- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •Українська мова
- •Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •Франка.
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •Лексикографія
- •Багмут Андрій. Словник синонімів української і
- •Мови. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1982. 1 | т. 1. А—п.
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •Фонетика
- •Голосні звуки
- •1 Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •1 Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •Фонетика
- •Губні приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •Фонетика
- •Чергування приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •Фонетика
- •Склад слова
- •Склад слова
- •Фонетика
- •Наголос
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •Орфоепія
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Вживання апострофа
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •І тільки верби знаг.Мугь старі:
- •Ці барви ч...Рлені і жовтог...Рячі, ці щедрі сади у багр...Яному лис...Ті! —
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •. Рани, знаюч... Життя, квітуч...Х нив, пахуч...Ми травами, у пахуч...Й траві, творч...Й атмосфері, творч...Х здібностей, вовч...Й апетит.
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •1 Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Не дивуй, о не дивуй мені — моє життя для мене не збагненне.
- •Щедро попускаю закрайсвіту свою одлеглу душу, часом криту
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Частини і частки мови
- •1 Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Сполучники
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис часток
- •Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Грім ударив особисто в мене, око сонця кров’ю налилось (л. Кост.).
- •Чи й нікому —
- •Нічого подібного
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Список умовних скорочень
- •Список умовних скорочень
НАВЧАЛЬНИЙ
ПОСІБНИК
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
ЛЕКСИКОГРАФІЯ
ФОНЕТИКА
ОРФОЕПІЯ
ПРАКТИКУМ
Допущено
Міністерством освіти і науки України
КИЇВ
<ЛИБІДЬ»
2000О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
Українська мова
Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти
ББК
81 2УКР-923 У 45
Розповсюдження
та тиражування без офіційного дозволу
вилавнинтиа заборонено
Р
е ц с н з е и т и: д-р філол наук Н.
1. Тоцька,
канд.
філол наук Г.
О. Козачук
Головна
редакція літератури з гуманітарних
наук Головний редактор С.
В. Головко Редактор
Л.
Л. Щербатенко
Допущено
Міністерством освіти і науки України
(лист № 2/236 від 23.02 2000)
У45
Українська
мова: Практикум:
Навч. посібник/ Пазяк О. М., Сербенська
О. А., Фурдуй М. І., Шевченко Л. Ю. — К.:
Либідь, 2000. — 384 с.
І8ІШ
966-06-0144-1.
У
посібнику розглядаються складні питання
основних розділів програми з української
мови — лексикології, лексикографії,
фразеології, фонетики, орфографії
та пунктуації. Для глибшого засвоєння
теоретичного матеріалу подаються
вправи — практичні завдання, що
допоможуть студентам на семінарських
заняттях.
Для
студентів гуманітарних спеціальностей
вищих закладів освіта.
„ 4602020100-008
2000
ББК 81 ‘ 2УКР’923
І8І^
966-06-0144-1 © О. М. Пазяк,
О. А
Сербенська,
М.
І. Фурдуй,
Л.
Ю. Шевченко, 2000
ПЕРЕДМОВА
Здобуваючи
вишу освіту, не кожен студент усвідомлює,
що з усіх наук .найперше йому слід
опановувати мову, якою б він вільно,
легко, точно, грамотно міг викладати
свої думки. Усім відома теза про те, що
основна функція мови
— бути
засобом
спілкування.
Проте не менш важливою функцією є її
призначення виступати знаряддям
мисленнєвої
й м о в н о ї д і я л ь- н о с т і. Тому
кожному варто замислитися, чи на
належному рівні в нього, як майбутнього
фахівця, знаряддя праці, тобто його
мова. Адже наше мовлення
— це
вираження нашої особистості.
Цей
посібник автори уклали так, щоб у процесі
навчання можна було удосконалити свої
знання й уміння з кожного мовного рівня.
Слід пам уятати, що майстрами
стають не тільки завдяки знанням, а й
завдяки практиці й навичкам.
