Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vsya_adminka.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
824.83 Кб
Скачать

11. Субєкти адмін. Права

Під суб'єктами права, зазвичай, розуміють учасників суспільних відносин, яких юридична норма наділяє правами й обов'язками. Відповідно суб'єктами адміністративного права є учасники відносин, котрих адміністративно-правові норми наділили правами й обов'язками, здатністю вступати в адміністративно-правові відносини. Усі суб'єкти адміністративного права, залежно від того, чию волю та чиї інтереси вони виражають, від чийого імені виступають, поділяють на індивідуальні та колективні. До індивідуальних належать: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, посадові особи, державні службовці. Більш детальна класифікація дає підстави окремо сказати про суб'єкти спеціальних адміністративно-правових статусів (членів адміністративних колективів, суб'єктів адміністративної опіки, жителів територій з особливими режимами, суб'єктів дозвільної системи). До колективних суб'єктів належать; організації (підприємства, органи державної влади, установи), трудові колективи, структурні підрозділи організацій, складні організації (залізниця). Колективні суб'єкти — це організовані, обособлені самоврядні групи, наділені правами вступати у відносини з іншими суб'єктами як єдине ціле. Адміністративна правоздатність і дієздатність цих суб'єктів настає з моменту реєстрації і припиняється з їх ліквідацією. Важливе місце серед індивідуальних суб'єктів адміністративного права належить громадянам, їх адміністративно-правовому статусу. Адміністративно-правовий статус громадян є складовою частиною їх загального правового статусу і містить такі елементи:

  • адміністративну правоздатність і дієздатність (правосуб'єктність);

  • права та обов'язки у сфері державного управління;

  • адміністративно-правові гарантії прав і свобод громадян.

Адміністративна правоздатність — це здатність індивіда бути носієм суб'єктивних прав і обов'язків у сфері державного управління. Вона виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи. Адміністративна дієздатність — це визнана державою здатність своїми власними діями реалізувати права та набувати нових особистих прав, виконувати обов'язки у сфері державного управління. У повному обсязі вона настає з вісімнадцяти років, а в окремих випадках — з шістнадцяти. Конкретний обсяг прав і обов'язків залежить від низки чинників; віку, освіти, стану здоров'я, статі. Деякі з них можуть служити причиною повного або часткового обмеження адміністративної правової дієздатності: душевна хвороба, інвалідність, позбавлення права на управління транспортними засобами. Особи, які мають судимість або не мають спеціальної освіти, втрачають можливість посідати певні посади у державному апараті. Центральним елементом адміністративно-правового статусу громадянина (індивідуального суб'єкта) е його права та обов'язки. Оскільки адміністративно-правовий статус тісно пов'язаний з конституційним, е похідним від нього, можна виділити загальні права, які належать до конституційних: право на участь в управлінні державними справами; на рівний доступ до державної служби; на оскарження в судовому порядку актів (дій) державних органів (посадових осіб).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]