Теоретичні відомості

Під час радіоактивного забруднення території радіоактивні ізотопи потрапляють у грунт. Рослини, які ростуть на таких грунтах, засвоюють ці ізотопи, стаючи таким чином джерелами радіоактивності. Споживання тваринами забруднених радіоактивними ізотопами рослин призводить до того, що тканини цих тварин будуть також містити радіоактивні ізотопи. Таким шляхом відбувається забруднення радіоактивними ізотопами продуктів харчування.

Різні радіоактивні ізотопи мають різний період піврозпаду, а отже, одна і та ж сама кількість різних радіоактивних речовин матиме за одиницю часу різну кількість розпадів радіоактивних ядер. Цю величину (кількість розпадів радіоактивних ядер препарату за одиницю часу) називають активністю ізотопа: A=N/t , де N – кількість ядер, що розпалися за час t.

За одиницю активності препарату беруть один розпад за секунду – беккерель (Бк). Крім цієї одиниці, часто користуються позасистемною, яку називають кюрі (Кі). 1 Кі відповідає активності 1 г радію.

1 Кі = 3,7∙10¹⁰ Бк = 3,7∙10¹⁰ с^-1.

У практичній роботі звичайно використовується об´ємна активність (активність одиниці об´єму речовини) A_V = A/V, що вимірюється в Кі/л, Кі/м³, або питома активність А_m=A/m, що вимірюється в Кі/кг. Крім того, активність може бути віднесена до одиниці площі А_s=A/S (поверхнева активність, вимірюється в Кі/м², Кі/га, Кі/км²).

Якщо мова іде про забрудненість радіонуклідами продуктів харчування, то в першу чергу цікавить саме питома активність радіоактивних ізотопів, оскільки вона характеризує, скільки радіоактивних розпадів за одиницю часу відбувається в 1 кг даного продукту харчування. Практично визначити питому активність радіонуклідів у продуктах харчування можна за допомогою радіометра “Прип’ять”.

Гранично допустимі норми вмісту радіонуклідів у продуктах харчування наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію в продуктах харчування

Назва продукту	Вміст радіонуклідів ( )
	цезію	стронцію
Вода питна	0,5	0,1
Молоко і молокопродукти	10	1
Молоко згущене	30	3
Молоко сухе	50	5
М’ясо	20	-
Жири	5	-
Овочі, фрукти, ягоди, мед	16	1
Хліб, крупи, цукор	10	1
Дикі ягоди, гриби	40	-
Сухофрукти	80	-
Сушені гриби, чай, лікарські рослини	200	-

Виконання роботи

1. При проведенні вимірювань питомої активності радіонуклідів у продуктах харчування рівень гамма-фону, по можливості, не повинен перевищувати 0,025 мР/год. Для цього вимірювання необхідно проводити в закритих чистих приміщеннях.

2. Робоче місце повинно мати покриття, що допускає багаторазове вологе прибирання (пластикове покриття, поліетиленова плівка і т.п.).

3. Вимірювання розпочинають із підготовки проб до дослідження. При підготовці проб слід пам’ятати, що проби харчових продуктів підлягають такій же обробці, як і продукти на першому етапі приготування їжі.

Коренеплоди і картоплю звільняють від землі миттям проточною водою. З капусти відділяють листки, непридатні до їжі. Харчову зелень, ягоди та фрукти миють проточною водою. М’ясо і рибу миють, рибу очищують від луски і звільняють від тельбухів. З ковбасних виробів знімають оболонку, з сиру – шар парафіну. Приготовлені продукти подрібнюють за допомогою м’ясорубки, терки, кавового млинка, тощо.

4. Потім готують радіометр “Прип’ять” для вимірювання питомої активності радіонуклідів. Для цього перемикач “ – ” встановити в положення “”.

5. Перемикач “ – А_m” – у положення А_m .

6. Перемикач “Предел” – у нижнє положення.

7. Перемикач “Время” – у нижнє положення (10 хв).

8. Перемикач “ – ” може знаходитись у будь-якому положенні.

9. Встановити радіометр з видаленою кришкою-фільтром на заздалегідь підготовлену чисту кювету. Ввімкнути прилад і не менш ніж через 10 хв. записати три послідовні значення фону та визначити середнє арифметичне значення А_m1 .

10. Помістити в кювету підготовлену пробу й ущільнити її так, щоб вона була на 3 – 5 мм нижче від країв кювети.

11. Скинути попередні покази приладу. Для цього перемикач “ – А_m” перевести в положення . При цьому час скидання показів становить 30 – 40с.

12. Поставити перемикач “ – А_m” в положення А_m і через 10 хв. записати три послідовні покази приладу. Знайти середнє арифметичне значення А_m2.

13. Визначити активність проби А_m = (A_m2 – A_m1).10^-9.

Наприклад, середнє значення показів радіометра при вимірюванні фону A_m1 = 0330, а середнє значення показів при вимірюванні проби A_m2 = 0450. Різниця показів 0450-0330=120. Одержане значення необхідно помножити на множник піддіапазону, на якому здійснювалися вимірювання, тобто на 10^-9. Отже, активність проби

A_m = Кі/кг або A_m = Кі/кг.

14. Заповнити таблицю:

№ досліду	Назва продукту	Активність кювети	Активність проби і кювети	Активність проби
1
2
3

15. Порівняти одержане значення активності з тимчасово допустимими граничними рівнями вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах харчування та питній воді, наведеними в табл. 1.

16. Зробити висновок.

Висновок:

Контрольні запитання

1. Що таке активність? Які одиниці її вимірювання?

2. Чому дорівнює активність 1 г радію?

3. Як співвідносяться одиниці вимірювання активності кюрі та беккерель?

4. Що таке об’ємна, питома та поверхнева активності ? Які їх одиниці вимірювання?

5. Як налаштувати радіометр “Прип’ять” для вимірювання питомої активності радіонуклідів у продуктах харчування?

6. У чому полягає підготовка проб до проведення вимірювань питомої активності радіонуклідів у продуктах харчування?

7. Які тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію в основних продуктах харчування та питній воді?

Практична робота № 5

Тема. Вивчення засобів індивідуального захисту.

Мета. Ознайомитись із засобами індивідуального захисту (засобами захисту органів дихання, шкіри та медичними), вивчити їх призначення, будову та правила користування ними.

Обладнання. Протигаз ГП-5, респіратор Р-2, камера захисна дитяча КЗД-1, загальновійськовий захисний комплект ЗЗК, аптечка індивідуальна АІ-2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8.