- •Предмет колоїдної хімії
- •Класифікація колоїдних систем
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
- •Контрольні питання:
- •Поверхневі явища та їх класифікація
- •Класифікація поверхневих явищ
- •Поверхневий натяг
- •Поверхневий натяг деяких речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод капілярного підняття (метод Жюрена).
- •Метод максимального тиску в бульбашці (метод Ребіндера)
- •Сталометричний метод (метод Траубе)
- •Внутрішня (повна) питома поверхнева енергія. Залежність енергетичних параметрів поверхні від температури
- •Принципи формування поверхневого шару
- •Поверхневий натяг органічних речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Адгезія, когезія
- •Змочування і розтікання
- •Розтікання рідин. Ефект Марангоні
- •Контрольні питання:
- •Дисперсність і властивості тіл
- •Характеристика величини і форми поверхні
- •Зміна питомої поверхні при подрібненні речовини.
- •Вплив дисперсності на внутрішній тиск
- •Капілярні явища
- •Дисперсність і реакційна здатність речовин
- •Тиск насиченої пари над викривленою поверхнею
- •Вплив дисперсності на температуру фазового переходу
- •Залежність температури топлення калію і срібла від дисперсності.
- •Вплив дисперсності на розчинність твердих тіл
- •Вплив дисперсності на рівновагу хімічних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Адсорбційні рівноваги.
- •Основні поняття та визначення.
- •Природа адсорбційних сил
- •Фундаментальне рівняння адсорбції Гіббса
- •Теплота адсорбції.
- •Швидкість фізичної адсорбції
- •Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
- •Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
- •Теорія адсорбції Ленгмюра
- •Теорія полімолекулярної адсорбції бет
- •Адсорбція газів на пористих тілах
- •Класифікація пористих тіл
- •Теорія капілярної конденсації
- •Теорія об’ємного заповнення мікропор
- •Адсорбція на межі тверде тіло – рідкий розчин.
- •Молекулярна адсорбція
- •Іонна адсорбція
- •Адсорбція поверхнево активних речовин з розчину на межі рідина – газ
- •Контрольні питання.
- •Електричні явища на поверхні
- •Поняття про електрокінетичні явища
- •Механізм утворення подвійного електричного шару
- •Термодинамічні співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •Теорії будови подвійного електричного шару.
- •Теорія Гельмгольца Перрена.
- •Теорія Гуї - Чепмена
- •Теорія Штерна.
- •Вплив електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив індиферентних електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів
- •Експериментальне визначення електрокінетичного потенціалу
- •Контрольні питання.
- •Методи одержання та очистки колоїдних систем
- •Диспергаційні методи
- •Конденсаційні методи
- •Термодинаміка утворення нової фази при конденсації.
- •Кінетика утворення нової фази
- •Будова міцел
- •Методи очистки колоїдних розчинів
- •Контрольні питання.
- •Агрегативна стійкість дисперсних систем.
- •Фактори агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •Ізотермічна перегонка в дисперсних системах.
- •Коагуляція.
- •Теорія стійкості дисперсних систем Дєрягіна, Ландау Фервея і Овербека
- •Кінетика коагуляції
- •Контрольні питання
- •Властивості дисперсних систем
- •Молекулярно – кінетичні властивості дисперсних систем
- •Броунівський рух
- •Дифузія.
- •Седиментація та седиментаційна стійкість.
- •Седиментаційний аналіз дисперсності.
- •Оптичні властивості дисперсних систем.
- •Розсіювання світла.
- •Абсорбція світла.
- •Оптичні методи дослідження дисперсних систем.
- •Структурно-механічні властивості дисперсних систем.
- •Реологічних моделі тіл.
- •Розчини поверхнево – активних речовин.
- •Класифікація пар.
- •Міцели пар.
- •Розчини високомолекулярних сполук
- •Утворення і властивості вмс
- •Взаємодія вмс з розчинниками.
- •Молекулярна маса вмс
- •ГрубоДисперсні системи.
- •Суспензії
- •Емульсії.
- •Класифікація та властивості емульсій.
- •Одержання та руйнування емульсій.
- •Основні характеристики та властивості пін.
- •Одержання та руйнування пін.
