- •6.Кровотеча та крововтрата. Класифікація, клініка та діагностика.
- •Глава № 2 Сучасні методи антисептики та їх характеристика
- •I етап.
- •II етап.
- •III етап.
- •1 Етап.
- •2 Етап.
- •3. Етап.
- •4 Етап.
- •Оцінка стану хворого
- •2. Різновиди за кількістю компонентів, що використовуються:
- •2. Стадія іі – збудження.
- •4. Стадія іv – пробудження.
- •2. Алергійні реакції.
- •4.2.Провідникова анестезія (блокада) міжреберних нервів:
- •4.3.Анестезія плечового сплетення за Куленкампфом:
- •4.5.Перидуральна (епідуральна) анестезія:
- •5.2. Внутрішньокісткова анестезія:
- •Глава № 6
- •2. Залежно від місця виливу крові:
- •4. Стосовно зовнішнього середовища:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •1.Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •Глава №7
- •За допомогою простої реакції
- •Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами
- •Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів а і в
- •Резус-фактор
- •Визначення резус-фактора в чашках Петрі
- •Визначення резус-фактора за допомогою експрес-методу
- •Глава №8
- •Дія перелитої крові
- •Компоненти і препарати крові:
- •Глава № 9.
- •Реакції та ускладнення під час переливання крові
- •Глава №10
- •Глава № 11.
- •Глава №12
- •1.4. Рвана рана (vulnus laceratum):
- •1.5. Розтрощена рана (vulnus conqvassatum):
- •1.6. Рубана рана (vulnus caesum):
- •1.7. Укушена рана (vulnus morsum):
- •2 За походженням рани:
- •2.1 Операційні (хірургічні) рани:
- •2.Фаза регенерації:
- •3.Фаза утворення і реорганізація рубця:
- •3.Загоєння рани під струпом:
- •1.Які речовини викликають розширення судин, що супроводжується порушенням їх проникності, в першій фазі ранового процесу?
- •2 Головного значення в період проліферації набувають:
- •3. Основними збудниками внутрішньолікарняної інфекції є:
- •4. Прийнято вважати, що лейкоцитарний вал:
- •5. При яких ранах найчастіше спостерігаються інфекційні ускладнення?
- •6. Яка причина первинного мікробного забруднення рани?
- •7. На що повинні бути спрямовані лікувальні заходи в період біологічного очищення рани?
- •Глава №13.
- •1. Місцеве лікування:
- •2. Загальне лікування:
- •1.Які препарати використовують для лікування гнійної рани в першій фазі ранового процесу?
- •2. Подальше лікування проводиться з використанням таких методів:
- •3. Оперативні втручання в першу фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу ексудації:
- •Глава № 15
- •Глава № 16
- •2.Спосіб Кохера:
- •2.Спосіб Гіппократа – Купера:
- •Глава № 17
- •Гематогенний остеомієліт
- •Глава № 19
- •2. Пальпація:
- •3. Перкусія:
- •Глава № 20
2. Пальпація:
при зовнішній локалізації пальпується щільна безболісна пухлина із чіткими межами, не пов’язана з навколишніми тканинами (доброякісна пухлина), або горбиста, без чітких меж, і фіксована, погано зміщувана (злоякісна пухлина);
при внутрішній локалізації пухлину можна пальпувати тільки при її значних розмірах.
3. Перкусія:
дозволяє виявити ускладнення пухлинного процесу: притуплення перкуторного звуку над поверхнею легенів при ателектазі або плевриті, над поверхнею живота – при асциті, тимпаніт над поверхнею живота при кишковій непрохідності тощо.
4. Аускультація:
може бути інформативною для виявлення ускладнень пухлинного росту.
Діагностичні методи
Лабораторні дослідження:
патогномонічних лабораторних ознак злоякісних пухлин немає;
характерні гематологічні паранеопластичні синдроми: стійка, часом наростаюча анемія, прискорення ШОЕ, зниження рівня білка крові, гіперкоагуляція, прихована гіпоглікемія та ін.;
при пухлинах ряду локалізацій для топічної діагностики та оцінки поширеності процесу можуть бути корисні дослідження рівня гормонів і пухлинних маркерів в крові.
Додаткові спеціальні методи обстеження: застосовується весь арсенал інструментальних досліджень: рентгенографія, ендоскопія, сонографія, комп’ютерна і магніторезонансна томографія та ін.
Послідовність обстеження:
безпечні для здоров’я і життя методи використовуються в першу чергу, а найнебезпечніші – в останню (наприклад, для підтвердження наявності метастазів у печінці в першу чергу слід виконати УЗД, потім - лапароскопія і тільки потім - лапаротомію).
Доцільність планового обстеження:
небезпека від діагностичної або лікувальної процедури не повинна перевищувати небезпеку захворювання;
для виконання інвазивних досліджень повинні бути вагомі підстави, у протилежному випадку вони повинні бути змінені іншими, менш небезпечними дослідженнями.
Час обстеження:
Повинен бути обмежений 10 днями, особливо для стаціонарних хворих; при використанні рентгенографічних методів дослідження шлунково-кишкового тракту із застосуванням барієвої суміші необхідно пам’ятати, що перед ендоскопічними обстеженнями, КТ або МРТ необхідно чекати 3 – 4 дні, поки кишечник не очиститься від барію.
Вибір методу дослідження:
необхідно використати найбільш інформативні методи, для візуалізації пухлини (наприклад, УЗД при пухлині головки підшлункової залози набагато інформативніше, ніж непрямі дані рентгенографії шлунка).
Значущість діагностичних даних:
необхідність одержання даних, що мають кардинальне значення для підтвердження чи виключення діагнозу пухлинного процесу або оцінки поширеності процесу таких, як морфологічна верифікація діагнозу.
Достатність діагностичних даних:
при безперечних даних про характер патологічного процесу в органі та його поширеності проведення подальшого обстеження недоцільне;
для правильного вибору методу лікування вирішальною є оцінка поширеності пухлинного процесу.
Принципи побудови онкологічного діагнозу - сучасний онкологічний діагноз складається, як правило, з кількох компонентів:
характеристика патологічного процесу;
характеристика клініко – морфологічного варіанта хвороби;
локалізація процесу;
стадія (поширеність) процесу;
характеристика лікувального впливу.
Приклади формулювання клінічного діагнозу:
Рак попереково-ободової кишки Т2NoMo, ІІ стадія, стан після хірургічного лікування в 2005р.
Рак лівої молочної залози, набряково-інфільтративна форма Т4NoM1, ІV стадія, стан після комплексного лікування в 2005р.
Тести самоконтролю знань
1.Додаткова категорія, що характеризує ступінь диференціювання пухлинної тканини не є:
високодиференційована пухлина;
помірнодиференційована пухлина;
середньодиференційована пухлина;
низькодиференційована пухлина;
недиференційована пухлина.
2. Незрілі новоутворення з перевагою клітинного атипізму, які відрізняються безмежним інфільтративним (проростають навколишні тканини) ростом, метастазуванням і значною відмінністю від тканини, з якої вони походять, значно впливають на організм:
пухлина епітеліальної тканини;
злоякісна пухлина;
тератома;
доброякісна пухлина.