Формуючи
себе як фахівця в галузі розумової
праці й уявляючи, що така діяльність
неминуче вимагатиме спілкування,
слід відточити техніку свого усного
мовлення. Цьому допоможе розділ з
фонетики та орфоепії пропонованого
посібника. Теоретичний матеріал та
відповідні вправи дадуть можливість
затренувати необхідні вимовні навички.
Як
відомо, досконало володіти мовою означає
вправно користатися різними стилями
мовлення, вміти добирати до кожного
стилю й жанру відповідну лексику,
зсередини відчувати дієвий вплив на
комунікацію окремих лексичних одиниць
та мовних фігур. Лексичний розділ
посібника вміщує завдання з текстами,
які сприяють виробленню мовного чуття
в мовця, спрямовують його до постійної
роботи зі словниками (а така праця
вдумливої, високоосвіченої людини
триває протягом усього життя).
4
Передмова
Другий
бік фахової комунікації
— писемне
мовлення. Оскільки письмо вторинне
щодо усного мовлення, тобто створене
людиною штучно, то в нього є свої
умовності (норми), володіння якими
засвідчує високу культуру комуні-
канта.
Норми
писемного мовлення автори викладають
у розділах з графіки,
орфографії
та пунктуації. Теоретичний і практичний
матеріал враховує найскладніші
граматичні випадки. Даються рекомендації,
яким
формам варто віддавати перевагу,
щоб не скидатися в мовленнєвій діяльності
па ретрограда, як розрізняти питомі
українські форми та форми-кальки з
інших мов, у першу чергу з російської.
У розділі з пунктуації привертається
увага не лише до кодифікованих
правил,
а
й до авторських можливостей пунктуаційного,
а отже й змістового, увиразнення тексту
без розхитування при цьому самої системи
розділових знаків мови.
Ілюстративний
матеріал дібрано так, аби була
представлена широка палітра художніх,
публіцистичних і наукових текстів,
створених українськими митцями слова
від давніх часів до сьогодення.
Розділи
написали: О. А. Сербенська
— «Лексикологія»,
«Фразеологія», «Лексикографія»; О. М.
П а з я к
— «Фонетика»,
«Орфоепія», «Вживання великої літери»,
«Словотвір»; М. І. Фурдуй
— «Графіка
та орфографія», «Частини і частки
мови»; Л. Ю. Шевченко
— «Основи
пунктуації».
Лексикологія
— це розділ мовознавства, що вивчає
словниковий склад мови в цілому як
систему, а також основні типи лексичних
значень слів, їхні структурно-семантичні
розряди, групує слова за походженням
і за стилістичним вживанням, досліджує
шляхи розвитку і оновлення лексичної
системи мови.
Існують
інші галузі науки про слово, які вивчають
окремі питання лексикології: семасіологія
(наука про значення слова і пов’язані
з ним питання багатозначності,
омонімії, синонімії, антонімії),
етимологія
(наука про походження слів, їх первісне
значення, спорідненість з іншими
словами), а також окремі групи слів:
ономастика
(вчення про власні назви), топоніміка
(вчення про власні географічні назви,
назви населених пунктів, гір, полів,
вулиць тощо), гідро-
н і
м і к а (вчення про власні назви водних
артерій), антропоніміка
(вчення про власні назви істот —
прізвища, імена, клички), термінологія
(вчення про терміни).
Приступаючи
до вивчення лексичного складу мови,
слід передусім з’ясувати, що являє
собою слово як одинице мовлення, уміти
визначити поняття лексичне
значення
слова,
пізнати закони розвитку і зміни значень
слова, усвідомити,
6
Лексикологія
що
в слові співіснують зовнішнє
(звуковий склад) і внутрішнє
(лексичне, а також частиномовне,
словотвірне, граматичне) значення.
