62. Бюджетне прогнозування:суть, етапи, методи.

Бюджетне прогнозування - визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це науково-аналітична стадія розробки бюджету, в процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення і основні цілі, які повинні бути досягнуті Прогнозування показників бюджету здійснюється у такій послідовності: - визначення цілей та відповідно завдань для досягнення поставлених цілей; - збір, опрацювання та аналіз інформації; - вибір моделі прогнозування; - розробка рекомендацій для оптимізації рішень, що приймаються за даними прогнозних розрахунків.

Методи прогнозування – це сукупність заходів та способів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних внутрішніх та зовнішніх зв’язків об’єкта прогнозування зробити висновок з певною імовірністю відносно майбутнього розвитку об’єкта.

За загальним принципом дії методи прогнозування можна поділити на:

1.Суб’єктивні (інтуїтивні)

2.Формалізовані (методи впливу з правилами мат.)

3.Комбіновані (комплексні)

Суб’єктивні прогнози ґрунтуються на загадках, досвіді, інтуїції. Використовуються тоді, коли неможливо врахувати вплив багатьох чинників через значну складність об’єкта прогнозування (або об’єкт прогнозування досить простий).

Суб’єктивні прогнози передбачають використання експертних оцінок. Розрізняють: індивідуальні експертні оцінки, колективні. Ці методи базуються на математичній теорії, яка забезпечує підвищення достовірності і точності прогнозів, значно скорочує терміни їх виконання, дозволяє забезпечити діяльність з обробки інформації та оцінці результатів.  Метод екстраполяції полягає у додатку визначеної для базисного періоду тенденції розвитку економічного процесу до прогнозованого періоду, він грунтується на збереженні в майбутньому сформованих умов розвитку процесу

Прогнозування має стати невід'ємною частиною процесу бюджетного

планування, що дасть змогу проаналізувати тенденції формування ресурсів

бюджету та їхнє використання, виявити чинники, які необхідно враховувати

у розрахунках бюджетних показників, визначити їх взаємозв'язки, а також

можливі способи впливу на ці показники.

63. Суть та принципи фінансового вирівнювання територіальних бюджетів.

Фінансове вирівнювання – це приведення у відповідність витрат бюджетів зв функціональною та економ класифікаціями до гарантованого державою мінім.рівня соц.. послуг на душу населення, ліквідація диспропорцій у здійсн видатків окремих територій. Метою фін.вирівнювання є наближення видатків МБ у розрахунку на душу населення до середнього рівня, який склався по країнах.

Принципи фін.вирівнювання:

1.Вахування об’єктивно існуючих розбіжностей ек. Та соц. Розвитку територій, особливості їх місцезнах., природо кліматичних, екологічних, демографічних та інших умов.

2. визначення критеріїв і переліку депресивних територій,які потребують додаткових фін.рес.

3. врівнюв. Дох. МБ для забезпечення рівних умов функціонування всіх територ. гомад.

4. визначення ступення вирівнювання доходів з метою встановлення зацікавленості органів місц. самоврядування у збільшенні дохідних джерел.

5. вирівнювання видатків бюджетів місцевого самоврядування для забезпечення надання сусп.. послуг на єдиному рівні гарантованого законодавством України.