- •Предмет колоїдної хімії
- •Класифікація колоїдних систем
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
- •Контрольні питання:
- •Поверхневі явища та їх класифікація
- •Класифікація поверхневих явищ
- •Поверхневий натяг
- •Поверхневий натяг деяких речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод капілярного підняття (метод Жюрена).
- •Метод максимального тиску в бульбашці (метод Ребіндера)
- •Сталометричний метод (метод Траубе)
- •Внутрішня (повна) питома поверхнева енергія. Залежність енергетичних параметрів поверхні від температури
- •Принципи формування поверхневого шару
- •Поверхневий натяг органічних речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Адгезія, когезія
- •Змочування і розтікання
- •Розтікання рідин. Ефект Марангоні
- •Контрольні питання:
- •Дисперсність і властивості тіл
- •Характеристика величини і форми поверхні
- •Зміна питомої поверхні при подрібненні речовини.
- •Вплив дисперсності на внутрішній тиск
- •Капілярні явища
- •Дисперсність і реакційна здатність речовин
- •Тиск насиченої пари над викривленою поверхнею
- •Вплив дисперсності на температуру фазового переходу
- •Залежність температури топлення калію і срібла від дисперсності.
- •Вплив дисперсності на розчинність твердих тіл
- •Вплив дисперсності на рівновагу хімічних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Адсорбційні рівноваги.
- •Основні поняття та визначення.
- •Природа адсорбційних сил
- •Фундаментальне рівняння адсорбції Гіббса
- •Теплота адсорбції.
- •Швидкість фізичної адсорбції
- •Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
- •Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
- •Теорія адсорбції Ленгмюра
- •Теорія полімолекулярної адсорбції бет
- •Адсорбція газів на пористих тілах
- •Класифікація пористих тіл
- •Теорія капілярної конденсації
- •Теорія об’ємного заповнення мікропор
- •Адсорбція на межі тверде тіло – рідкий розчин.
- •Молекулярна адсорбція
- •Іонна адсорбція
- •Адсорбція поверхнево активних речовин з розчину на межі рідина – газ
- •Контрольні питання.
- •Електричні явища на поверхні
- •Поняття про електрокінетичні явища
- •Механізм утворення подвійного електричного шару
- •Термодинамічні співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •Теорії будови подвійного електричного шару.
- •Теорія Гельмгольца Перрена.
- •Теорія Гуї - Чепмена
- •Теорія Штерна.
- •Вплив електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив індиферентних електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів
- •Експериментальне визначення електрокінетичного потенціалу
- •Контрольні питання.
- •Методи одержання та очистки колоїдних систем
- •Диспергаційні методи
- •Конденсаційні методи
- •Термодинаміка утворення нової фази при конденсації.
- •Кінетика утворення нової фази
- •Будова міцел
- •Методи очистки колоїдних розчинів
- •Контрольні питання.
- •Агрегативна стійкість дисперсних систем.
- •Фактори агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •Ізотермічна перегонка в дисперсних системах.
- •Коагуляція.
- •Теорія стійкості дисперсних систем Дєрягіна, Ландау Фервея і Овербека
- •Кінетика коагуляції
- •Контрольні питання
- •Властивості дисперсних систем
- •Молекулярно – кінетичні властивості дисперсних систем
- •Броунівський рух
- •Дифузія.
- •Седиментація та седиментаційна стійкість.
- •Седиментаційний аналіз дисперсності.
- •Оптичні властивості дисперсних систем.
- •Розсіювання світла.
- •Абсорбція світла.
- •Оптичні методи дослідження дисперсних систем.
- •Структурно-механічні властивості дисперсних систем.
- •Реологічних моделі тіл.
- •Розчини поверхнево – активних речовин.
- •Класифікація пар.
- •Міцели пар.
- •Розчини високомолекулярних сполук
- •Утворення і властивості вмс
- •Взаємодія вмс з розчинниками.
- •Молекулярна маса вмс
- •ГрубоДисперсні системи.
- •Суспензії
- •Емульсії.
- •Класифікація та властивості емульсій.
- •Одержання та руйнування емульсій.
- •Основні характеристики та властивості пін.
- •Одержання та руйнування пін.
