- •Предмет колоїдної хімії
- •Класифікація колоїдних систем
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
- •Контрольні питання:
- •Поверхневі явища та їх класифікація
- •Класифікація поверхневих явищ
- •Поверхневий натяг
- •Поверхневий натяг деяких речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод капілярного підняття (метод Жюрена).
- •Метод максимального тиску в бульбашці (метод Ребіндера)
- •Сталометричний метод (метод Траубе)
- •Внутрішня (повна) питома поверхнева енергія. Залежність енергетичних параметрів поверхні від температури
- •Принципи формування поверхневого шару
- •Поверхневий натяг органічних речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Адгезія, когезія
- •Змочування і розтікання
- •Розтікання рідин. Ефект Марангоні
- •Контрольні питання:
- •Дисперсність і властивості тіл
- •Характеристика величини і форми поверхні
- •Зміна питомої поверхні при подрібненні речовини.
- •Вплив дисперсності на внутрішній тиск
- •Капілярні явища
- •Дисперсність і реакційна здатність речовин
- •Тиск насиченої пари над викривленою поверхнею
- •Вплив дисперсності на температуру фазового переходу
- •Залежність температури топлення калію і срібла від дисперсності.
- •Вплив дисперсності на розчинність твердих тіл
- •Вплив дисперсності на рівновагу хімічних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Адсорбційні рівноваги.
- •Основні поняття та визначення.
- •Природа адсорбційних сил
- •Фундаментальне рівняння адсорбції Гіббса
- •Теплота адсорбції.
- •Швидкість фізичної адсорбції
- •Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
- •Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
- •Теорія адсорбції Ленгмюра
- •Теорія полімолекулярної адсорбції бет
- •Адсорбція газів на пористих тілах
- •Класифікація пористих тіл
- •Теорія капілярної конденсації
- •Теорія об’ємного заповнення мікропор
- •Адсорбція на межі тверде тіло – рідкий розчин.
- •Молекулярна адсорбція
- •Іонна адсорбція
- •Адсорбція поверхнево активних речовин з розчину на межі рідина – газ
- •Контрольні питання.
- •Електричні явища на поверхні
- •Поняття про електрокінетичні явища
- •Механізм утворення подвійного електричного шару
- •Термодинамічні співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •Теорії будови подвійного електричного шару.
- •Теорія Гельмгольца Перрена.
- •Теорія Гуї - Чепмена
- •Теорія Штерна.
- •Вплив електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив індиферентних електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів
- •Експериментальне визначення електрокінетичного потенціалу
- •Контрольні питання.
- •Методи одержання та очистки колоїдних систем
- •Диспергаційні методи
- •Конденсаційні методи
- •Термодинаміка утворення нової фази при конденсації.
- •Кінетика утворення нової фази
- •Будова міцел
- •Методи очистки колоїдних розчинів
- •Контрольні питання.
- •Агрегативна стійкість дисперсних систем.
- •Фактори агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •Ізотермічна перегонка в дисперсних системах.
- •Коагуляція.
- •Теорія стійкості дисперсних систем Дєрягіна, Ландау Фервея і Овербека
- •Кінетика коагуляції
- •Контрольні питання
- •Властивості дисперсних систем
- •Молекулярно – кінетичні властивості дисперсних систем
- •Броунівський рух
- •Дифузія.
- •Седиментація та седиментаційна стійкість.
- •Седиментаційний аналіз дисперсності.
- •Оптичні властивості дисперсних систем.
- •Розсіювання світла.
- •Абсорбція світла.
- •Оптичні методи дослідження дисперсних систем.
- •Структурно-механічні властивості дисперсних систем.
- •Реологічних моделі тіл.
- •Розчини поверхнево – активних речовин.
- •Класифікація пар.
- •Міцели пар.
- •Розчини високомолекулярних сполук
- •Утворення і властивості вмс
- •Взаємодія вмс з розчинниками.
- •Молекулярна маса вмс
- •ГрубоДисперсні системи.
- •Суспензії
- •Емульсії.
- •Класифікація та властивості емульсій.
- •Одержання та руйнування емульсій.
- •Основні характеристики та властивості пін.
- •Одержання та руйнування пін.
