- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •Українська мова
- •Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •Франка.
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •Лексикографія
- •Багмут Андрій. Словник синонімів української і
- •Мови. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1982. 1 | т. 1. А—п.
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •Фонетика
- •Голосні звуки
- •1 Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •1 Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •Фонетика
- •Губні приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •Фонетика
- •Чергування приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •Фонетика
- •Склад слова
- •Склад слова
- •Фонетика
- •Наголос
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •Орфоепія
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Вживання апострофа
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •І тільки верби знаг.Мугь старі:
- •Ці барви ч...Рлені і жовтог...Рячі, ці щедрі сади у багр...Яному лис...Ті! —
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •. Рани, знаюч... Життя, квітуч...Х нив, пахуч...Ми травами, у пахуч...Й траві, творч...Й атмосфері, творч...Х здібностей, вовч...Й апетит.
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •1 Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Не дивуй, о не дивуй мені — моє життя для мене не збагненне.
- •Щедро попускаю закрайсвіту свою одлеглу душу, часом криту
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Частини і частки мови
- •1 Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Сполучники
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис часток
- •Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Грім ударив особисто в мене, око сонця кров’ю налилось (л. Кост.).
- •Чи й нікому —
- •Нічого подібного
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Список умовних скорочень
- •Список умовних скорочень
Інтонація
Інтонація (від лат. іпіопо — голосно вимовляти) — це ритмомелодійний лад мовлення, який служить для вираження змістових й емоційних особливостей висловлення. Інтонація є одним із фонетичних засобів мови. Вона розглядається як складна єдність висоти, сили, темпу і тембру мовлення, які є засобом організації словесного вираження висловлювання й емоційно-вольових показників виразності. У мовленні це виявляється послідовними змінами у висоті тону, силі й тривалості звучання, а також тембрі голосу.
Інтонація визначається сукупністю кількох фонетичних компонентів: фразового наголосу, пауз, мелодики,
106
тембру
і темпу, співвідношення яких може
змінюватися при мовленні залежно від
змісту, мети і ситуації висловленого.
Під
мелодикою
мовлення розуміється послідовне
підвищення і зниження основного тону
голосу, що служить засобом передачі
думок і почуттів. Мелодика виконує
комунікативну та емоційну функції.
Комунікативна функція допомагає
розрізняти й розпізнавати синтаксичні
структури — речення, членування їх на
синтагми, виділяти відокремлені члени
речення, звертання, вставні і вставлені
конструкції, однорідні члени,
безсполучникові складні речення,
двоскладні речення і багатокомпонентні
складні речення. Емоційна функція,
поєднуючись із комунікативною, передає
ставлення мовця до повідомлюваного.
Виділяють три типи мелодики:
завершеність, незавершеність, пигальність.
До
елементів інтонації належить ритм
— рівномірне чергування наголошених
і ненаголошених складів у віршованій
формі чи в інших формах звукової
організації мови.
Під
інтенсивністю,
тобто силою звука, розуміється
м’язове напруження мовних органів при
артикуляції звука, яка залежить від
амплітуди коливання голосових
зв’язок. Чим більша амплітуда, тим
сильніший звук.
Темп
мовлення — це швидкість, з якою
вимовляються мовні елемента. Він
вимірюється кількістю виголошених
звуків (складів) за одиницю часу Темп
мовлення тісно пов’язаний з різними
формами мовлення, з індивідуальними
особливостями мовця та його психофізичним
станом. Він виражає різні види тривалості
мовних відрізків і зупинок між ними.
Тому темп мовлення має тісний зв’язок
із паузами.
Отже,
н а у з а — це зупинка в мовленні. Вона
зумовлюється різними причинами і
виконує різні функції. Цс засіб змістового
й емоційного виділення слів або синтагм.
Паузи бувають синтаксичні,
що виражають синтаксичні відношення
між частинами речення, зв’язані з його
змістом; несинтаксичні
— зумовлені фізіологічними або
психологічними причинами; єднальні
— між однорідними членами речення і
між частинами безсполучникових складних
речень з однотипними частинами {Дорога
простягається через степи, спускається
в долини, сірою стрічкою здіймається
наФонетика
107
косогори.
— І Н.-Лев.; Сонце
грає промінням,
весняний
легіт жене по небесній блакиті, як пух,
легенькі білі хмаринки,
в
повітрі бринять мухи,
цвірінькають
горобці, пахне свіжою ріллею, травицею,
фіалками, пахне весною■'
— М. Коц.); попереджувальні
— служить ионе- редженням про роз’яснення,
яке йде в наступній частині речення (У
них
є все: пшениця,
хутро,
вовна, і риба,
й
мед, і добрі води рік.
—Л. Кост.; Знав
тільки одне: за цей світ, за рідну землю
зумів би достойно вмерти.
— М. Ст ); розділові
— паузи кінця речення і ті, що відділяють
синтаксичні одиниці одну від одної
(Отаман
востаннє оглядав своїх побратимів.
Зібралися тут найсміли- віїиі, найдужчі,
найвитриваїіші.
Всі вони справді можуть покластися
один на одного в найбільшій скруті.
Адже дорога важка, далека. Можуть і
нападники підстерегти.
— М. Слабошп.; Благословенна
будь,
моя
незаймана дівице Десно, що, згадуючи
тебе вже много літ, я завжди добрішав,
почував себе невичерпно багатим і
щедрим.
— О. Довж); паузи
присудка
— що виражає предикативний зв’язок
(Війна
— це
тир,
де
цілий світ
— мішені.
— Л. Кост.).
Тембр
голосу — це характерне забарвлення
звука, яке створюється кількісним і
якісним складом додаткових тонів
(обертонів), що накладаються на основний
тон.
Вправа
59
Розбийте
текст на речення, а речення — на синтагми.
Погодою
у нас на сінокосі казали щось років з
півтораста завідувала ворона це
була так би мовити паша фамільна ворона
вона возсідала коло нашого куреня на
високій сокорині і звідти бачила всіх
нас і все що ми пили їли яку рибу ловили
чи де зарізали деркачика косою чи
перепілочку бачила усіх пташок у нашім
лісі все чула і найголовніше віщувала
погоду вона бездоганно вгадувала
наближення дощу чи грому ще при
безхмарному ясному небі і тільки вже
після того як раптом вона крякне тричі
спеціальним голосом дід починав ні з
того ні з сього кашляти і позіхати і ми
тоді вже незабаром кидали граблі й вила
і теж позіхаючи падали як сонні під
копиці (О.
Довж.).Інтонація