- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Ідентифікація
46. Хлорид заліза (ІІІ) з органічними сполуками, які мають фенольний гідроксил, утворює фіолетове забарвлення. Яку із кислот можна якісно виявити за допомогою цієї реакцієї ?
A.*Саліцилову кислоту
B. Бензойну кислоту
C. Оцтову кислоту
D. Ацетилсаліцилову кислоту
E. Янтарну кислоту
47. Хлорид заліза (ІІІ) з органічними сполуками, які мають фенольний гідроксил, утворює фіолетове забарвлення. Яку із кислот можна якісно виявити за допомогою цієї реакції?
A *
B
C
D
48. Саліцилова кислота відноситься до фенолокислот.
Якісною реакцією на цю кислоту є взаємодія з:
A. *FeCl3
B. NaOH
C. H2SO4 (к.)
D. CH3COOH (льод.)
E. CH3OH (H+)
49. Для розпізнавання фенолу і саліцилової кислоти використовуємо реагент:
A. *Розчин натрій гідрокарбонату
B. Розчин ферум хлориду (ІІІ)
C. Розчин натрій гідроксиду
D. Розчин натрій хлориду
E. Розчин брому
50. Яка з наведених речовин при додаванні розчину FeCl3 дає темно-фіолетове забарвлення?
A. *Саліцилова кислота
B. Бензол
C. Толуол
D. Ацетилсаліцилова кислота
E. Бензойна кислота
51. Якою реакцією можна довести наявність карбоксильної групи в молекулі ацетилсаліцилової кислоти?
А.*
B.
C.
D.
E.
52. За допомогою якого із реагентів можна виявити фенольний гідроксил:
A.*FeCl3
B. KMnO4
C. NaNO2 (HCl)
D. J2 в KJ
E. Cu(OH)2
53. Серед наданих речовин визначте ту, яка з розчином хлориду заліза (ІІІ) буде утворювати темно-фіолетове забарвлення:
A. *
B.
C.
D.
E.
19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
54. Яка із наведених формул відповідає ацетооцтовій кислоті?
A.*
B.
C.
D.
E.
Одержання
55. Яку оксокислоту можна одержати гідролізом 2,2-дихлорпропанової кислоти?
A. *Піровиноградну
B. Щавелевооцтову
C. Ацетооцтову
D. γ-кетоглутарову.
E. 2-оксобутанову.
56. Яку кислоту можна одержати гідролізом 2,2-дихлорпропанової кислоти?
A.*
B.
C.
D.
E.
Хімічні властивості
57. Визначте продукт реакції піровиноградної кислоти з гідроксиламіном:
A.*
B.
C.
D.
E.
58. З яким з наведених реагентів реакція піровиноградної кислоти протікає за кетонною групою:
A*. HCN
B. CH3OH (H+)
C. FeCl3
D. NaOH
E. SOCl2
59. Яка з наведених нижче кислот у присутності концентрованої H2SO4 при нагріванні піддається
розщепленню?
А. *СН3- СН -COOH
|
OH
B. СН3- СН2 -COOH
C. СН2 - CH2 - COOH
|
OH
D. COOH - СН2 - СН2 - COOH
E. CH3COOH
60. Які види таутомерії можуть мати місце в молекулі 3-оксобутанової кислоти?
A. *Кето-енольна
B. Цикло-оксо
C. Лактим-лактамна
D. Ален-ацетиленова
E. Тривуглецева
61. При нагріванні -оксикарбонових кислот утворюються:
A. *Ненасичені карбонові кислоти
B. Лактоти
C. Лактиди
D. Дикарбонові кислоти
E. Насичені монокарбонові кислоти
62. Ацетооцтовий ефір існує в кетонной і енольной формах
З якими з наведенних реагентів ацетооцтовий ефір реагує в енольній формі?
A. *Бромна вода
B. HCN
C. NaHSO3
D. NH2OH
E. C6H5NH-NH2
63. Ацетооцтовий ефір використовується для синтезу найрізноманітніших органічних сполук, включаючи лікарські засоби. Для нього характерна кето-енольна таутомерія. Назвіть сполуку, з якою aцетооцтовий ефір реагує у вигляді кетону.
A. *HCN
B. Br2
C. PCl5
D. FeCl3
64. Для етилового естеру бензоїлоцтової кислоти характерною є:
A. *Кето-енольна таутомерія
B. Азольна таутомерія
C. Цикло-оксо таутомерія
D. Нітро-аци-нітро таутомерія
E. Лактим-лактамна таутомерія
65. Вкажіть вид таутомерії, притаманний ацетооцтовому ефіру:
A. *Кето-енольна
B. Аци-нітро
C. Лактим-лактамна
D. Оксо-окси
E. Азольна
66. Для ацетооцтового ефіру притаманна кето-енольна таутомерия. В кетонній формі він взаємодіє з:
A. *NH2OH
B. PCl5
C.
D. CH2N2
E. FeCl3
67. Наявність енольної форми ацетооцтового ефіру виявляють за допомогою:
A. *FeCl3
B. CuSO4
C. NaCl
D. HBr
E. NaOH
68. Ацетооцтовий ефір широко використовується в синтезі лікарських засобів, барвників, похідних піридину. Ацетооцтовий ефір як єнол реагує з:
A * PCl5
B HCN
C NaHSO3
D NH2OH
E C6H5NH-NH2
69. Який вид таутомерії має місце в молекулі 3-оксобутанової кислоти?
A.* Кето-енольна
B. Цикло-оксо
C. Лактим-лактамна
D. Ален-ацетиленова
E. Трикарбонова