12. Класифікація моделей

Для класифікації моделей використовують різне обґрунтування, ті чи інші аспекти їхніх властивостей. Чітку уяву щодо головних відмінних рис моделей дає класифікація, яку зображено на рис. 3.2 [43].

Рис. 3.2. Класифікація моделей

Матеріальна модель, яку ще називають речовою, є певним матеріальним об’єктом чи сукупністю об’єктів, які відображають тією чи іншою мірою властивості об’єкта моделювання.

Залежно від повноти і способу відображення цих властивостей розрізняють три базових типи матеріальних моделей: геометричну, фізичну і предметно-математичну.

Геометрична модель – це певний об’єкт, який геометрично подібний до свого оригіналу. Вона подає зовнішній вигляд представлення оригіналу і слугує для демонстраційних цілей

За характером часової залежності – це моделі статичні, в яких усі залежності стосуються одного моменту чи періоду часу, і динамічні, в яких відображається процес зміни об’єкта у часі і в яких задачі розв’язують у кілька етапів, причому результат на кожному з них залежить від функції та розв’язків, прийнятих на попередніх етапах.

За характером відображення причинно-наслідкових зв’язків моделі економічних процесів можна поділити на детерміновані, в яких виходи однозначно визначаються множиною входів, а саму модель можна подати як деяку функцію невипадкових параметрів та змінних, і ймовірнісні, які відзначаються тим, що умови функціо­нування і характеристики станів змодельованого об’єкта є випадковими величинами і пов’язані між собою випадковими залежностями.

За співвідношенням вхідних (екзогенних) і вихідних (ендогенних) параметрів розрізняють моделі закриті та відкриті; за характером взаємозв’язків між параметрами – лінійні і нелінійні; за ступенем структуризації господарських процесів – одно- і багатопродуктові, одно- і багатогалузеві; за характером вимог до результатів розв’язування задач – балансові та оптимізаційні; за глибиною часового обрію – довгострокового прогнозування, перспективні і поточні; за ступенем повноти охоплення еконо­мічного об’єкта – макро- та мікромоделі.

За специфікою застосовуваного методу аналізу моделі задач дослідження операцій поділяють на: балансові, кореляційні та регресійні, умовної оптимізації (лінійні та нелінійні, детерміновані та стохастичні, статичні та динамічні), теорії масового обслуговування, запасів, ігор, статистичних рішень, інформації, заміни обладнання, теорії графів, імітаційні.

13. Етапи моделювання економічних процесів

Моделювання економічних процесів – це частина сфери застосування математичних методів і моделей в аналізі, плануванні, організації та управлінні цими процесами.

Характерними етапами виконання дослідження економічних процесів методами математичного моделювання є:

а)Визначення мети. Мету дослідження формулюють замовник і виконавець дослідження спільно.

б)Складання плану дослідження.

в)Формулювання проблеми. Цей етап вимагає необхідної співпраці замовника і виконавця дослідження, що потребує отримання й опрацювання необхідної інформації для розуміння суті проблеми. На цьому етапі дослідникові необхідно цілковито зрозуміти призначення моделей і можли­востей користування ними в процесі дослід­ження.

Наступним питанням цього етапу є визначення міри деталізації моделі, яку розробляють.

Під час побудови моделі передусім необхідно визначити змінні величини задачі, які потрібно враховувати, а також питання їхнього агрегування і деталізації.

г)Побудова моделі. Функціональні залежності між показниками, параметрами і змінними, які описують суть задачі, формують модель. Головне її призначення – дати змогу виконувати експерименти з метою вибору таких змінних вели­чин, які за заданих умов задачі забезпечили б максимальний рівень досягнення мети.

На стадії створення економіко-математичної моделі необхідно прогнозувати можливість застосування тих чи інших методів щодо отримання числових розв’язків.

д)Забезпечення числового розв’язку задачі. Для отримання числового розв’язку задачі потрібно виконати необхідні експериментальні дослідження. Вибір інструментарію дослідження залежить від структурованості задачі.

У випадку повної визначеності задачі, коли існують різні варіанти її вирішення, для їхнього пошуку використовують методи дослідження операцій. Такі задачі називають структурованими.

Інструментарієм пошуку вирішення задач, у яких поряд з добре визначеними і формалізованими елементами містяться параметри зі значною часткою впливу невизначеності є системний аналіз.

Неструктуровані задачі вирізняються значною невизначеністю. Вирішальними для розв’язування таких задач є експертні оцінки, евристичні методи, досвід та інтуїція аналітиків.

е)Збір даних. На цьому етапі забезпечується отримання інформації з метою аналізу точності моделі і практичного використання результатів дослідження.

є) Перевірка моделі. Передусім необхідно визначитися щодо способу здійснення цієї перевірки. З допомогою аналітичних і експериментальних методів перевіряють чутливість, реалістичність і несуперечливість моделі.

з)Реалізація результатів дослідження. Дослідження економіч­ного об’єкта, процесу чи ситуації математичними методами дослідження операцій здійснюють з метою використання (з користю для справи) результатів цих досліджень на практиці. Тому помил­ко­во вважати, що з побудовою і перевіркою моделі роботу дослідників завершено, оскільки основні труднощі виникають переважно на завершальному етапі – реалізації отриманих результатів дослідження.