Міністерство аграрної політики і продовольства України

Верхньодніпровський коледж дніпропетровського державного аграрного університету

РЕФЕРАТ

На тему: «Радіаційна безпека»

Виконав: студент 37 гр. Лещенко Д.А.

Перевірив: Борох О.В.

м. Верхньодніпровськ 2012р.План

Вступ

1. Радіаційна безпека

2. Вплив радіаційного випромінювання на живі організми

Висновок

Вступ

Радіаційна безпека – складова частина загальної техніки безпеки, що забезпечує безпечні умови праці персоналу і населення при використанні різних джерел іонізуючих випромінювань.

1.Радіаційна безпека

Радіаційна безпека являє собою комплекс науково обґрунтованих заходів щодо забезпечення захисту від впливу іонізуючого випромінювання, який включає в себе розробку: критеріїв небезпеки іонізуючих випромінювань для окремих груп людей і популяції в цілому; способів і методів оцінки радіаційної обстановки, її контролю і прогнозування; проектних, технічних, медико-санітарних і організаційних заходів, що забезпечують безпечне використання іонізуючих випромінювань в людській діяльності.

Виникнення, формування і становлення радіаційної безпеки пов'язано з відкриттям радіоактивності, створенням атомної промисловості та ядерної енергетики. Радіаційна безпека спирається на досягнення ядерної фізики, дозиметрії, радіобіології, радіаційної гігієни та інших наук.

Однією з основних проблем радіаційної безпеки є розробка критеріїв для оцінки небезпеки різних видів іонізуючих випромінювань – встановлення зв'язків між кількісних рівнем опромінення та вираженістю біологічного ефекту. На підставі встановлених критеріїв небезпеки розробляються система допустимих меж впливу іонізуючих випромінювань, яка оформляється у вигляді законодавчих документів – «Норма радіаційної безпеки» і «Основних санітарних правил». При виборі засобів і методів індивідуального і групою захисту населення від впливу іонізуючих променів, розробки оптимальних умов праці, санітарно-пропускного режиму керуються результатами оцінки і прогнозування радіаційної обстановки. При цьому вивчають характеристики джерел іонізуючих випромінювань, закономірності розподілу радіоактивних речовин, характер і масштаби їх впливу на персонал, населення та об'єкти навколишнього середовища при нормальних умовах роботи і в аварійних ситуаціях. Одним з найважливіших питань радіаційної безпеки є розробка системи радіаційного контролю, в тому числі і індивідуального дозиметричного контролю, що дозволяє мати об'єктивну інформацію про радіаційну обстановку та рівні опромінення кожного конкретного працівника. Комплекс заходів, що забезпечують радіаційний безпеку, спрямований на вирішення двох основних завдань: зниження рівня опромінення персоналу населення до регламентованих меж і створення ефективної системи радіаційного контролю, яка дозволяла б оперативно реєструвати зміни різних параметрів радіаційної обстановки.

Мета: з'ясувати що таке радіоактивні випромінювання; підвести підсумки дії радіоактивних випромінювань.

Завдання: 1) Ознайомитись з поняттями іонізуюче випромінювання, рентгенівські промені, гальмівне випромінювання і т.д. 2) Провести характеристику атомного ядра і елементарних частинок. 3) Показати практичну значимість даного матеріалу.

4) Вплив радіаційного випромінювання на живі організми.

Радіаційна безпека – складова частина загальної техніки безпеки, що забезпечує безпечні умови праці персоналу і населення при використанні різних джерел іонізуючих випромінювань.

Іонізуючим називають випромінювання, взаємодія якого із середовищем, призводить до утворення іонів різних знаків.

Іонізуюче випромінювання (ИИ), що складається з заряджених часток (електрони, протони, α-частинки і ін), які мають кінетичну енергію, достатню для іонізації при зіткненні, називають безпосередньо іонізуючим випромінюванням. Іонізуюче випромінювання, що складається з незаряджених частинок (нейрони, фотони тощо), які можуть створювати безпосередньо ІІ та / або викликати ядерні перетворення, називають побічно ионизирующем випромінюванням.

До фотонному ШІ відносять:

– Γ – випромінювання, що виникає при зміні енергетичного стану атомних ядер або при анігіляції частинок;

– Гальмівне випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при зменшенні кінетичної енергії заряджених частинок;

– Характеристичне випромінювання з дискретним енергетичним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану електронів атома;

– Рентгенівське випромінювання, що складається з гальмового і (або) характеристичного випромінювань.

Рентгенівські промені випромінюються при гальмуванні швидких електронів в речовині (безперервний спектр) і при квантових переходах електронів із зовнішніх електронних оболонок атома на внутрішні. Характеристичне випромінювання виникає при переходах електронів із зовнішніх оболонок атома на найближче розташовані до ядра K, L, M, N – оболонки.

