9 – кріплення на проміжний опорі з відгалуженням до абоненту, 10 – анкерне кріплення абонентської лінії на опорі, 11 – ввід в будівлю, 12 – приєднання СІП до світильників вуличного освітлення.

Основні будівельно-монтажні роботи при спорудженні ПЛІ включають в себе ті ж самі пункти що і при монтажі ПЛ. Особливість мають такі роботи як розкатка СІП, кріплення і з’єднання СІП.

Розкатка ізольованого проводу виконується в два етапи. На першому етапі здійсню- ється розкатка тросу-лідера від механізму розкатки по направленню до барабану з проводом. Лебідка механізму розкатки включена на розмотку тросу-лідера. У однієї анкерної опори на пристрій розкатки встановлюється барабан з ізольованим проводом. Пристрій розкатки повинен бути оснащений гальмом. У другої анкерної опори закріплю- ється механізм розкатки с електромеханічною лебідкою і тросом-лідером відповідної довжини.

Розкатка виконується тяговим механізмом. Одночасно з розкаткою тросу виконується його підйом на опори і укладка в розкочувальні ролики, диск яких зроблений з пластмаси або металу з пластиковим покриттям.

Після розкатки тросу-лідера його вільний кінець з’єднується за допомогою монтажної чулки з кінцем ізольованого проводу біля барабану. Монтажну чулку надівають на провід і закріплюють дротяним бандажем на довжині не менше 0,5 м.

На другому етапі виконується розкатка ізольованого проводу. Для цього лебідка механізму розкатки включається на намотку тросу-лідера. Розкатка проводу повинна виконуватися під тяжінням, що обумовлено силою тяги лебідки і гальмівного пристрою біля барабану з проводом. Тяжіння необхідне для виключення можливості провисання проводу до поверхні землі і пошкодження його ізоляції від тертя по ґрунту.

Для усунення створення петель на СІП при його розкатці між монтажною чулкою і тросом-лідером повинен бути встановлений вертлюг.

На рис. 1.6.2 приведена схема розкатки ізольованого проводу в анкерному прольоті.

Рис.1.6.2. Схема процесу розкатки ізольованих проводив: 1, 2 – анкерні опори, 3, 4, 5 – проміжні опори, 6 – барабан з ізольованим проводом, 7 – механізм для розкатки з лебідкою, 8 – трос-лідер, 9 – ізольований провід, 10 – місце з’єднання тросу з проводом, 11 – монтажний ролик.

Монтаж основних вузлів ПЛІ показано на рис. 1.6.3 – 1.6.14.

Рис.1.6.3. Ввід магістральної ПЛІ в ТП з прокладанням проводу по стіні:

1– гак для плоских поверхонь,

2 – натяжний затискач для магістральних ліній, 3 – фасадний кронштейн,

4 – ізольований наконечник.

Рис.1.6.4. Анкерне закріплення СІП на кінцевій опорі:

1 – гак для круглих опор,

2 – бандажна стрічка,

3 – скріпа,

4 – натяжний затискач для магістральних ліній,

5 – затискач для тимчасових заземлень.

Рис.1.6.5. Анкерне закріплення з приєднанням до підземного кабелю:

1 – гак для круглих опор,

2, 12 – бандажна стрічка,

3, 11 – скріпа,

4 – натяжний затискач для магістральних ліній,

5 – обмежувач перенапруг,

6 – відгалужувальний проколюючий затискач,

7 – основа для кріплення кабелю,

8 – плашковий затискач,

9 – кабельна рукавиця,

10 – з’єднувальна муфта,

Рис.1.6.6. Відгалуження магістралі ПЛІ:

1 – гак для круглих опор,

2 – бандажна стрічка,

3 – скріпа,

4 – гак-болт,

5 – натяжний затискач для магістральних ліній,

6 – підтримуючий затискач,

7 – відгалужувальний проколюючий затискач.

Рис.1.6.7. З’єднання СІП в прольоті:

1 – пресований з’єднувальний затискач.

Рис.1.6.8. Анкерне кріплення магістралі СІП на проміжний кутовій опорі:

1 – гак для круглих опор,

2 – бандажна стрічка,

3 – скріпа,

4 – підтримуючий кутовий затискач.