- •Аерозолі
- •Класифікація та властивості аерозолів
- •Методи одержання та практичне значення аерозолів
- •Порошки
- •Список літератури
Швидкість фізичної адсорбції
Швидкість адсорбції залежить від характеру взаємодії адсорбат - адсорбент, геометрії поверхні останнього а також інших факторів. На непористих адсорбентах швидкість адсорбції дуже висока. Рівноважний стан досягається за 10-20 с. Майже 95 % речовини адсорбується за 1-2 с. На пористих сорбентах адсорбція значно повільніша внаслідок загальмованої дифузії у тонких порах.
Характер кінетичних кривих адсорбції можна описати кінетичним рівнянням першого порядку:
dА/d = k(Аmax – А) ( 4.0)
де k - константа швидкості адсорбції.
Рис.19 показує, що при підвищенні температури швидкість фізичної адсорбції зростає, тобто відбувається прискорення встановлення рівноваги в системі, при цьому максимальна кількість адсорбованої речовини зменшується, що пояснюється підвищенням інтенсивності процесів десорбції.
Рис. 19. Кінетичні криві адсорбції.
Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
Припустимо, що тверда поверхня на якій відбувається адсорбція, є однорідною і в результаті адсорбції на ній утворюється мономолекулярний шар адсорбованих молекул. Якщо вважати поверхневий шар окремою фазою то можна розглядати адсорбцію, як процес вирівнювання хімічних потенціалів речовини, що адсорбується на поверхні і в об’ємі системи.
Хімічний потенціал компонента в об’ємі дорівнює:
v = vo + RTlnav ( 4.0)
av = cv– активність компонента в об’ємі системи.
Хімічний потенціал компонента на поверхні:
= o + RTlna ( 4.0)
a = А– активність компонента на поверхні.
А– адсорбція (концентрація на поверхні).
В стані рівноваги хімічний потенціал компонентів в об’ємі і поверхневому шарі вирівнюється.
vo + RTlnav = o + RTlna ( 4.0)
( 4.0)
( 4.0)
КГ – константа Генрі (не залежить від концентрації).
( 4.0)
( 4.0)
При значеннях концентрації близької до нуля v ≈ ≈ 1, в цьому випадку одержуємо рівнянняізотерми адсорбції Генрі:
А=КГс, або А=КГр ( 4.0)
Величина адсорбції при малих значеннях тиску або концентрації прямо пропорційна тиску або концентрації .
Рис. 20. Ізотерма адсорбції Генрі.
Ізотерма адсорбції Генрі описує адсорбцію на однорідній поверхні в мономолекулярному шарі при малих значеннях тиску або концентрації. Відхилення від прямої лінії при збільшенні тиску або концентрації обумовлене зменшенням числа вільних адсорбційних центрів на поверхні адсорбенту, та впливом коефіцієнтів активності системи.
Теорія адсорбції Ленгмюра
Теорія адсорбції створена Ленгмюром в 1915 р. стала фундаментальним внеском в теорію адсорбції.
При розробці своєї теорії адсорбції Ленгмюр зробив наступні припущення теорії:
Адсорбція відбувається лише на певних адсорбційних центрах (молекули не рухаються по поверхні адсорбенту).
Кожний адсорбційний центр взаємодіє тільки з однією молекулою утворюючи мономолекулярний шар.
Адсорбційні центри енергетично еквівалентні, а поверхня – еквіпотенціальна.
Число адсорбційних центрів на одиницю поверхні є величина стала.
Адсорбовані молекули не взаємодіють між собою.
В теорії Ленгмюра адсорбція розглядається як псевдохімічна рівноважна реакція між молекулою адсорбату Ві адсорбційним центром на поверхніА’в результаті якої утворюється комплексА’В.
A’ + B = A’B
Константа рівноваги цієї реакції дорівнює:
( 4.0)
сAB = A – адсорбція (концентрація адсорбату на поверхні адсорбенту).
с = сB - концентрація адсорбату в об’ємі системи.
сA =A0 = A∞ - A число вільних адсорбційних центрів.
A∞ - гранична адсорбція (ємність моношару).
