8.3.2. Планування видань

На основі портфеля повідомлень ЗМІ укладають внутрішні плани підготовки видань. Укладають ці плани з урахуванням ресурсів ЗМІ (штатних, фінансових, матеріальних) і норм виробітку персоналу.

Виокремлюють плани довготермінові (перспективні), середньотермінові й короткотермінові.

Раніше довготермінові плани для книжкових ЗМІ укладали на три—п’ять років наперед. Зараз, маючи високопродуктивну комп’ютерну та друкарську техніку, довготермінові плани складають на один—два роки. Виняток становлять багатотомні (наприклад, повні зібрання творів класиків) чи особливо складні (наприклад, енциклопедичні словники) видання великого обсягу; для таких видань плани і зараз складають на три—п’ять і більше років.

У внутрішні плани підготовки видань поміщають такі дані:

— назви повідомлень, які готують;

— види робіт, що повинні бути виконані;

— терміни виконання цих робіт (ґрунтуються на штатних ресурсах й нормах виробітку);

— перелік потрібних ресурсів (фінансових і матеріальних);

— відповідальних за виконання робіт.

На основі довготермінових планів видавництва укладають зовнішні, так звані тематичні плани видань (річні, піврічні, квартальні), призначені для розсилання книготорговельним організаціям і читачам. Видання в тематичних планах групують у тематичні групи й подають під відповідними рубриками. У таких планах подають усі реквізити видавництва, а також основну інформацію про кожне видання:

— порядковий номер видання;

— бібліографічний опис майбутнього видання та його орієтновну кількісну характеристику;

— анотацію з читацькою адресою;

— орієнтовну ціну видання.

Ці відомості допомагають реципієнтам прийняти рішення щодо придбання видань.

Раніше тематичні плани видань розповсюджували серед реципієнтів через книгарні. У наш час для цього видавництва паралельно використовують заздалегідь укладені каталоги електронних адрес зацікавлених книготорговельних організацій, каталоги електронних адрес потенційних реципієнтів й інтернет. Крім того, видавництва розташовують тематичні плани на своїх сайтах, забезпечуючи можливість попереднього замовлення книготорговельними організаціями й реципієнтами потрібних їм видань.

Для книжкових ЗМІ роль короткотермінових виконують квартальні, іноді — місячні плани.

Для газетних, журнальних ЗМІ перспективні плани складають, як правило, не більше ніж на квартал. Іноді їх можуть укладати й на місяць. Короткотерміновими є тижневі плани готування видань.

Норми виробітку видавничих працівників регламентують спеціально встановлені державою нормативні документи¹. Такі норми визначають в обліково-видавничих аркушах видавничого оригіналу, підготованих працівником (редактором, коректором, технічним редактором, художнім редактором та ін.) за один місяць. Для редактора унормовані такі процеси²:

— робота з автором на підготовчому етапі, ознайомлювальне читання й готування редакційного висновку (5% часу, виділеного на опрацювання одного обліково-видавничого аркуша);

— редагування авторського оригіналу (70% часу, виділеного на опрацювання одного обліково-видавничого аркуша, призначається на редагування, 15 — на читання першої верстки, 7 — на читання другої верстки і 3% — на читання сигнальних примір­ників).

Норми виробітку редакторів диференційовані залежно від виду літератури й жанру повідомлень³. Так, місячна норма виробітку на редагування для енциклопедичної літератури становить 2 авт. арк., а для офіційних видань — 11 авт. арк.

У книжкових видавництвах строки завершення редагування повідомлень не регламентують настільки суворо, як у періодичних виданнях. У книжкових видавництвах, за потреби, строки можна скорочувати, наприклад, відтерміновувати на один—два тижні; в періодичних виданнях це неможливо (за порушення строку повідомлення знімають з номера видання і, якщо можливо, переносять на інший час). У цьому полягає суттєва відмінність планування у книжкових й газетно-журнальних ЗМІ.