9. Економічне прогнозування

Прийняття рішень здійснюється на всіх рівнях організа­ційної структури управління і є його найважливішою функцією. Управління спрямоване на розв'язання проблемних ситуацій.

Перехід від теперішнього стану певного економічного об'єкта чи певного виробничого процесу до майбутнього, який би забезпечував досягнення поставленої мети здійснюється відповідно до управлінських рішень, які приймають. Опти­мальні управлінські рішення забезпечують розвиток ситуації оптимальною траєкторією. Але ці управлінські рішення визначаються інформацією яка описує ситуацію у якій буде здійсню­ватися цей розвиток. Отримання такої інформації можна забезпечити лише методами прогнозування. Економічне прогнозування – науково-аналітичний етап процесу прийняття управ­лінських рішень, головними завданнями якого під час вироблення управлінських рішень є: науковий аналіз соціально-економічних і науково-технічних процесів й тенденцій розвитку; оцінка зв’язків між соціально-економічними явищами в конкретно історичних умовах і впливів на них зовнішнього середовища; виявлення можливих альтернатив розвитку і їхня оцінка; аналіз і оцінка кон’юнк­ту­ри внутрішнього і зовнішнього ринків товарів, ресурсів, фінансів.

Власне, прогноз і є інформацією, яка надходить у системи управління для отримання обґрунтування управлінських рішень.

Оцінка перспективи розвитку економічного об'єкта чи процесу є одним із найважливіших факторів у розробленні прогнозу. Вона вимагає знання апарату прогнозування, методів проведення дослідження, формування прогностичного стилю мислення.

Прогнозування – це процес, елементами якого є аналіз основних тенденцій розвитку об’єкта, виділення основних факторів, які визначають динаміку цього розвитку, моделювання мети розвитку і засобів її досягнення. Але всі ці елементи використовують тією чи іншою мірою не зовсім достовірну інформацію. Для вироблення однозначних управлінських рішень не вистачає достовірної інформації та ефективних методів побудови прогнозів.

Інструментарій теоретичних розрахунків науково обґрунтованого прогнозу не замінює, а доповнює знання, досвід, інтуїцію бачити і знаходити способи вирішення проблеми прийняття ефективних управлінських рішень. Тому необхідним є якнайповніше використання інтелектуального творчого потенціалу спеціалістів, які могли б з одного боку розробляти прогнози, а з іншого – виробляти і приймати управлінські рішення на основі розроблених прогнозів.

Прогнозування тісно пов'язане з теорією систем і системним аналізом, бо потребує системного підходу побудови системи методів і алгоритмів для опису розвитку економічного об'єкта чи виробничого процесу і формування альтернатив траєкторій цього розвитку. Крім цього, воно пов'язане із психологією експертів, що мають працювати з формалі­зованими моделями майбутнього розвитку для вироблення прогнозу і на його основі виробляти та приймати управлінські рішення.