Важливо зрозуміти, в яких відношеннях
між собою є слово
і поняття, адже
в процесі мовлення слово може розширювати
або звужувати своє значення, набирати
різноманітних емо- ційно-вольових,
експресивних відтінків. Часто людина
вкладає в слово таке значення, яке
зумовлене набутим життєвим досвідом.
Певну роль виконують також інтонація,
міміка, жести. У спілкуванні чимало
непорозумінь виникає через те, що люди
по-різному тлумачать слова.
Засвоєння
питань, пов’язаних з багатозначністю
слова (полісеміє
ю), вимагає з’ясування причин і умов
її виникнення, практичного розмежовування
прямих і переносних значень слова, його
загальномов- ного та індивідуально-авторського
вживання.
Вивчаючи
омонімію,
слід звернути увагу на різницю між
омонімами та багатозначними словами,
орієнтуватися в тому, як полісемія і
омонімія відображені в загальномовних
словниках, визначати омофони, омоформи,
омографи, пізнати, які можливості
омонімії як засобу увиразнення мови.
Важливо навчитися бачити відмінності
у значенні міжмовних
омонімів, виявляти
помилки при їх використанні, а також
аналізувати слова, подібні за звучанням,
але різні за значенням, — пароніми,
орієнтуватися в довідковій літературі,
де вони описані.
Синонімія
безпосередньо пов’язана з науковим
осмисленням семантичних категорій —
лексичного значення слова, полісемії
— та стилістичних явищ у мові. Важливо
пізнати різні шляхи розвитку синонімії,
навчитися визначати у словах-синонімах
відтінки значення, стилістичне
забарвлення. Бажано ознайомитись з
такими понятгями, як перифраза
й евфемізм, простежити,
яку функцію у тексті такі фігури
виконують.
Аналізуючи
антоніми,
потрібно звертати увагу на те, що не
всяке протиставлення є антонімією.
Антоніми називають логічно протилежні
поняття, які об’єднує спільна, найбільш
загальна ознака.
Розгляд
питань, пов’язаних з історичним
формуванням
української лексики, вимагає
передусім знання історії народу. Слова,
що виникли в різні історичні епохи,
неоднакові за походжен
Лексикологія
ням.
Розрізняють корінну
українську лексику
і запозичену.
Першу групу становлять слова, які
витворив український народ і його
предки. Це слова індоєвропейської
мовної спільності
(мати,
сестра, брат, три, море), спільнослов’янського
походження (іотець,
віл,
вікно, мило, сонце),
а також специфічно
українські
(жовтень,
мрія,
гопак, метелик, намисто, майже, голіруч).
Відповідні довідки про походження
слів можна знайти в етимологічних
словниках. Надзвичайно важливо засвоїти
наукове тлумачення терміна
«давньоруська мова», критично підходити
до праць, в яких автори на догоду панівній
ідеології примітивізували розгляд
багатьох питань, зокрема й мовних,
пов’язаних з формуванням української
нації.
Зі
слов’янських мов до складу української
ввійшли старослов’янізми, полонізми,
а також деякі слова з російської,
чеської та інших мов. Аналізуючи
запозичення
з інших мов,
слід з’ясувати, з яких мов і в зв’язку
з чим такі слова проникають в українську
мову, приходять з мови-джерела
безпосередньо чи за посередництвом
інших мов, усним чи книжним шляхом.
Студент повинен знати основні
фонетичні, морфологічні особливості
ряду найбільш поширених грецьких,
латинських, французьких, німецьких,
англійських слів. Важливо зрозуміти,
що іншомовні слова, які проникають у
нашу лексику, підпорядковуються законам
української мови, фонетично і морфологічно
освоюються. Однак їх засилля не є ознакою
гарного стилю.
Значну
групу запозичень становлять інтерна-
ц і
о н а л і з м и. Тому так важливо з’ясувати,
які сфери суспільного життя вони
обслуговують, що являють собою з погляду
походження, утворення. Менш продуктивний
спосіб запозичення — калькування.
