- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Загальні теоретичні питання
1. Чим характеризується міра здатності реагенту давати добре фіксований аналітичний ефект при взаємодії з шуканою речовиною?
A. * Чутливістю реакції
B. Вибірністю реакції
C. Специфічністю реакції
D. Розбавленням
E. Причини , які подані в пунктах А і В
2. Що є мірою специфічності аналітичних реакцій?
A. * Граничне співвідношення концентрацій іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх
B. Гранична концентрація іона , який визначається
C. Граничні співвідношення концентрацій сторонніх іонів
D. Чутливість аналітичних реакції
E. Концентрація сторонніх іонів
3. Як називаються реакції і реагенти , що дають можливість визначити даний іон у присутності інших іонів?
A. * Специфічними
B. Вибірковими
C. Груповими
D. Характерними
E. Причини , які подані в пунктах В і D
4. При проведенні контролю якості лікарських засобів застосовуються аналітичні реакції. Хімічна реакція може бути використана як аналітична у тому випадку, коли вона:
A. * Проходить із видимими змінами у реакційній системі.
B. Проходить з виділенням тепла.
C. Відбувається із утворенням гетерофази.
D. Є оборотною
E. Проходить повільно
5. Виявлення досліджуваних іонів за допомогою дробного методу аналізу вимагає виконання наступних аналітичних операцій:
A. * Використання специфічного реактиву.
B. Концентрування досліджуваного розчину
C. Застосування групового реактиву.
D. Застосування високочутливого реактиву.
E. Застосування маскуючого реактиву.
6. Характеристикою термодинамічного стану системи осад–насичений розчин є:
A. * Добуток розчинності
B. Іонний добуток
C. Константа стійкості
D. Іонна силу розчину
E. Константа дисоціації
7. Напрямок проходження оксидаційно-відновної реакції визначається:
A. * Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції
B. Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції
C. Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно-відновної реакції
D. Величиною водневого показника системи
E. Температурою системи
8. В аналізі та при виробництві ліків широко застосовується рівноважна екстракція. Кількісною характеристикою процесу екстракції є:
A. * Константа розподілу
B. Константа дисоціації
C. Константа солюбілізації
D. Константа гідролізу
E. Константа стійкості
9. Згідно теорії електролітичної дисоціації усі електроліти поділяються на сильні та слабкі. Слабким електролітом називається хімічна сполука, яка має:
A. * Малу константу іонізації
B. Низький ступінь окислення
C. Малу величину константи нестійкості
D. Низьке значення оптичної густини
E. Незначний добуток розчинності
10. Поділ іонів (катіонів/аніонів) на аналітичні групи проводиться відповідно до:
A. * Хімічних властивостей їх сполук із певними реактивами
D. Положення елементів у періодичній системі
C.Розчинності їх сполук у воді
D.Оксидаційно-відновних властивостей цих іонів
E.Фізичних властивостей їх сполук
11. Як називається прийом зв’язування іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх?
A.*Аналітичним «маскуванням»
B.Дробним порядком аналізу
C. Систематичним порядком аналізу
D. Підвищенням чутливості
E. Підвищенням вибірковості
12. Яким є процес дисоціації потужного електроліту і чи можна до нього застосувати закон дії мас?
A. * Зворотним , і до нього можна застосувати закон дії мас
B. Незворотним і до нього не можна застосувати закон дії мас
C. Зворотним , і до нього не можна застосувати закон дії мас
D. Незворотним , і до нього можна застосувати закон дії мас
E. Не можна застосувати закон дії мас
13. Як називається співвідношення активної концентрації іонів до їх загальної аналітичної концентрації?
A. * Коефіцієнтом активності
B. Активністю
C. Іонною силою розчину
D. Константою дисоціації
E. Ступеню дисоціації
14. Розчин яких із наведених сумішей не є буферним?
A. * NaOH+NaCI
B. CH3COOH+CH3COONa
C. NH4CI+NH3·H2O
D. Na2CO3+NaHCO3
E. NaH2PO4+Na2HPO4
15. Як перебігає процес дисоціації комплексних іонів?
A. * Зворотно , за типом слабких електролітів
B. Зворотно , за типом сильних електролітів
C. Необоротно , за типом слабких електролітів
D. Необоротно , за типом сильних електролітів
E. Дисоціює , за типом слабких та сильних електролітів
16. Чому при аналізі суміші катіонів в першу чергу виявляють іони NH4+, Fe2+, Fe3+?