- •Аерозолі
- •Класифікація та властивості аерозолів
- •Методи одержання та практичне значення аерозолів
- •Порошки
- •Список літератури
Електричні явища на поверхні
Поняття про електрокінетичні явища
Наявність електричного заряду на поверхні частинок дисперсних систем відкрив у 1809р. Рейсс Ф.Ф. Він показав, що при прикладенні різниці потенціалів до електродів, занурених в трубки з водою, що вставлені в кусок вологої глини, частинки глини починають рухатися в напрямку позитивного електроду. Явище переміщення частинок дисперсної фази під дією електричного поля дістало назву електрофорезу (рис.36,а).
Рейсс також помітив, якщо U – подібну трубку з кварцовим піском в нижній частині, наповнити водою і під’єднати до джерела постійного струму то рівень води в коліні з негативним електродом почне підніматися. Явище переміщення дисперсійного середовища відносно пористого тіла під дією електричного поля назвали електроосмосом (рис.36,б).
Дещо пізніше було відкрито ще два явища, які є протилежними до електрофорезу та електроосмосу. В 1878 р. Дорн зауважив, що при осіданні частинок дисперсної фази виникає електрорушійна сила між двома електродами, що розташовані на різній висоті в стовпчику рідини. Це явище дістало назву ефекту Дорна, або потенціалу седиментації (рис.36,в).
При течії рідини через пористе тіло, з обох сторін якого знаходяться електроди, на них виникає різниця потенціалів. Це явище відкрив у 1859 р. Квінке і воно було названо потенціал протікання або потенціал течії (рис.36,г).
Рис. 36. Схематичне зображення дослідів з електрокінетичних явищ.
Всі чотири описаних явища дістали назву електрокінетичні явища. Причина електрокінетичних явищ полягає в наявності протилежних зарядів на поверхні твердої фази та рідини, що її оточує, яку називаютьподвійний електричний шар (ПЕШ).
Механізм утворення подвійного електричного шару
Виникнення подвійного електричного шару на міжфазній поверхні відбувається завдяки прагненню системи позбутися надлишкової поверхневої енергії шляхом зменшення міжфазного поверхневого натягу. При цьому на міжфазній поверхні відбувається перерозподіл електронів, іонів, або орієнтація полярних молекул у поверхневому шарі. Завдяки цьому фази, що дотикаються, набувають зарядів рівних за значенням і протилежних за знаком. Утворюється подвійний електричний шар з відповідним зарядом, потенціалом і ємністю, який викликає зменшення поверхневого натягу.
Подвійний електричний шар може утворюватися в результаті вибіркової адсорбції іонів на твердій поверхні. Наприклад на поверхні кристала йодистого срібла AgI, що знаходиться в розчиніAgNO3, будуть адсорбуватися іони сріблаAg+, які добудовують кристалічну ґратку кристалу і надають поверхні позитивного заряду, ці іони називаютьпотенціалвизначальними. До потенціалвизначальних іонів електростатичними силами притягуються іони з протилежнім знаком –протиіони, в даному випадку -NO3-(рис.37,а)
Рис. 37. Схема утворення подвійного електричного шару.
Подвійний електричний шар може утворюватися в наслідок вибіркової адсорбції, навіть якщо іони, що присутні в розчині не добудовують кристалічну ґратку поверхні. Наприклад на поверхні парафіну, що знаходиться в розчині лугу, внаслідок вибіркової адсорбції адсорбуються гідроксильні іони, а іони металу утворюють шар протиіонів.
Подвійний електричний шар може утворюватися за рахунок поверхневої іонізації. Наприклад на поверхні твердих частинок діоксиду кремнію SiO2, що знаходяться у воді, відбувається гідратація деяких молекул з утворенням силікатної кислоти, яка здатна до дисоціації:
SiO2 + H2O ↔ H2SiO3
H2SiO3 ↔ SiO32- + 2H+
При цьому аніони силікатної кислоти залишаються на поверхні частинки, а іони водню переходять в розчин (рис.37,б).
Якщо міжфазна поверхня утворена речовинами, що нездатні обмінюватися зарядами, то подвійний електричний шар може бути утворений за рахунок відповідних орієнтацій молекул на поверхні. Якщо подвійний електричний шар утворюється неелектролітами, то знак заряду поверхні визначається правилом Кьона: при зіткненні двох фаз неелектролітів позитивний заряд отримує фаза з більшою діелектричною проникністю.