9

7-й клас

Розділ “починаємо вивчати фізику”

1. Виготовте з цупкого паперу масштабну стрічку завдовжки 1 м з поділками на дециметри, причому перший дециметр поділити на сантиметри. Виміряти, користуючись виготовленою масштабною стрічкою, висоту дверей у кімнаті.

2. Перевірити правило Леонардо да Вінчі: відстань по горизонтальній прямій між кінцями пальців розпростертих рук людини дорівнює довжині її росту.

3. За допомогою метра визначити довжину свого кроку. Визначити середню довжину кроку. Для цього необхідно зробити 10 кроків і виміряти цю відстань за допомогою метра. Знаючи середню довжину кроку, виміряти довжину та ширину будинку. За отриманими даними обчислити площу будинку.

4. В иготовити саморобний вимірювальний засіб – шкалу для перерахунку кроків у метри (рис. 1).

5. Визначити на око віддаль до близького предмета. Перевірити правильність визначення, вимірюючи віддаль за допомогою кроків.

6. Виміряти товщину аркуша паперу в книжці. Для цього необхідно виміряти товщину всіх аркушів та підрахувати їх кількість.

7. Виміряти довжину кола склянки, його діаметр та визначити число π. Для вимірювань використати нитку або вузьку стрічку паперу.

8. Знайти площу однієї клітинки аркуша у зошиті. Для цього необхідно виміряти довжину 20-30 клітинок і обчислити довжину однієї клітинки.

9. Визначити об’єм сірникової коробочки та цеглини в см³, дм³, м³.

10. Визначити об’єм склянки в л та см³. Перевірити, скільки склянок води можна вмістити у літрову банку та відро.

11. Визначити об’єм однієї зернини пшениці (кукурудзи, гороху). Для цього мензурку наповнити водою до певного рівня і кидати зернини доти, доки вони не займуть певного об’єму. Підрахувати кількість зернин і обчислити об’єм однієї зернини.

Вимірювання часу

1. Встановити скільки часу у секундах необхідно для того, щоб порахувати до 100.

2. Навчіться швидко знаходити свій пульс. Використовуючи годинник із секундною стрілкою, визначити скільки ударів пульсу спостерігається за 1 хв.

3. Сконструювати найпростіший водяний годинник. Для цього необхідно використати велику посудину, наприклад пластикову пляшку. У горло пляшки встановити тонку трубку. На зовнішню стінку пляшки нанести шкалу.

4. Виготовити пісочний годинник. Для цього використати дві однакові невеликі пластикові посудини.

Розділ “будова речовини”

1. На аркуш міліметрового паперу висипати певну кількість манної крупи, яка необхідна для того, щоб покрити одним шаром одну клітинку. За допомогою лупи визначити кількість крупинок. Визначити кількість крупинок на площі в 1 см² і у об’ємі 1 м³.

2. На поверхні листка білого паперу провести відрізок прямої і нанести на ньому два штрихи на відстані 5 мм один від одного. Далі слід поділити цей проміжок на можливу кількість частин. Якщо вдалося між двома основними штрихами нанести ще 9, то виходить, що проміжок у 5 мм поділений на 10 частин і ширина однієї частини дорівнює 0,5 мм.

3. Скориставшись масштабною лінійкою, визначити об’єм декількох кусочків рафінаду цукру. Опустіть цукор у склянку (мензурку) із водою та розчиніть його. Визначити, на скільки поділок вода повинна була піднятися і на скільки поділок вона піднялася фактично. Поясніть різницю. У якій воді (теплій чи холоднішій) дослід відбувається швидше?

4. Капнути на поверхню води за допомогою піпетки краплину олії. Оцінити розміри молекули олії.

5. Візьміть дві прямокутні скляні пластинки невеликих розмірів, добре їх вимийте і просушіть. Прикладіть щільно одна до одної. Чи легко їх роз’єднати? Те ж саме проробіть із мокрими пластинками. Поясніть спостережуване явище.

6. Взяти склянку з водою і капнути у нього за допомогою піпетки невелику кількість чорнила чи фарби. Виміряти час за який чорнило розповсюдиться приблизно по всьому об’єму води у склянці.

7. Налити у посудину водний розчин мідного купоросу. Цей розчин темно-голубого кольору і він важчий за воду. Поверх розчину за допомогою піпетки, щоб не змішати рідини, налити шар чистої води. Для того, щоб не перемішувати рідини, на поверхню розчину мідного купоросу слід покласти корок. На початку досліду спостерігається різка межа поділу між водою і розчином мідного купоросу. Спостерігати за межею поділу протягом кількох днів. Через два тижні у посудині утворюється однорідна рідина блідо-голубого кольору.

8. У банку з розчином чорнила опустити шматок крейди. Через годину вийняти цей шматок, і розрізавши пополам, визначити, на яку глибину проникло чорнило. Налити чорнило у невелику металеву посудину і опустити у нього крейду. Нагріти чорнило до кипіння і охолодити його. Вийняти шматок крейди і розрізати його. Чому увесь шматок крейди просочений чорнилом?

9. В иростити кристали кухонної солі (рис. 2). Для цього використовують пересичений розчин при сталій температурі. Використовують розчин мідного купоросу. З вибраної солі готують у гарячій воді насичений розчин, розчинивши 49 г мідного купоросу на кожні 100 см³ води. Розчин зливають у кристалізатор, накривши фільтрувальним папером, даючи йому повільно охолоджуватися і випаровуватися. Через добу на дні і стінках кристалізатора можна помітити численні невеликі кристалики. Розчин зливають у інший чистий кристалізатор і кладуть на його дно затравку – кристал найбільшої правильної форми. Цей кристал щодня необхідно перевертати скляною паличкою на інший бік. Якщо утворюються інші кристали, то їх необхідно негайно видаляти із кристалізатора. Коли кристал досягне значних розмірів, то його можна підвісити на нитці. У кристалізатор можна постійно додавати певну кількість насиченого розчину.