(4.0)
Якщо виразити з цього рівняння адсорбцію одержуємо рівняння ізотерми адсорбції Ленгмюра:
( 4.0)
Так як концентрація газів пропорційна парціальним тискам то ізотерма адсорбції Ленгмюра виражена через тиск має наступний вигляд:
( 4.0)
Графічно залежність адсорбції від тиску або концентрації представлена на (рис.21). Цю залежність можна умовно розділити на три області.
Проаналізуємо граничні області ізотерми адсорбції:
І область: с → 0, Кс <<1, A = A∞Kс = КГс тобто на цій ділянці рівняння Ленгмюра перетворюється на рівняння Генрі.
ІІІ область: с → ∞, A ≈ A∞, тобто поверхня адсорбату повністю заповнена молекулами адсорбенту.
Рис. 21. Ізотерма адсорбції Ленгмюра.
Для розрахунку параметрів рівняння Ленгмюра його зручно використовувати в лінійній формі:
( 4.0)
Якщо побудувати ізотерму адсорбції в координатах 1/А=f(1/с)то одержимо пряму лінію, яка відтинає на осі ординат відрізок рівний1/А∞ з тангенсом кута нахилу
За значенням А∞ можна розрахувати питому поверхню адсорбенту:
Sпит = A∞NАSо, де ( 4.0)
Sо – площа, яку займає одна молекула в поверхневому шарі.
Рис. 22. Визначення констант рівняння Ленгмюра.
Ізотерма адсорбції Ленгмюра добре описує адсорбцію на однорідній поверхні в мономолекулярному шарі при будь-яких значеннях тиску і концентрації.
Область ІІ (рис.21) можна також описати емпіричним рівнянням адсорбції Фрейндліха
A = KFс1/n , абоA = KFр1/n ( 4.0)
В лінійній формі рівняння Фрейндліха має вигляд:
ln A = ln KF +1/n∙lnс ( 4.0)
На (рис.23) наведено графічний метод визначення констант рівняння Фрейндліха.
Рис. 23. Визначення констант рівняння Фрейндліха.
При адсорбції газів з їх суміші величини їх адсорбцій додаються, а вільних адсорбційні центри є спільними для багатокомпонентної системи.
Константи рівноваги адсорбції кожного з газів можна записати, як:
; ;...; ( 4.0)
Величина адсорбції для компонента суміші дорівнює:
Aі = A0Kіpі ( 4.0)
( 4.0)
При адсорбції з суміші газів кожний з компонентів адсорбується завжди в меншій кількості, ніж при адсорбції одного з цих газів. При цьому, чим краще адсорбується газ, тим краще відбувається його адсорбція з суміші. В деяких випадках адсорбція одного з компонентів може бути настільки значною, що адсорбція інших компонентів практично не відбувається. Наприклад при адсорбції парів органічних речовин на активованому вугіллі, вплив компонентів повітря на адсорбцію практично відсутній.
Приклад 4.11
При дослідженні адсорбції парів води макропористим силікагелем при кімнатній температурі отримана ізотерма адсорбції. При представленні її у вигляді (1/А) = f(1/р) - одержали пряму лінію, яка відсікає на осі ординат відрізок b = 0,35 кг/моль, а тангенс кута нахилу прямої становить tg α = 0,00575(кг∙Па/моль). Запишіть рівняння дослідженої ізотерми і розрахуйте його константи.
Досліджена ізотерма адсорбції Ленгмюра, яка в лінійній формі має вигляд:
;
(1/А∞)= 0,35(кг/моль), А∞=2,9(моль/кг);
Константи ізотерми адсорбції Ленгмюра дорівнюють:
tg α = (1/А∞К)=0,00575(кг∙Па/моль); К= 61 Па-1
Приклад 4.12
При дослідженні адсорбції діоксиду вуглецю на активованому вугіллі при 293К отримали прямолінійну залежність ln A = f (ln p), яка відсікає відрізок на осі ординат b = 8,80, а тангенс кута нахилу прямої становить tg α = -0,45.
Запишіть рівняння ізотерми адсорбції і визначить його константи.
Досліджена ізотерма описується емпіричним рівнянням Фрейндліха
A = KFp1/n; ln A = ln KF +1/n∙lnp,
Константи рівняння Фрейндліха дорівнюють:
ln КF=8,8; КF = 6634 ; (1/n)= -0,45; n = -2,2.