Глава 12

К. народила дитину через 8 місяців і 24 дні після розірвання

шлюбу. Оскільки зачаття відбулося протягом дії презумпції

батьківства її чоловіка, були підстави для запису його бать-

ком дитини.

5. Презумпція батьківства не поширюється на дитину, яка

була народжена до шлюбу, навіть якщо батьком дитини є те-

перішній чоловік її матері. Запис його батьком дитини може

бути здійснений відповідно до статей 125, 126 СК.

6. Презумпція батьківства чоловіка є не лише правовим ін-

струментом охорони інтересів матері та дитини, вона слугує й

інтересам чоловіка матері дитини, надаючи йому право вима-

гати реєстрації себе батьком дитини. Тому дружина не має

права заперечувати проти запису свого чоловіка батьком ди-

тини, яка була зачата і (або) народжена у шлюбі.

Одностороння заява про батьківство іншої особи не має до-

статнього правового значення, якщо чоловік наполягає на ре-

єстрації себе батьком дитини.

7. Спільна заява дружини та чоловіка про невизнання його

батьком дитини може бути подана при реєстрації народження

дитини або у будь-який час після цього. У разі подання такої

заяви вважається, що дитина народилася від батьків, які не

перебувають у шлюбі між собою. У цьому разі в актовий за-

пис про народження дитини та у свідоцтво про її народження

вносяться зміни: інформація про батька записується відповід-

но до статті 135 СК.

8. Презумпція материнства дружини та презумпція батьків-

ства чоловіка мають не лише процесуальне значення, покла-

даючи тягар доказування протилежного на ініціатора спору.

Вони мають й матеріально-правове значення: права та обо-

в'язки матері та батька дитини виникають з моменту наро-

дження і будь-якого документального підтвердження дружи-

ною чи чоловіком не потребують.

Стаття 123. Визначення походження дитини від батька, ма-

тері при штучному заплідненні та імплантації

зародка

1. У разі штучного запліднення дружини, проведеного

за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком

дитини, яка народжена його дружиною.

252

Стаття 123

2. У разі імплантації в організм іншої жінки зародка,

зачатого подружжям, батьками дитини є подружжя.

3. Якщо зародок, зачатий чоловіком, який перебуває у

шлюбі, та іншою жінкою, імплантовано в організм його

дружини, дитина вважається такою, що походить від по-

дружжя.

1. Нові репродуктивні технології в лікуванні безпліддя по-

чали застосовуватися в Україні з 1987 р. відповідно до наказу

Міністерства охорони здоров'я СРСР лПро розширення до-

свіду по застосуванню методу штучної інсемінації спермою

донора за медичними показаннямиы від 13 травня 1987 р.

№ 669. Подальше правове забезпечення такого вирішення

проблеми безпліддя було продовжене Указом Президії Верхов-

ної Ради Української РСР лПро внесення змін і доповнень до

деяких законодавчих актів Української РСР з питань, що сто-

суються жінок, сім'ї та дитинстваы від 28 січня 1991 р.1, за

яким стаття 56 лОспорювання батьківства (материнства)ы

КпШС була доповнена такою нормою: лЧоловік, який дав пи-

сьмову згоду на запліднення своєї дружини за допомогою до-

нора, записується батьком народженої нею дитини і не має

права оспорювати проведений записы.

Відповідно до Закону України лПро охорону здоров'яы

Міністерство охорони здоров'я України 4 лютого 1997 р.

видало наказ за № 24 лПро затвердження умов та порядку

штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та

методів їх проведенняы2.

Цим наказом затверджено умови та порядок застосування

штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів),

метод інсемінації жінок спермою чоловіка (донора), метод

екстракорпорального запліднення і перенесення ембріона в

порожнину матки. Відповідно до цього нормативного акта,

вік жінки, якій здійснюється штучне запліднення, не пови-

нен перевищувати 40 років. Юридична обЄрунтованість тако-

го обмеження викликає сумнів. Це все одно, що заборонити

народжувати дітей сорокарічним жінкам, які можуть обійти-

ся без штучного запліднення.

1 ВВР. - 1991. - № 9. - Ст. 89.

2 Офіційний вісник України. - 1997.

Число 10. - С. 181.

253

РОЗДІЛ III