Теоретичні відомості

До засобів індивідуального захисту відносяться фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, протипорохові тканинні маски ПТМ-І, ватно-марлеві пов’язки, спеціальний ізолюючий за­хисний одяг та пристосований одяг, медичні засоби захисту. Вміле та своєчасне застосування цих засобів дає можливість повністю уникнути ураження населення хімічною та біологічною зброєю, послабити дію світлового випромінювання ядерного вибуху та уникнути ураження радіоактивним пилом.

Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей і обличчя від отруйних та радіоактивних речовин, аерозолей, біологічних засобів і гарантують відносно безпечне перебування на зараженій місцевості при умові їх правильного підбору. Фільт­руючі протигази є основним засобом індивідуального захисту насе­лення. Принцип захисної дії фільтруючих протигазів засновано на фільтрації повітря, яке вдихає людина.

У системі ЦО для дорослого населення використовуються фі­льтруючі протигази ГП-5, ГП-5м, ГП-7. Для дітей використовуються проти­гази ДП-6, ДП-6м, ПДФ-7, ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4.

Основними частинами протигазів є фільтруючо-поглинаюча коробка та шолом-маска. Шолом-маску необхідно підбирати за розміром, для чого про­водять виміри обличчя та використовують спеціальні таблиці.

У комплект протигаза ГП-5 (мал. 1) входять фільтруючо-поглинаюча коробка, шолом-маска, коробка з незапотіваючими плівками, сумка для носіння та зберігання протигаза.

Мал. 1. Протигаз ГП-5.

Шолом-маска протигазів ГП-5 має п’ять розмірів: 0, 1, 2, 3, 4. Номер розміру вказується зліва внизу шолому-маски. Для правильного підбору шолому-маски необхідно виміряти голову через тім’я до підборіддя і за таблицею 1 визначити номер шолому-маски, яка відповідає зробленому виміру.

Таблиця 1

Визначення розміру шолому-маски протигаза ГП-5

Розмір шолом-маски	0	1	2	3	4
Значення виміряної величини (см)	63	63,5 – 65,5	66 – 68	68,5 – 70,5	71

Розмір масок протигазів інших типів визначаються подібним чином, з використанням відповідних таблиць.

Для захисту дітей до 1,5 року використовуються камери за­хисні дитячі (КЗД) (мал. 2), які складаються з каркасу, на який натягується прогумований чохол із віконцями, протигазової коробки і міхового насоса. Повітря для дихання дитини підкачується міховим насосом і очищається фільтруючою протигазовою коробкою (в КЗД-1). В КЗД-6, КЗД-4 використовуються дифузно-сорбуючі елементи.

Мал. 2. Камера захисна дитяча (КЗД-4 )

КЗД може переноситись на руках, для чого є лямки, або ж встановлюватись на шасі дитячої коляски.

Для того, щоб використовувати фільтруючі протигази для захисту органів дихання від усіх СДОР, передбачаються спеціальні насадки, які кріпляться до протигазної коробки.

При високих концентраціях СДОР, а також при нестачі кисню використовують ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5, які забез­печують захист органів дихання, очей, шкіри обличчя від будь-яких СДОР незалежно від особливостей і концентрації. Вони дозволяють працювати навіть там, де повністю відсутній кисень у по­вітрі, а також під водою на глибині до 7 м. Принцип роботи проти­газу заснований на виділенні кисню із хімічних речовин при по­глинанні вуглекислого газу і вологості, які видихає людина (для цього служить регенеративний патрон).

Ізолюючі протигази складаються із шолом-маски, регенеративного патрона, мішка для дихання, сумки та каркаса.

Регенеративний патрон забезпечує поглинання вуглекислого газу та вологи з повітря, яке видихається, і отримання кисню. Патрон має регенеративний продукт, у якому встановлено пусковий брикет. Сірчана кислота, яка виливається при зруйнуванні вбудованої ампули, розігріває регенеративний продукт і цим інтенсифікує його роботу. Пусковий брикет забезпечує також виділення кисню, необхідного для дихання в перші хвилини. Запас кисню в регенеративному патроні дозволяє виконувати роботи в ізолюючому протигазі при важких фізичних навантаженнях протягом 45 хв., при середніх – 70 хв., при легких навантаженнях або в стані відносного спокою – 3 год. Перебувати в ізолюючих протигазах зі зміною регенеративних патронів допускається до 8 год. Повторне перебування в ізолюючих протигазах допускається тільки після відпочинку протягом 12 год. Якщо використовувати протигаз по 3 – 4 год. щодня, то ним можна користуватися 2 тижні.

Мішок для дихання служить резервуаром для видихання газової суміші та кисню, який виділяється регенеративним патроном.

Сумка призначена для зберігання та перенесення протигаза.

Респіратори (у системі ЦО найбільше використовуються респіратори P-2) призначені для захисту органів дихання від радіоактивного пороху та бактерійних аерозолей; вони являють собою фільтруючу пів­маску, яка має два клапани вдихання й один клапан видихання, ме­талевий носовий притискач і лямки для кріплення до голови (мал. 3).

Мал. 3. Респіратор Р-2.

Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 (мал. 4) призначена для захисту органів дихання людей від радіоактивного пороху, складається з двох основних частин: корпусу і кріплення; виготовляється само­стійно за викрійкою.

Мал. 4. Протипорохова тканинна маска ПТМ-1.

