Тема: Бронхіальна астма План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Сухий кашель.

Причина

Спазм бронхів під час нападу.

Очікуваний результат

Зняти гострий бронхоспазм.

Дії медсестри

1. Заспокоїти дитину, приділити увагу і психоемоційному стану.

2. Припинити можливий контакт хворої дитини з алергеном.

1. Забезпечити достатнє вживання рідини (через рот і парентеральне вводити рідину — 50—60 мл/кг).

2. На тлі бактеріального запалення використовувати антибіотики, під час віру­ сної інфекції— інтерферон.

3. З метою зняття бронхоспазму використовують бронхолітичні препарати таких груп:

а) холінолітики,

б) препарати метилксантинового ряду,

в) комбіновані препарати.

6. З групи холінолітиків нині застосовують препарат іпратропіум бро-мід (атровент), він діє через 5—15 хв. Максимум дії досягається через ЗО хв— 1 год, тривалість дії —близько 6 год. Доза атровенту— ]—2 дози аерозолю З рази на добу.

7. У терапії бронхіальної астми у дітей продовжують використовувати препара­ ти ксантинового ряду: теофілін, еуфілін.

8. Дітям із важким нападом бронхіальної астми, астматичним статусом необ­ хідно терміново провести крапельну інфузію еуфіліну в режимі 0,7 мг на 1 кг маси тіла за 1 год.

9. Для тривалої терапії все частіше використовують пролонговані оральні фор­ ми теофіліну (теопек, ретафіл).

10. Медсестрі слід пам'ятати, що препарати ксантинового ряду мають побічні дії і необхідно постійно наглядати за хворим, оскільки можуть виникнути біль у серці, головний біль, нудота, блювання, біль у животі.

11. Широко використовують також комбіновані антиастматичні аерозо-лі, які містять симпатоміметики і холіноблокатори: беродуал, дітек, інтал плюс.

12. Проведення відволікальної терапії: гірчичники на грудну клітку, на литкові м'язи. Ніжні ванни.

ПРОБЛЕМА

Задишка з утрудненим видихом.

Причина

Гіперпродукдія секрету, накопичення його у просвітах бронхів і брохоспазм.

Очікуваний результат

Розрідження мокротиння, зняття бронхоспазму.

Дії медсестри

1. Заспокоєння дитини.

2. Припинення контакту дитини з алергеном.

3. Надання напівсидячого положення у ліжку.

4. Підтримка температурного режиму кімнати у межах 18—20 °С, по-стійне провітрювання. Сон на свіжому повітрі.

5. Оксигенотерапія через апарат Боброва або з централізованої подачі.

6. У важких випадках застосування гіпербаричної оксигенації.

7. Медикаментозна терапія. Використовують муколітичні та відхаркувальні препарати. Вони сприяють очищенню дихальних шляхів від накопиченого секрету. Найчастіше у хворих на бронхіальну астму використовують препарат лазолван (амброксол), який випускається у вигляді таблеток по ЗО мг і сиропу. Тривалість курсу лікування — від 1 до З—4 тиж. Призначають також препарати, які містять калію йодид. Викорис­ товують бронхолітичні препарати — аерозольні інгалятори короткої дії з групи симпатомімєтиків.

8. Показано використання дихальних вправ, які тренують вдих-видих і затрим­ ку дихання. У комплексі ліквідації нападів задишки застосовують різні види голкорефлексотерапії, масажу, фізіотерапевтичні заходи, гомеопатію, фіто­ терапію.

9. Імунокорекція препаратами — тималін, Т-активін, вілозен.

ПРОБЛЕМА

Збудження.

Причина

Недостатнє надходження кисню у кров.

Очікуваний результат

Наситити організм киснем.

Дії медсестри

Подавати зволожений кисень, застосовувати гіпербаричну оксигенацію.

ПРОБЛЕМА

Вологий кашель.

Причина

Запалення алергійного характеру у бронхах.

Очікуваний результат

Зняти набряк слизової оболонки бронхів.

Дії медсестри

1. Забезпечити нормальний психоемоційний стан дитини.

2. Надати дитині зручного положення під час кашлю.

3. Медикаментозна терапія. Основу терапії становлять протизапальні, проти- алерійні препарати:

• натрію кромоглікат (інтал),

• натрію недокроміл (тайлед),

• кортикостероїди.

Для лікування бронхіальної астми використовують дозований аерозоль інта-лу, який слід застосовувати по 2 вдихи 4 рази на добу, протягом 6 тиж. Після досягнення контролю над симптомами астми дозу інталу поступово знижують до 2 інгаляцій на добу. Тривалість лікування — від 4—6 міс до 6—12 міс і біль­ше.

Новим протизапальним препаратом є тайлед, який у 4—10 разів ефективні­ший, ніж інтал. Тайлед призначається по 2 інгаляції 4 рази на добу або 2 рази на добу. Тривалість лікування визначається лише індивідуально і може стано­вити від 3 міс до кількох років. Для ефективного дозування і досягнення препа­ратом дихальних шля-хів у дітей молодшого віку застосовують пристрій - утри­муючу камеру Файзон-Еар (спейсер).

У разі бактеріального запалення потрібно використовувати антибіотики.

