15.Джерела формування бюджету розвитку місцевих бюджетів та напрямки його використання

До джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів включають: єдиний податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно АРК;плата за надання місцевих гарантій;кошти від відчуження майна, що належить АРК, та майна, що перебуває в комунальній власності, кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них; 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Кошти бюджету розвитку місцевих бюджетів спрямовуються на: погашення місцевого боргу; капітальні видатки, включаючи капітальні трансферти іншим бюджетам;внески органів влади АРК та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб'єкта господарювання; проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу;підготовка земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них державної чи комунальної власності для продажу на земельних торгах та проведення таких торгів. Капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на:соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних програм; будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів; будівництво і придбання житла окремим категоріям;розвиток дорожнього господарства.Кошти бюджету розвитку розподіляються за об'єктами за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради при затвердженні місцевих бюджетів та при внесенні змін до них.

16.Методи планування показників бюджету

Найважливішим методом бюджетного планування є балансовий метод,суть якого полягає в обов’язковому збалансуванні доходів і видатків.

Метод прямого рахунку полягає у здійсненні планових розрахунків з кожного елемента доходів чи видатків бюджету.

Нормативний метод передбачає планування окремих показників на основі встановлених нормативів. За рівнем охоплення нормативи поділяються на узагальнені та деталізовані.

Сутність аналітичного методу пол..в тому,що визначається зміна в плановому періоді під впливом певних факторів порівняно з базовим періодом

Метод екстраполяції ґрунтується на визначенні бюджетних показників на основі встановлення стійкої динаміки їх розвитку

17.Економічна суть кошторисного фінансування бюджетних установ.

Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів - кошторисів витрат. Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях — у Держбюджеті, бюджеті АРК та місцевих бюджетах. На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються установи соціальної сфери; освітні установи; установи охорони здоров'я; тощо.Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.Фінансово-правові відносини за кошторисно-бюджетного фінансування виникають з моменту затвердження кошторису бюджетної установи розпорядником бюджетних коштів вищого рівня.Бюджетна установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї д-ті складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).План асигнувань являє собою помісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року. Він є невід'ємною частиною кошторису, затверджується разом з ним.Форми кошторису і плану затверджує Міністерство фінансів України.Зведені кошториси і зведені плани асигнувань містять узагальнену інформацію щодо всіх розпорядників бюджетних коштів, які фінансуються через головного розпорядника, і використовуються для здійснення контролю за формуванням планових показників і витрачання, коштів. Зведені кошториси не затверджуються.Складові кошторису:- загальний фонд - спеціальний фонд .Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищої установи.Кошториси і плани асигнувань, передбачені на проведення централізованих заходів, затверджуються окремо на кожний захід керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, що запланували ці заходи.