8.8.2. Видавнича й поліграфічна якість видань

Для кожного видавця надзвичайно потрібними й важливими є відомості про якість підготованого ним видання. Показник якості видання є комплексним і складається з таких основних оцінок: якості редагування, якості якості апарату видання, якості матеріалів, якості друкування, якості брошурування, художнього оформлення, якості пакування, транспортування й зберігання.

Для кількісної оцінки якості редагування можна використовувати метод, який ґрунтується на ступені помилковості повідомлення (визначенні кількості помилок, що припадають на один авторський аркуш). Крім того, для оцінки якості редактор може використовувати й інші опосередковані методи:

а) через певний інтервал часу (як при саморедагуванні) повторно прочитати книжкове видання чи низку опублікованих у періодичному виданні повідомлень і самостійно оцінити якість виконаної роботи;

б) попросити колег (редакторів-практиків чи науковців, які досліджують проблеми редагування) оцінити якість редагування видання;

в) на основі попереднього пункту “б” провести семінар для обговорення і визначення якості редагування;

г) зібрати й проаналізувати зауваження, висловлені в листах читачів, й оцінити їх обґрунтованість;

ґ) з’ясувати думку автора книжкового видання чи авторів повідомлень, опублікованих у періодичному виданні, про якість редагування;

д) використати одночасно кілька перелічених методів.

Якість художнього оформлення визначають на підставі таких двох основних показників:

— досконалості конструкції видання;

— рівня мистецького оформлення видання.

Якість апарату видання й вихідних відомостей визначають такі показники:

— відповідність апарату видання читацькому призначенню;

— можливість забезпечення ефективного пошуку потрібної інформації;

— наявність унікальних індивідуальних компонентів апарату, потрібних саме для цього окремого видання;

— повнота вихідних відомостей та їх відповідність стандарту.

Якість матеріалів визначають такі основні показники:

— якість паперу (відповідність ваги в грамах одного квадратного метра, товщини, відтінку чи білизни, гладкості поверхні функціональному призначенню видання);

— якість матеріалу, з якого виготовлено оправу чи обкладинку видання (марка, вага в грамах одного квадратного метра, товщина) його функціональному призначенню;

— якість фарби (відсутність злипання сторінок, стійкість до стирання (клейкість), стійкість до вицвітання).

Якість друкування визначають такі основні показники:

— чіткість, нерозмитість очка літер, привідність друку;

— належна насиченість і рівномірність покриття аркуша фарбою;

— суміщення фарб під час друкування кольорових ілюстрацій, порушення стосовно оригіналу кольоропередачі;

— наявність забруднених фарбою сторінок (фарбових плям);

— наявність зім’ятих чи пошкоджених сторінок;

— брак у тисненні (якщо воно було використано).

Якість брошурування визначають такі основні показники:

— брак у зшиванні зошитів (незав’язані ниткові петлі, незагнуті дротяні скоби, зшивання збоку від осьової лінії сторінки);

— наявність у книжковому блоці зошитів, вставлених не за порядком чи перевернутих;

— брак в обрізанні зошитів, оправи, обкладинки (нерівні краї, обрізанні поля);

— неналежні властивості клею, використаного для склеювання сторінок книжкового блоку, затікання клею на сторінки;

— наявність дефектів у скріпленні книжкового блоку й оправи (обкладинки);

— наявність дефектів у лаковому чи плівковому захисному покритті оправи (обкладинки).

Якість пакування, транспортування й зберігання визначають такі основні показники:

— наявність примірників видання з механічними деформаціями;

— наявність примірників видання з хімічними пошкодженнями.

Крім того, до якості видання як цілісного об’єкта додатково висувають такі вимоги:

— конструкційна надійність (час, упродовж якого виданням можна користуватися без руйнування його конструкційних елементів, наприклад без розсипання склеєного книжкового блоку, без розривів марлі, форзаців, що з’єднують блок з оправою (обкладинкою), без випадання окремих зошитів тощо, за умови середнього експлуатаційного навантаження — одне читання в день);

— експлуатаційна надійність (кількість актів читання, які може витримати видання, наприклад, актів розкривання/закривання; ця характеристика пов’язана з показником стійкості матеріалу на розлам).

Для електронних видань на компакт-дисках визначають якість редагування (аналогічно до паперових видань), а також такі показники якості:

— ергономічність будови веб-сторінок;

— ергономічність програмних засобів, якими їх можна читати (якщо такі створено окремо для цього видання);

— відповідність гіпертекстової будови читацькому призначенню, зокрема кількість гіпертекстових переходів на одиницю обсягу повідомлення;

— можливість забезпечення ефективної навігації;

— можливість забезпечення ефективного пошуку інформації;

— наявність унікальних індивідуальних компонентів, потрібних саме для цього видання (наприклад, наявність навчальної системи, тренажера тощо);

— повнота вихідних відомостей та їх відповідність чинним вимогам;

— наявність супровідної документації та електронної допомоги;

— наявність пакувальних футлярів.

Якість електронних періодичних видань визначають так само, як і електронних на компакт-дисках (крім пунктів про програмні засоби читання, супровідну документацію та наявність пакувального футляра).