Це переклад слів іншомовного
походження засобами рідної мови зі
збереженням їх структури і порядку
розташування складових частин.
Важливим
завданням лексикології є вивчення
лексики зп огляду
вживання.
Йдеться про взаємини літературної мови
та діалектів (територіальних і
соціальних), про місце, яке займають
діалектизми, арготизми, жаргонізми
в національній мові, як їх подають у
тлумачних та спеціальних словниках, у
яких сферах вони вживаються.
Лексикологія
Під
час вивчення спеціальної
лексики необхідно
засвоїти такі поняття, як термін
і професіоналізм,
серйозну увагу приділити проблемі
використання спеціальної лексики в
різних мовних стилях.
Лексику
української мови потрібно уміти
розглядати з погляду її сучасності,
виділяючи: 1) активну
лексику
і 2) пасивну.
Серед застарілих слів треба навчитися
чітко розрізняти історизми
і архаїзми,
знати головні семантичні групи
історизмів, спосіб розробки застарілих
слів у тлумачному та історичному
словниках, звернути увагу на їх функції
у мові. Вивчаючи неологізми, слід вчитися
практично розрізняти загальномовні
та індивідуально-стилістичні неологізми,
бачити причини їх виникнення, визначати
способи утворення.
Важливе
теоретичне і практичне значення має
проблема стилістичних
категорій
лексики української літературної мови.
Ознайомлюючись зі стилями літературної
мови, необхідно враховувати, що
літературна мова існує у двох формах
— писемній
і усній,
знати, які слова входять до загальновживаної
лексики, а які —до лексики вузького
стилістичного призначення, уміти
охарактеризувати різні її групи (с п
е- цифічно
побутову, суспільно-політичну, науков
о-т ермінологічну, виробничо-професійну,
адміністративно-ділову,
емоційно-за- барвлену,
поетичну, просторіччя). Обов’язково
треба знати, як саме відбивають
стилістичну харакгеристику слів у
сучасних словниках.
Вправа
1
Поясніть
значення слова земля.
Використайте тлумачний словник.
1.
Дай землі, то й вона тобі дасть. 2. Земля
багата — народ багатші. 3. Колос повний
до землі гнеться, а пустий вгору дереться.
4. На чиїй землі живеш, того й воду п’єш.
5. Не випускай землі з рук, бо діти
проклянуть. 6. Чия земля, того й хліб. 7.
Доглядай землю плідну, як матір рідігу.
8. Держись землі, то не впадеш. 9. На чорній
землі біла пшениця родить.
Які
ви ще знаєте приповідки про землю?
9
Лексикологія
•о-
Вправа 2
Напишіть
міні-твір на тему «Слово-симвод
земля
в українській
культурі». Використаите закріплені
в історії нашої культури вислови: зем,ія
свята (багата,
годувальниця,
всеплодющая
мати,
шідна,
хоч
може бути лиха,
ледача,
я.юва, осквернена); земля може бути
легкою,
пухом,
але може лягати тяжким каменем; вона
не лише родить,
годує,
а й говорить; треба вміти прислухатися
до землі й чути її поклик; земля має
владу, може когось покарати; землею
могли свідчити, могли бити до землі
чолом.
Вправа
З
Величезне
багатство лексики носії української
мови сприймають по- різному. Поет із
Пряшівщини Я. Павуляк написав вірш,
який подаємо нижче. Як ви оцінюєте таку
спробу?
Село
сувоєм сну сповите, Садок сумирно
спочиває, спокою статуї стоять, спроквола
стихли солов’ї,
старому
стовбурові стиха сюди спроваджую
сурміти суглоби стиха скреготять. слова
стривожені свої.
Напишіть
міні-оповідання, використовуючи слова,
що починаються на ту саму літеру.
Довідка:
«Словник української мови» найбільшу
кількість слів подає під літерами П
(близько 20 тис.), З (понад 11 тис.), чимало
слів на Н (понад 8 тис.), а також на О, Р,
К.
