- •1. Предмет і метод адміністративного права.
- •2. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •3. Історія розвитку адміністративного права.
- •4. Система адміністративного права.
- •5. Джерела адміністративного права.
- •6. Систематизація адміністративного законодавства.
- •7. Адміністративне право як галузь права, як галузь правової науки та як навчальна дисципліна.
- •8. Механізм адміністративно-правового регулювання.
- •9, Адміністративно-правові норми.
- •10, Адміністративно-правові відносини.
- •11. Субєкти адмін. Права
- •12. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади
- •13 Адміністративно-правовий статус фізичної особи
- •14. Ап статус обєднань громадян
- •15 Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •16. Ап Президента України
- •17.Державна служба як різновид публічної служби: поняття, види, моделі та принципи. Правове регулювання та державна політика у сфері державної служби.
- •18.Правове регулювання державної служби
- •19.Правове регулювання статусу державного службовця.
- •20.Правові питання проходження державної служби
- •21. Припинення держ служби.
- •23. Обмеження щодо прийняття та проходження держ служби.
- •24.Відповідальність державних службовців.
- •25. Протидія корупції
- •26. Патронатна служба та її особливості
- •28 Державне управління: поняття, ознаки, принципи
- •29) Співвідношення державного управління, виконавчої влади й адміністративного права
- •30 Діяльність органів виконавчої влади
- •31 Адміністративний розсуд
- •32) Адміністративно-правові режими
- •34. Методи державного управління: поняття, види, характеристика
- •35. Поняття, види та зміст правових актів державного управління.
- •36. Поняття та ознаки адміністративного примусу.
- •37. Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •38. Заходи адміністративного попередження (запобігання).
- •36. Заходи адміністративного припинення.
- •40. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
- •41. Адміністративне правопорушення: поняття, юридичний склад та характеристика.
- •45.Адміністративна деліктологія та адміністративна деліктність
- •46.Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення, їх завдання
- •47. Принципи та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •50. Виконання постанови про накладення
- •51.Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •64. Сутність та значення адміністративного судочинства (адміністративна юстиція)
- •65. Система адміністративних судів та їх компетенція. Кодекс адміністративного судочинства.
- •66) Загальна характеристика та зміст державного регулювання у сфері економіки
- •68. Адміністративно-правове регулювання в галузі підприємництва
- •69. Адміністративно-правове регулювання у сфері захисту економічної конкуренції
- •71)Адміністративно-правове регулювання в галузі фінансів
- •73. Адміністративно-правове регулювання в сфері забезпечення обороноздатності країни
- •81. Адміністративно-правове регулювання в сфері юстиції.
- •82. Загальні засади адміністративно-правового регулювання у галузі соціально-культурної сфери.
- •87. Адміністративно-правове регулювання у галузі спорту.
- •88. Адміністративно-правове регулювання охороною здоров'я населення.
- •89. Адміністратіїзно-правове регулювання у сфері соціального захисту населення.
- •90. Адмін регулювання в сфері екології
25. Протидія корупції
Адміністративно-правові засади протидії корупції ґрунтуються на здійсненні заходів правового впливу притаманних даній юридичній галузі. правовою основою для такої діяльності є Закон україни «про боротьбу з корупцією» [4] зі змінами. крім того, сьогодні є декілька нових проектів законів та проводиться діяльність щодо залучення громадськості до їх оцінки, внесення пропозицій. Корупція – це комплексне поняття, яке охоплює сукупність взаємопов’язаних правопорушень: кримінально-правових;
адміністративно-правових; дисциплінарних. і вже цей факт пояснює наявність розмаїття визначень корупції різними авторами і проблеми з формулюванням загального, єдиного визначення цього явища. Корупція - причина і ядро багатьох порушень прав людини. серед країн, де спостерігається систематична корупція, відповідно систематично порушуються і права людини.для визначення заходів протидії важливо встановити правовий статус суб’єктів корупційної та антикорупційної діяльності. спеціальні обмеження, які встановлені для державних службовців, зокрема, заборона сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг; займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює; використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг не завжди дотримуються. порушення цього обмеження матиме місце за наявності сукупності трьох ознак:
1) особа має сприяти у здійсненні підприємницької діяльності або в отриманні фізичними або юридичними особами субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг;
2) при цьому вона має використовувати своє службове становище;
3) наявність спеціальної мети - незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає підстави для складення протоколу про вчинення корупційного правопорушення, передбаченого п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону, а справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення. Концепція подолання корупції [1] вбачає головним напрямом розв’язання проблеми корумпованості в органах виконавчої влади вдосконаленням інституту державної служби, адміністративних процедур у цих органах та порядку здійснення державного регулювання. саме у цих сферах спостерігаються тенденції до посилення корупційних ризиків, серед яких необхідно виділити неефективність державного контролю у сфері державного регулювання економіки, відсутність процедури дис-кваліфікації учасників через їх негативну репутацію («чорні списки»), обмеженість доступу до інформації про державні закупівлі тощо. Іншою формою (специфічним, замаскованим способом) незаконно-го одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг є прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості. За таких обставин особа приймає (одержує) предмети чи послуги за фік-тивною вартістю. в результаті цієї фіктивності одержувач предметів чи послуг виграє матеріально. він не сплачує за предмет чи послугу ту ціну, яка є дійсною і яку за них сплачують інші особи. при цьому зменшення для нього вартості предмета (послуги) відбувається у зв’язку з виконанням ним функцій держави. Практика підтверджує, що складнішим є регуляторне середовище для ведення господарювання на центральному й регіональному рівнях (дозвільно-погоджувальні, митні, процедури, оподаткування, оренда, землекористування), тим більше підстав отримують представники органів влади для вимагання хабарів у тій чи іншій формі та вчинення корупційних дій.