- •Аерозолі
- •Класифікація та властивості аерозолів
- •Методи одержання та практичне значення аерозолів
- •Порошки
- •Список літератури
Класифікація колоїдних систем
Колоїдні системи класифікують:
І. За агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища:
Таблиця 1
Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
Дисперсна фаза |
Дисперсійне середовище |
Назва системи |
Газ |
Газ |
Не утворюються |
Рідина |
Газ |
Туман |
Тверде тіло |
Газ |
Дим, порошок |
Газ |
Рідина |
Піна |
Рідина |
Рідина |
Емульсія |
Тверде тіло |
Рідина |
Золь, суспензія |
Газ |
Тверде тіло |
Тверда піна |
Рідина |
Тверде тіло |
Тверда емульсія |
Тверде тіло |
Тверде тіло |
Тверді золі, сплави |
ІІ. За будовою частинок дисперсної фази:
Корпускулярні (рис.2,а) – системи, всі три виміри частинок дисперсної фази яких знаходяться в межах від 1·10-9до 1·10-5м.
Фібрілярні або волокнисті (рис.2,б)- системи, два виміри частинок дисперсної фази яких знаходяться в межах від 1·10-9до 1·10-5м.
Ламінарні або плівкові (рис.2,в) – системи, в яких тільки один вимір частинок дисперсної фази яких знаходяться в межах від 1·10-9до 1·10-5м.
Рис. 2. Типові форми частинок дисперсної фази.
ІІІ. За кінетичними властивостями дисперсної фази:
Вільнодисперсні – це системи в яких частинки дисперсної фази вільно і безперервно рухаються.
Зв’язанодисперсні - системи в яких частинки дисперсної фази утворюють просторову сітку яка обмежує їх можливості вільно рухатися.
IV. Дисперсні системи поділяються на монодисперсні – системи в яких частинки ДФ мають однакові розміри, та полідисперсні – системи в яких частинки ДФ мають різні розміри.
Рис. 3. Монодисперсна (а) та полідисперсна (б) системи.
Контрольні питання:
Що вивчає колоїдна хімія? Які ознаки її об’єктів? Які основні відмінності між істинними та колоїдними розчинами?
Обґрунтуйте особливості стану речовини на межі поділу фаз.
Об’єкти якого розміру вивчає колоїдна хімія? Відповідь аргументуйте.
Наведіть приклади корпускулярних, фібрилярних та ламінарних колоїдних систем.
Як класифікують дисперсні системи за агрегатним станом?
Дайте визначення понять “дисперсна фаза”, дисперсійне середовище”. Які системи називають “вільнодисперсними”, а які “зв’язанодисперсними”?
Що розуміють під термінами “монодисперсна система”, “полідисперсна система”?
В якому агрегатному стані знаходиться одна молекула?
Поверхневі явища та їх класифікація
Класифікація поверхневих явищ
Поверхневі явища зручно класифікувати використавши об’єднане рівняння І і ІІ законів термодинаміки для рівноважних систем з врахуванням поверхневої енергії:
dG = -SdT + Vdр + idni + dq + dS ( 2.0)
i-хім. потенціал і-го компоненту;
ni- кількість молів і-го компоненту;
- електричний потенціал;
q- кількість електрики;
- поверхневий натяг;
S– площа поверхні.
Поверхнева енергія (dS) може змінюватися за рахунок зміни:
1) енергії Гіббса (dG);
2)теплоти (SdT);
3)виконання роботи (Vdp);
4)хімічної енергії (idni);
5)електричної енергії (dq).
Згідно другого закону термодинаміки самочинно відбуваються процеси, які йдуть зі зменшенням енергії Гіббса dG<0.
Якщо вважати, що всі параметри рівняння (2.1) крім і S не змінюються, або їх зміна в порівнянні зі зміною і Sнезначна, тоді зміна енергії Гіббса дорівнює:
dG = d(·S) (2.0)
dG = dS + Sd ( 2.0)
а) якщо площа міжфазної поверхні залишається незмінною, то:
S=const, dS=0, dG = Sd
в цьому випадку будуть відбуватися процеси, в результаті яких зменшується поверхневий натяг (d<0): адгезія, адсорбція, електричні та теплові явища на поверхні;
б) якщо поверхневий натяг залишається незмінним, то:
=const, d=0, dG = dS
будуть відбуватися процеси, в результаті яких зменшується площа міжфазної поверхні (S<0): утворення рівної або сферичної поверхні, укрупнення частинок, коагуляція, коалесценція, ізотермічна перегонка.