Рис.1.6.9. Абонентське відгалуження

від неізольованої лінії:

1 – відгалужувальний затискач для приєднання

до неізольованих ліній,

2– клиновий натяжний затискач для

відгалужень.

Рис.1.6.10. Кріплення на проміжний опорі з відгалуженням до абоненту:

1 – гак для круглих опор,

2 – бандажна стрічка,

3 – скріпа,

4 – підтримуючий затискач,

5 – відгалужувальний проколюючий затискач,

6 – натяжний затискач для відгалужувальних

ліній.

Рис.1.6.11. Анкерне кріплення

абонентської лінії на опорі:

1– гак-болт,

2– натяжний затискач для відгалужувальних ліній.

Рис.1.6.12. Ввід в будівлю до

лічильника:

1 – гак для плоских поверхонь,

2 – натяжний затискач для

відгалужувальних ліній,

3 – фасадний кронштейн.

Рис.1.6.13. Приєднання СІП до світильників вуличного освітлення на проміжний опорі:

Встановлення заземлень і захисту від перенапруг.

На опорах ПЛІ з ізольованим нульовим провідником металоконструкції опор з’єднуються з PEN-провідником на опорах, які мають заземлюючий пристрій.

Заземлюючі пристрої повинні бути встановлені:

  1. На відстані не більше 100 м в населеній місцевості з малоповерховою забудовою,

не екранованою деревами, трубами і. т. д.

  1. На кожній опорі при сумісному підвішуванні ліній напругою більше 1 кВ і ПЛІ, а

також на опорах ПЛІ, що обмежують прольоти перетинання.

  1. На опорах ліній ПЛІ або відгалужень від них довжиною більше 250 м.

  2. На опорах з відгалуженнями в будівлі, в яких можливо перебування великої

кількості людей або яки мають важливе господарське значення.

  1. На кінцевих опорах, які мають відгалуження до вводів в будівлі.

В п.п. 4 і 5 також рекомендується встановлення обмежувачів перенапруг.

При переході повітряної лінії в кабельну лінію, металева оболонка кабелю приєдну-

ється до нульового провідника, а на кожній фазі встановлюється вентильний розрядник або ОПН.

Рекомендується встановлення проколюючих затискачів для улаштування тимчасових заземлень на початку і на кінці кожної магістралі.

Монтажні відстані при монтажі ПЛІ.

Мінімальні відстані по вертикалі від самонесучих ізольованих проводів ПЛІ при найбільшій стрілі провисання:

  • до поверхні землі і проїзний частині вулиць – 5 м;

  • до поверхні землі в труднодоступній місцевості – 2,5 м;

  • до поверхні землі в неднодоступній місцевості – 1 м;

  • від відгалужень ПЛІ до тротуару або пішохідної доріжки – 3,5 м;

  • до поверхні землі в точках підключення до будівлі – 2,75 м;

  • відстань від СІП до стовбурів і гилок дерев не нормується.

Мінімальна відстань між ПЛІ і неізольованими проводами при сумісному підвішуванні – 0,5 м.

Неізольовані проводи розташовуються вище СІП.

Мінімальна відстань між різними колами ПЛІ при сумісному підвішуванні двох і більше ліній на опорі і в прольоті – 0,3 м.

Мінімальна відстань до дорожніх знаків і їх підвісних тросів – 0,5 м.

Мінімальні відстані по горизонталі від СІП до елементів найближчих будівель і

споруд при найбільшому відхиленні:

  • до балконів, терас і вікон – 1,0 м;

  • до глухих стін – 0,15 м.

Мінімальні відстані по вертикалі при проходженні над дахами будівель:

  • для промислових будівель і споруд – 2,5 м;

  • для малих архітектурних форм де непередбачене перебування людей – 0,5 м.

Мінімальні відстані при проходженні СІП по стінам будівлі:

а) по вертикалі:

  • над вікном або вхідними дверями – 0,3 м;

  • під вікном або балконом – 0,5 м;

  • до землі – 2,75 м.

б) по горизонталі:

- до вікон – 0,5 м;

- до балконів і вхідних дверей – 1,0 м.

Мінімальна відстань від стіни будівлі до СІП – 0,06 м.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]