ПТМ-1 виготовляється семи розмірів, які залежать від висоти обличчя: 1-й – до 80 мм; 2-й – 81 – 90 мм; 3-й – 91 – 100 мм; 4-й – 101 – 110мм; 5-й – 111 – 120 мм; 6-й – 121 – 130 мм; 7-й – більше 131 мм. Розміри масок від 1-го до 3-го призначені, в основному, для дітей.

Ватно-марлева пов’язка (мал. 5) виготовляється самостійно із марлі довжиною 1 м та шириною 0,5 м і вати. Марлю стелять на столі, посередині кладуть шматок вати довжиною 30 см, шириною – 20 см та товщиною – 2 см. Вільні кінці марлі загортають по всій довжині, закриваючи вату з обох боків. Після цього на кінцях марлі роблять розрізи довжиною 30 – 35 см, які утворюють дві пари зав’язок. Накладають ватно-марлеву пов’язку на лице таким чином, щоб був закритий низ підборіддя. Верхній край повинен закривати ніс і доходити до очних впадин. Нижні кінці зав’язують на тім’ї, а верхні – на потилиці за вухами.

Мал. 5. Ватно-марлева пов’язка.

Слід пам’ятати, що проти порохові тканинні маски, респіратори та ватно-марлеві пов’язки від отруйних речовин не захищають.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту всього тіла людини в умовах зараження місцевості отруйними речовинами, біологічними засобами, радіоактивного зараження. Вони також використовуються при роботі з СДОР, при проведенні дегазаційних, дезінфекційних та дезактивацій них робіт.

Засобами захисту шкіри є: найпростіші засоби захисту шкіри, загальновійськовий захисний комплект ЗЗК, легкий захисний кос­тюм Л-1, комплект захисного фільтруючого одягу ЗФО.

Найпростіші засоби захисту шкіри – це звичайний одяг та взуття. Плащі та накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху та та біологічних засобів. Для захисту ніг використовують гумові чоботи, валянки з калошами, взуття з шкіри та шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови та шиї можна скористатися капюшонами.

Звичайний одяг, оброблений мильно-масляною емульсією, може захистити від пари отруйних речовин. Щоб обробити один комплект одягу, потрібно у 2 л води розчинити 300 г мила, додати 0,5 л олії або мінерального масла, нагріти розчин, обробити ним одяг, а потім висушити його на повітрі.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) використовується формуваннями ЦО та військами при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт у осередках хімічного, біологічного та радіоактивного уражень. Цей комплект складається із захисного плаща, захисних панчіх і рукавиць. Його можна використовувати як накидку, одягати “в рукави” та носити як комбінезон. Виготовляється ЗЗК п’яти розмірів, залежно від зросту.

Легкий захисний костюм Л-1 складається з сорочки з капюшоном, штанів, зшитих разом із панчохами, двопалих рукавиць та підшоломника. Виготовляється трьох розмірів залежно від зросту.

Комплект захисного фільтруючого одягу ЗФО складається з бавовняного комбінезона, просоченого розчином спеціальної пасти, чоловічої натільної білизни, підшоломника та двох онуч. Для просочування ЗФО є два рецепти: один поглинає пару отруйної речовини за рахунок абсорбції, інший – нейтралізує отруйну речовину за рахунок хемосорбції.

До медичних засобів захисту відносяться: протиепідемічні (проведення щеплень та дезинфекції), санітарно-гігієнічні (до­тримання особистої гігієни, підтримання санітарного стану, са­нітарний контроль за станом людей, джерел води та продовольчих продуктів), спеціальні профілактичні (використання протирадіаційних препаратів, які підвищують стійкість людей до існуючих випромінювань, і антидотів, які підвищують стійкість до дії OP). Широкого розповсюдження набули аптечка індивідуальна AІ-2, індиві­дуальний протихімічний пакет ІПП-8 і пакет перев’язочний індивідуальний.

У аптечці AІ-2 знаходяться: шприц-тюбик із знеболюючим засобом промедолом, засобом для попередження отруєнь фосфорорганічними речовинами – тарен (6 таблеток), протибактеріальний засіб №2 – сульфадиметоксин (15 таблеток), радіозахисний засіб №1 – цистамін, протибактеріальний засіб №1 – тетрациклін, гідрохлорид, радіозахисний засіб №2 – калій йодид, протиблювотний засіб – етаперазин.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 призначений для знезараження ділянок тіла і одягу, на які потрапили краплини рідкої OP. ІПП-8 складається із скляного флакону з дегазуючим роз­чином та чотирьох ватно-марлевих тампонів, що знаходяться у гер­метичному пакеті.

Дегазуючий розчин являє собою розчин речовин, що вступає в хімічну реакцію з OP та знешкоджує їх шляхом перетворення в нетоксичні або малотоксичні хімічні сполуки.

При потраплянні отруйної речовини на відкриті ділянки тіла та одягу необхідно змочити тампони рідиною з флакона та протерти ними заражені ділянки шкіри та частини одягу, що прилягає до відкритих ділянок шкіри. Слід пам’ятати, що рідина у флаконі отруйна та небезпечна при потраплянні в очі.

Пакет перев’язочний індивідуальний складається із бинта та двох ватно-марлевих подушечок. Згорнуті та спресовані бинт та ватно-марлеві подушечки загорнуті в пергаментний папір та вкладені в герметичний чохол із прогумованої чи іншої водонепроникної тканини. У пакеті є шпилька, а на чохлі вказані правила користування пакетом. Зовнішній чохол пакета, внутрішня сторона якого стерильна, використовується для накладання стерильних пов’язок.