Вправа
4
В
яких значеннях уживається російське
слово следующииі
Якими українськими відповідниками
можна перекласти кожне з них? Використайте
тритомний «Російсько-український
словник».
Вправа
5
У
тритомному «Російсько-українському
словнику» уважно прочитайте статті
отношение,
счет,
считать.
Перекладіть на українську мову:
внимате.іьное
отношение к матери, бьіть в иашіучших
отношениях с товарищами,
іто
не имеет от ношеним к делу; с читать
своим долгом, считать зто нарушением
закон а,
он
считает себя вправе, первьій по счету,
каждая
мину та на счету, жить на чужой счет, на
зтот счет мьі
еще поговорим, зто не в счет.
Використовуючи
«Словник-довідник з культури української
мови», з’ясуйте, які помилки допускають,
уживаючи слова біія,
відносини,
відношення,
міра,
нервувати,
рахувати,
сила,
стаття,
якість,
ясний,
ящик?
Вправа
6
Запишіть
українські відповідники до російського
слова переводить.
Перекладіть
словосполучення: переводшпь
разговор на что, перевести деньги по
почте,
перевести
на другой язьік, перевести рисунок,
перевести
время,
перевести
дух.
Слова
для довідок: перевести,
передихнути,
змарнувати,
промарнувати,
переказати,
переробити,
звести,
перекіасти.
10
Лексикологія
•*
Вправа 7
Уважно
прочитайте газетні матеріали на
політичні теми та на теми міжнародного
життя. Перевірте, чи значення всіх слів
зрозумілі вам. Випишіть десять—п’ятнадцять
речень, у яких є слова, малозрозумілі
чи незрозумілі для вас. Використовуючи
«Словник української мови» та «Словник
іншомовних слів», поясніть значення
цих слів.
У
якому значенні вживаються слова
альтернатива,
авторитарний,
конструктивний,
дилер,
ківері
Як
змінили своє значення слова націоналісту
націоналістичний?
Вправа
6
У
поданих текстах простежте, яким чином
автори розкривають значення малозрозумілих
і незрозумілих для читача слів.
1.
Державний секретар заявив представникам
преси, що в ході сесії вдалося домогтися
загального взаєморозуміння відносно
формули для зняття ембарго, тобто
відміни політики економічної блокади
країни. 2. Протягом останніх кількох
місяців у політичному лексиконі СШЛ
найбільш поширеним стало слово
«Імпічмент»... Що ж означає це слово?
Один з найавторитетніших тлумачних
словників англійської мови — словник
американського філолога минулого
століття Вебстера — так визначає його
значення: звинувачення в злочинних
чи навмисних діях, пред’явлене
особі, яка займає офіційний державний
пост. Відомий англійський тлумачний
словник «Чемберз твентіс сенчері
дікшенері»... дає таке пояснення цього
слова: виняткова форма процесу, яку
здійснює парламент по звинуваченню
мерів і міністрів у здійснених ними
великих злочинах або вчинках, які
караються судом. Таким чином, імпічмент
— це ніби своєрідна і надзвичайна форма
вотуму недовір’я, яка передбачає
ганебне скинення тієї чи іншої особи
з високого поста і можливі наступні у
відношенні до неї санкції. 3. На цій
же виставці представлені голубувато-сірі
базальги. Назву каменя запозичено від
ефіопського слова «кип’ячений». Він
народжений у вулканічних викидах,
що бурлять і клекотять. 4. Те, що ми
називаємо словом «спорт», зрозуміле,
очевидно всім. Слово «спорт» увійшло
до нашого лексикону з англійської мови,
але мало хто знає його походження і
первинне значення. У книзі «Життя
цезарів» Гая Сетонія Транквілла
згадується про виникнення слова, яке
нас цікавить. Римський цезар Клавдій
(10 років до н. е. — 54-й рік н. е.) вирішив
встановити поряд з боями гладіаторів
понадпрог- рамові ігри. Він назвав їх
«спортула». Цим словом називають
кошичок із ласощами, щоб привабити до
нового
11
Лексикологія
виду
змагань. Клавдій через герольдів
сповістив, що під час ігор публіку
запрошують на частування. 5. Л школа,
точніше інститут тамади в Грузії існував
здавна (гой, хто стоїть на чолі «стола»,
— так у перекладі звучить це слово),
згадується у письмових джерелах V
століття (з
газ.).
