Глава 8

1. Дружина і чоловік як фізичні особи мають право реа-

лізовувати свою цивільну правоздатність, укладаючи між со-

бою усі договори, які не заборонені законом, зокрема договори

куплі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду),

спадковий договір.

Предметом договору між подружжям можуть бути речі, що

належать на праві особистої власності кожному з них, а та-

кож речі, які є їхньою спільною сумісною власністю. Це зна-

чить, що чоловік, наприклад, може подарувати дружині перс-

тень, придбаний на його заробітну плату, чи передати їй свою

частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль.

2. У частині другій статті 64 СК сформульована норма, яка

істотно спрощує і полегшує укладення між дружиною та чо-

ловіком договорів, пов'язаних з відчуженням одним із по-

дружжя на користь другого своєї частки у праві спільної су-

місної власності, насамперед щодо нерухомості. Завдяки цій

правовій новелі їм уже не доведеться попередньо здійснювати

процедуру виділу своєї частки та оформлення права власності

на неї.

Подружжя А. та Т. домовилися, що він подарує їй половину

приватизованої квартири. Однак нотаріус відмовився посвід-

чити такий договір, оскільки частки у праві власності на

квартиру кожному з них не були виділені, і, звичайно, не бу-

ло у них відповідного документа, який підтверджував би

права на ці частки. Довелося їм укласти договір про поділ

квартири, нотаріально посвідчити його, одержати відповідні

свідоцтва і лише після цього укласти договір дарування.

Відповідно до частини другої статті 64 СК подружжя (а та-

кож ті, шлюб між ким розірвано) мають право добровільно

визначити частки кожного з них і тут же укласти договір що-

до розпоряджання цими частками.

Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що

є об'єктом права спільної сумісної власності по-

дружжя

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є

об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за

взаємною згодою.

142

Стаття 65

2. При укладенні договорів одним із подружжя вважа-

ється, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина,

чоловік має право на звернення до суду з позовом про ви-

знання договору недійсним як такого, що укладений дру-

гим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір вихо-

дить за межі дрібного побутового.

3. Для укладення одним із подружжя договорів, які по-

требують нотаріального посвідчення і (або) державної ре-

єстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода

другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріаль-

. ного посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути но-

таріально засвідчена.

4. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах

сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо

майно, одержане за договором, використане в інтересах

сім'ї.

1. Стаття 65 СК стосується договорів, які подружжя або

один з них укладає з іншими особами щодо майна, яке їм на-

лежить на праві спільної сумісної власності.

Укладення дружиною та чоловіком договорів з іншими

особами щодо майна, яке є особистою власністю кожного з

них, регулюється Цивільним кодексом України.

2. Договори з іншими особами щодо майна, яке є спільною

сумісною власністю подружжя, мають укладатися за їхньою

спільною згодою.

У частині другій статті 65 СК сформульована правова пре-

зумпція, відповідно до якої вважається, що один з подружжя,

укладаючи договір щодо спільного майна, діє зі згоди другого

з подружжя. Наявність такої згоди може бути оспорена дру-

жиною чи чоловіком лише щодо договорів, які виходять за

межі дрібного побутового договору. Особливості дрібного по-

бутового договору визначені Цивільним кодексом України.

Ними є невисока вартість предмета договору, спрямованість

договору на задоволення побутових потреб особи.

Оспорення дрібного побутового договору у зв'язку з відсут-

ністю згоди другого з подружжя на його укладення Сімейний

кодекс не допускає.

РОЗДІЛ II