Найсильнішими протизапальними засобами для лікування бронхіальної астми є глюкокортикостероїди (ГКС). їх треба призначати в період загострення для зняття астматичного статусу або важкого нападу. Також у тих випадках, коли хворобу не вдається контролювати за допомогою інталу чи тайледу і дитина змушена частіше, ніж тричі на тиждень, використовувати бронходилятатори. Для лікування бронхіальної астми нині використовують такі інгаляційні стерої­ди:

• беклометазону дипропіонат (бекотид),

будезонід (пульмікорт

• флунізолід (інгакорт),

• флутиказон (фліксотид),

• тріамцінолону ацетонід (азмакорт).

У дітей раннього віку початкова доза беклометазону становить 200 — 300 мкг на добу, флутиказону — 100— 200 мкг на добу. Кількість інгаляцій ГКС на добу не повинна перевищувати 3—4, а курс лікування бажано закінчити через 2—3 міс.

4. Вітамінотерапія.

5. Засоби фітотерапії, гомеопатії, фізіотерапія.

Оцінка результатів

Лікування астми може бути результативним лише в тому разі, коли лікар, медична сестра, хворий і батьки чітко усвідомлюють, що бронхіальна астма — це не епізодичне захворювання, а стійке хронічне запальне захворювання диха­льних шляхів. Тому тільки адекватна тривала терапія, спрямована на ліквідацію хронічного запального процесу, може дати бажаний ефект.

Основними чинниками, які зумовлюють захворюваність на бронхіальну астму і смертність від неї, є несвоєчасна діагностика і неадекватне лікування.

Мета лікування полягає в знятті гострого бронхоспазму, а в разі хронічного перебігу — зменшенні проявів і необхідності у госпіталізації. Лікування має бути індивідуальним. З батьками і хворим проводять бесіду про санацію житла з метою профілактики нападів:

1. Уникати впливу подразників дихальних шляхів — аерозолів, диму.

2. Боротьба з пилом і мікрокліщами:

а) надіти на матрац і подушку спеціальні чохли;

б) прибрати речі, у яких може скупчуватися пил — м'які іграшки, килими, м'які меблі;

в) проводити тільки вологе прибирання;

г) користуватися кондиціонерами.

Досить ефективними у лікуванні бронхіальної астми є три групи препаратів:

• протизапальні препарати, які припиняють хронічний запальний процес і зме­ ншують пов'язану з ним гіперчутливість бронхів;

• бронхолітики, які використовуються для зняття бронхіальної обструкції;

• муколітичні та відхаркувальні засоби, які поліпшують дренажну функцію бронхів.

Медична сестра повинна добре розуміти лікувальну стратегію при бронхіальній астмі, яка полягає у сходинковій програмі, що була рекомендована міжнарод­ним конгресом педіатрів у 1992 р. (табл. 3). Основу лікувальної стратегії при бронхіальній астмі становлять:

1. Базисна терапія, спрямована на ліквідацію хронічного запального процесу, відновлення прохідності бронхів, запобігання розвитку повторних загострень хвороби і досягнення ремісії.

Симптоматична терапія, спрямована на ліквідацію симптомів під час загост­ рення хвороби.

Терапевтичний алгоритм при бронхіальній астмі (Сходинкова терапія)

Сходинка З Важкий перебіг

Сходинка 1 Легкий перебіг

Сходинка 2 Перебіг середньої важкості

Базисна терапія (спрямована на запобігання нападів)

Бекотид або інга-корт. За відсутнос­ті ефекту - оральні ГКС коротким курсом

Холінолітики: ат-ровент, 1-2 вдихи З рази на добу

Інгаляційні § - Інтал, 2 вдихи 4

антагоністи корот- рази на добу, або

кої дії не регуляр- тайлед, 2 вдихи 2-

но Сальбутамол 4 рази на добу

§ - антагоністи пролонгованої дії серевент або про­лонговані - ксан-тини, теопек

Не показано

Тривала бронхолі-тична терапія (призначається одночасно з про­тизапальною)

Симптоматична терапія

Бронходилятатори Інгаляції ^-антагоністів короткої дії, або іпратропіум бро-

швидкої дії (для мід (атровент), або препарати теофіліну короткої дії.

лікування нападів)

призначаються

епізодично

Клінічні симптоми Напади, короткі, Напад 1-2 рази на Часто бувають

перед лікуванням

нічні напади. Ден­ні напади часті, тривалі, §-антагоністи необ­хідні щомісяця. Фізичне наванта­ження обмежене.

бувають рідше ніж тиж. Загострення 1 -2 рази на тиж. порушують сон і Нічні напади бува- активність, ють рідше, ніж 1 -2 рази на день. Пері­од між нападами безсимптомний

Медична сестра повинна добре вивчити сходинковий підхід до терапії бронхіа­льної астми, щоб разом із батьками хворої дитини тримати астму під контро­лем. Диспансерне спостерігання дитини базується на обстеженні та визченні функціонального стану легенів і на проведенні базисної терапії. На сходинку вгору переходимо, якщо лікування неефективне, І сходинку вниз, — коли по­ліпшення зберігається протягом кількох тижнів.Досвідчена медична сестра може організовувати астма-школу для дітей та їх батьків, де навчатиме їх, як користуватися інгаляторами, спейсерми, пікфлуо-метрами, відповідатиме на всі запитання своїх пацієнтів.