•»
Вправа 9
Запишіть
словосполучення, добираючи з дужок
відповідні за значенням слова.
Валютна
сума (поступить, надійде), (хресні,
хрещені) батьки, (потратив, витратив)
час, (посвятили, освятили) пам’ятник,
(прийшов, настав) час, (взято, прийнято)
до уваги, (застосовували, приміняли)
силу, збори (прийняли постанову,
ухвалили), мені (приходилось, доводилось)
про це вже чути, (багаточисельні,
численні) документи, (знає, розбирається)
глибоко, (провідна, ведуча) організація,
факти (збігаються, схожі), порушення
(чинних, існуючих) законів.
Діло
(добре йде, спориться), я про це (дізнався,
узнав), (тягнув, зволікав) із вирішенням,
енергія (руйнуюча, руйнівна), (поліпшення,
покращення) справ, книгу (відкриємо,
розгорнемо), лічильник (включено,
увімкнено), закон (вступив у силу,
набув чинності), пристрасті (вляглися,
вгамувалися), висновки (витікають,
випливають), ціна (виросла, зросла)
в десять (раз, разів), (вдягати, надягати)
прикраси, мені (видається, здається),
(цільне, незбиране) молоко.
Запорука
(цьому, цього), (шерстяна, вовняна) хустка,
(якісна, хороша, добра) організація
праці, (кінцевий, остаточний) вибір, це
(зайвий раз, ще раз) гіідкресшоє, (довгий,
тривалий) час грабували, (дійсна,
справжня) незалежність, (братські,
братні) народи, (жильці, мешканці)
будинку, (відношення, ставлення) до
справи, завідувач (відділом, відділу),
випустили (з виду, з уваги), діти (батраків,
наймитів), (підписка, передплата) газет.
Вправа
10
З
одинадцятитомного «Словника української
мови» випишіть п’ять- шість прикладів
вживання слів у переносному значенні.
•©>
Вправа 11
Складіть
словосполучення, в яких слова кінець,
кров, лінія,
курс
уживались
би в різних значеннях. Поясніть роль
контексту для виявлення лексичного
значення слова.
12
Лексикологія
•о
Поєднуючи прикметник із поданими в дужках іменниками, простежте, яких значень та відтінків набуває слово. Виявіть прямі і переносні значення.
М'який (мох, волосся, хліб, вола, меблі, рука, тони, кольори, голос, кроки, характер, душа, погляд, вирок, іронія, клімат, знак), круглий (місяць, листя, сирота, рік, дужки, відмінник, сума, доба).
Що може бути твердим, м'яким, довгим, рівним, кам’яним, сірим, чистим, легким, білим, червоним, заячим, ведмежим?
Вправа 13
З поетичного твору (вкажіть якого) випишіть десять—п’ятнадцять прикладів переносного значення слова. Поясніть, на основі яких ознак закріплюється переносне значення.
•> Вправа 14
У реченнях, виписаних із художніх текстів, виявіть метафори. Розкрийте їх художньо-естетичну функцію.