Частота ліній характеристичного спектру підкоряється закону Мозлі (1913 р.) Суть закону Мозлі: квадратний корінь з частоти характеристичного рентгенівського випромінювання лінійно залежить від атомного номера хімічного елемента. Закон Мозлі однозначно встановити атомні номери всіх хімічних елементів.

Гальмівне випромінювання виникає при гальмуванні швидкої зарядженої частинки в кулоновском полі атомних ядер і електронів. Спектр його безперервний: максимальна енергія дорівнює початковій енергії електрона.

Суть явища γ – випромінювання полягає в тому, що ядро, що знаходиться у збудженому стані, переходить у більш низькі енергетичні стану без зміни заряду і масового числа, але з випусканням фотонів, і в кінцевому підсумку виявляється в основному стані в результаті. Так як значення енергії ядра дискретні, то спектр γ-випромінювання також дискретний. Він тягнеться від 10 кеВ до 3 МеВ, тобто. γ = 0,1÷4* нм. Для порівняння: видимий червоне світло має γ = 600 нм і Е = 2 еВ. Ядра атомів опиняються в збудженому стані внаслідок попередніх β – розпадів, ядерних реакцій і ін.

До корпускулярного випромінювання відносять: α-випромінювання, електронне, протонів, нейтронів, мезонне та ін випромінювання. Частинки корпускулярного випромінювання або фотони прийнято називати іонізуючими частинками. Змішаним ШІ називають випромінювання, що складається з частинок різного виду або частинок фотонів. Розрізняють: моноенергетіческое ІІ – що складається з фотонів однакової енергії або частинок одного виду з однаковою кінетичної енергією; і немоноенергетіческое ШІ складається з фотонів різної енергії або частинок одного виду з різною кінетичною енергією. Розрізняють також: первинне ШІ; вторинне ШІ.

Об'єкт, що містить радіоактивний матеріал, або технічний пристрій, що випускає чи здатне в певних умовах випускати ШІ, називають джерелом іонізуючого випромінювання (ДІВ).

Всі речовини складаються з атомів – нейтральних частинок розміром м. Атом складається з ядра та електронної оболонки, що містить Z електронів. Маса оболонки мізерно мала в порівнянні з масою ядра. Заряд ядра рівний + Z. Атомне ядро містить Z протонів; А – Z нейтронів, всього А частинок:

А= + (А – Z) n

Дана протонно-нейтронна модель атомного ядра прийшла на зміну протонно-електрононой моделі, згідно з якою склад ядра:

(А – Z) =(2А – Z) частиц

Фотони, γ, не входять до складу атома, а народжується і знищуються безпосередньо в процесі електронних переходів. Кванти світла довгий час не визнавалися частками, тому що вони володіють хвильовими властивостями, делокалізовані в просторі, легко народжуються і знищуються. Потім з'ясувалося, що всі ці властивості притаманні частинкам, перш за все електронам.

Протон, р, був відкритий в 1919 р Е. Резерфордом. Маса р на три порядки більше маси електронна (у 1836 разів) = 1.67* кг або m_р ~ 938,3 МеВ. Протон несе позитивний заряд, рівний заряду е ̅. Факт суворої квантованности електричного заряду – один з великих загадкою природи.

Нейтрон, n – не має електричного заряду: qn = 0. Нейтрон є складовою часткою: на відміну від протона, вільний нейтрон нестабільний.

За одиницю активності прийнято кюрі, названа на прізвище Марії Кюрі – польської вченої, що відкрила штучну радіоактивність.

Кюрі – це така кількість радіоактивної речовини, в якому відбувається 37 млрд розпадів ядер атомів за секунду: 1кюрі(Кі)=3,7•1010 роз./с.

Похідними цієї одиниці активності є: мілікюрі – тисячна частка кюрі, і мікрокюрі – мільйонна частка кюрі.

З огляду на останні події, якi відбулися в Японії, варто приділяти особливу увагу перевірки прибувають вантажів на наявність радіоактивних випромінювань, а також на радіаційну безпеку. Існує ймовірність потрапляння радіоактивних вантажів морським шляхом на територію Україну.

Державна екологічна інспекція посилила радіологічний контроль вантажів і транспортних засобів на всіх постах екологічного контролю на митниці. Також ситуація щодо перевищення радіаційного природного фону знаходиться на особливому контролі спеціальних підрозділів Мінприроди.

Як повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів, протягом трьох місяців 2011 екологічні інспектори вже запобігли дев'ять переміщень через державний кордон України вантажів з підвищеним радіаційним фоном.