82. Поняття колективних трудових спорів та підстави їх виникнення. Органи, які розглядають колективні трудові спори.

Колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально –трудових відносин, щодо:

• встановлення нових або зміни існуючих умов праці, та виробничого побуту;

• укладення чи зміни колективного договору, угоди або окремих їх положень;

• виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

• невиконання вимог законодавства про працю.

Розгляд колективного спору з питань, вказаних в п.”а” і “б” ст.2 Закону України “ Про порядок вирішення колективних трудових спорів”, здійснюється примірною комісією, а у разі неприйняття рішення у строки, встановлені ст.9 закону – трудовим арбітражем; пунктами “в” і “г” ст.” Закону - трудовим арбітражем.

Примірна комісія – це орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору, та який складається із представників сторін. Вона утворюється з ініціативи однієї із сторін на виробничому рівні у 3-денний, а на галузевому чи територіальному рівні –у 5-денний строк з моменту виникнення колективного трудового спору з однакової кількості представників сторін. Порядок визначення представників сторони визначають самостійно.

Колективний трудовий спір розглядається примірною комісією у 5-денний термін на виробництві, галузевою та територіальними комісіями – у 10 денний термін, на національному рівні – у 15 денний строк на виробництві, галузевою та територіальними комісіями –у 10 денний строк, на національному рівні – у 15 денний строк. За угодою сторін строки м.б. продовжені. Рішення комісії оформлюється протоколом і є обов’язковим для сторін. Після прийняття рішення комісія припиняє свою роботу.

Незалежний посередник – це особа, визначена сторонами для сприяння встановленню взаємодії між сторонами, проведення переговорів.

Незалежний посередник діє на підставі та на основі Положення про посередника, яке затверджено Наказом Національної Служби посередництва і примирення від 11.11.99р. №106. Положення закріплює умови, порядок, добору посередника, набуття та припинення ними своїх повноважень, порядок залучення до участі в примірних процедурах тощо.

Трудовий арбітраж – це орган, який складається із залученням сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору ( конфлікту).Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника у 3 денний строк у разі:

• прийняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення спору ( конфлікту) про встановлення нових або зміну існуючих соціально – економічних умов праці та виробничого побуту, а також укладення чи зміну колективного договору, угоди тощо;

• виникнення колективного трудового спору про виконання умов колективного договору, угоди або окремих їх положень, про невиконання вимог законодавства про працю.

Кількісний склад арбітражу визначається за угодою сторін. Якщо сторони не досягнуть згоди, то він складається з 3 арбітрів. Трудовий арбітраж діє на підставі Положення . затвердженого наказом Національної Служби посередництва і примирення від 4.05.99 №37. До складу такого арбітражу не можуть входити представники сторін та зацікавлені в його однобічному вирішенні особи. Голова арбітражу обирається з його членів. До його складу можуть входити народні депутати і представники органів місцевого самоврядування та інші особи.

З метою запобігання виникненню колективних трудових спорів, їх прогнозування та сприяння своєчасному вирішенню Указом Президента від 17.11.98 створена Національна Служба посередництва і примирення. НСПП у межах своєї компетенції приймає рішення, які мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору , відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.