І. Бо горе вірить тільки самоті (В. Стус). 2. Ці скромні квітки (сині проліски] сміялись йому маленькими прапорцями великого життя (В. Підмог.). 3. Тішуся сясвом сонця, темними тінями лісу, ніжним дотиком повітря, міцною відпори істю грунту, тишею рослинного царства, різкими криками птахів. Зливаюся єством з сим безмежним житіям, розпростираюся в безмежні простори, п’ю сонце й вогкість, врізуюся невидним корінням глибоко в лоно матері-землі і з її глибин тягнуся в світяну далечінь, щоб зв’язати в один міцний вузол сю сиру, повну родючої сили масу з сонцем, повітрям, безкраїми хмарами, з джерелом світу, життя, огпя і руху (М. Груш.). 4. Міх хмар із зорями, мов з житом, бере на плечі ніч і йде. 5. Ось бубон ранку — кругле сонце до маршу будить вояків. 6. Вітри на кленах грають, вітри — світанку сурмачі. 7. Сонна тиша, лиш перо дзвінке й крилате по папері, мов стріла, дзиігчить (/>.-/. А/іт.).
•> Вправа 15
У текстах, підібраних із наукових праць І. Франка, виявіть політичні метафори. Поясніть їх значення та особливості вживання.
1. Народ єсть тая родима скала, на око холодна і пасивна. Але во впутрі її дрімають іскри великого огню. Треба доброї сталі, треба смілої і совісної праці, щоб з того каменю викресати іскру. Такою сталлю повинна бути інтелігенція. 2. Політика — це гра сил, що в ній мало
13
Лексикологія
місця
для сентиментальних почуттів і прагнень.
3. А між тим анархія, котрої поборення
диктатор поставив задачею, якраз
під його владою розрослась і пожерла
всі здорові зароди і ширші задуми
революції. 4. Сварки, що досі клекотіли
усно, переллялися на сторінки газет;
полилися з усіх боків потоки брудота
— підозрінь, демаскувань, лайок,
оборон та протестів —одна з найпоганших
калюж, які зазнав XIX вік. Та се була лише
частина того бруду, в якім купалася
тодіпшя польська еміграція; головні
його хвилі булькотіли на сеймиках, що
звалися секційними засіданнями. 5.
Урядники були, так сказати, цісарські
очі, вуха й руки, і вся держава була по
закону цісарська власність. 6. Холодна
тверезість осуду, строга об'єктивність...
тут послужили дуже добре при змалюванні
млявої перехідної доби, де не було
визначних індивідуальностей, де
серед сутінків завмирало струпішіле
старе, а свіже та блискуче нове ще не
здужало сформуватися. 7. Треба нам твердо
тямити, що політика рахування на
яку-небудь чужу, случайну поміч не єсть
політикою розумних людей, але десгіератів,
котрі, тонучи, хапаються за трісочку,
хоч знають, що трісочка не здужає їх
врятувати. 8. Вони |політичні верховоди]
можуть зрубати найкраще дерево,
закаламутити найчистішу воду, але не
можуть наказати рости й найменшій
травці. 9. Конституція — це тільки
ґрунт, гірше або краще оброблений, який
сам, без пильної праці й боротьби, не
дасть хліба. 10. В ній [революції 1848 р.|
не лише сходило те, що посіяно в попередніх
часах важкого гніту, але й сіяно з
гарячковим поспіхом багато таких зерен,
що мали посходити аж геть пізніше. В
Австрії, що до марта 1848 р. дрімала, мов
замерзлий ставок, під корою бюрократичного
германізму нараз розбурхалися хвилі
національних і соціальних суперечностей.
11. Цісар не обчшцував уже паніцизняне
дерево з хробаків та гусільниць, не
відтинав сухі гілки та погані парості,
а прикладав сокиру до самого кореня.
Та
думки його [Драгоманова] мають то до
себе, що раз пустивши коріння, не гинуть,
а ростуть і корепягься чимраз далі;
вони, мов той квас, котрого кришка,
вкинена до тіста, будить в нім внутрішню
працю, котра поти йде, поки все тісто
не прокисне.
Вправа
16
Підготуйте
повідомлення на тему «Спостереження
над використанням
слів
у переносному значенні». Дайте приклади
вживання метафори,
метонімії,
синекдохи.