A. * Іони амонію заважають виявленню іонів К+, а на іони Fe2+ i Fe3+ є специфічні реакції
B. Іони амонію можуть сприяти помилці у виявленні іонів калію, а іони Fe2+ i Fe3+ додаються в ході аналізу
C. Іони амонію вносяться в подальшому ході аналізу суміші, а на іони Fe2+ i Fe3+ є специфічні реакції
D. Іони амонію заважають виявленню іонів К+ і вносяться в подальшому аналізі, іони Fe2+ будуть окисненні у Fe3+, на іони Fe3+ є специфічна реакція
E. Іони амонію заважають виявленню іонів калію і вносяться в ході аналізу, іони Fe2+ в подальшому окиснюються, а іони Fe3+ необхідні для кращого осадження фосфатів
17. В аналізі широко застосовують буферні розчини для:
A. * Підтримування сталим певного значення рН середовища
B. Забарвлення розчинів
C. Утворення комплексних сполук
D. Досягнення повноти осадження аналітичної групи катіонів
E. Зміни рН середовища
18. В дробовому ході аналізу іони різних аналітичних груп виявляють:
A. * В окремих порціях розчину в будь-якій послідовності
B. При строгій послідовності операцій з виявлення
C. Після розділення іонів на аналітичні групи
19. На розчинність важкорозчинних солей, утворених катіонами металів, які легко утворюють аміакати найбільший вплив має:
A. * Концентрація молекул аміаку
B. Концентрація іонів амонію
C. Концентрація амінів
D. Концентрація іонів гідрогену
E. Концентрація амідів
20. Розчинники, які використовують в аналітичній хімії, класифікують за їх здатністю приєднувати або відщеплювати протони. Вкажіть, до яких розчинників відносяться спирти:
A. * Амфіпротні
B. Протогенні
C. Протофільні
D. Апротонні
E. Протогені і амфіпротні
21. Аналіз невідомої суміші слід починати з
A. * Виявлення катіонів
B. Виявлення аніонів мінеральних кислот
C. Виявлення аніонів органічних кислот
D. Виявлення осадів
E. Вимірювання маси
22. Деякі окислювально–відновні реакції супроводжуються перебігом побічних індукованих (спряжених) реакцій, в якіх одна реакція перебігає самодовільно, а друга тільки при проходженні першої. Яку назву має речовина, яка приймає участь в обох реакціях?
A. * Актор
B. Індуктор
C. Акцептор
D. Каталізатор
E. Індикатор
23.Чутливість аналітичних реакцій визначає можливість виявлення речовин у розчині.Чутливість реакції характеризують усі перелічені нижче величини крім:
A. * Мінімальний об’єм реагенту
B. Гранична концентрація
C. Граничне розведення
D. Границя виявлення
E. Мінімальний об’єм
24. При порівнянні двох методик аналізу за відтворюваністю викорисовують:
A. * Критерій Фішера
B. Коефіцієнт Стьюдента
C. Число Фарадея
D. Число Авогадро
E. Критерій Бартлета
25. Для підтримання сталого pH у розчинах досліджуваних сполук застосовують буферні суміші. Яка за наведених сумішей є буферною?
A. * NH4Cl + NH4OH
B. HCl + NaOH.
C. NH4Cl +HCl.
D. NaCl+NaOH.
E. H2SO4 + CH3COOH.
26. Для ідентифікації компонентів в суміші, застосовують хімічні аналітичні реакції. Яким вимогам вони повинні відповідати ?
A. * Бути специфічними, характерними, чутливими
B. Бути широкого спектру дії
C. Бути селективними
D. Проходити повільно
E. Бути незворотними
27. В аналізі часто застосовують водні розчини солей, що гідролізують і викликають зміну рН середовища. Яке рН середовища у водному розчині натрію карбонату?
A. * Слаболужне
B. Кисле
C. Сильнолужне
D. Нейтральне
E. Слабокисле
28. Вказані препарати можуть використовуватися для корекції кислотно-основної та іонної рівноваги. При однаковій молярній концентрації максимальною величиною іонної сили характеризується розчин:
А. * Кальцію хлориду
В. Калію йодиду
С. Калію хлориду
Д. Натрію фториду
Е. Натрію йодиду