- •1. Предмет і метод адміністративного права.
- •2. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •3. Історія розвитку адміністративного права.
- •4. Система адміністративного права.
- •5. Джерела адміністративного права.
- •6. Систематизація адміністративного законодавства.
- •7. Адміністративне право як галузь права, як галузь правової науки та як навчальна дисципліна.
- •8. Механізм адміністративно-правового регулювання.
- •9, Адміністративно-правові норми.
- •10, Адміністративно-правові відносини.
- •11. Субєкти адмін. Права
- •12. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади
- •13 Адміністративно-правовий статус фізичної особи
- •14. Ап статус обєднань громадян
- •15 Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •16. Ап Президента України
- •17.Державна служба як різновид публічної служби: поняття, види, моделі та принципи. Правове регулювання та державна політика у сфері державної служби.
- •18.Правове регулювання державної служби
- •19.Правове регулювання статусу державного службовця.
- •20.Правові питання проходження державної служби
- •21. Припинення держ служби.
- •23. Обмеження щодо прийняття та проходження держ служби.
- •24.Відповідальність державних службовців.
- •25. Протидія корупції
- •26. Патронатна служба та її особливості
- •28 Державне управління: поняття, ознаки, принципи
- •29) Співвідношення державного управління, виконавчої влади й адміністративного права
- •30 Діяльність органів виконавчої влади
- •31 Адміністративний розсуд
- •32) Адміністративно-правові режими
- •34. Методи державного управління: поняття, види, характеристика
- •35. Поняття, види та зміст правових актів державного управління.
- •36. Поняття та ознаки адміністративного примусу.
- •37. Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •38. Заходи адміністративного попередження (запобігання).
- •36. Заходи адміністративного припинення.
- •40. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
- •41. Адміністративне правопорушення: поняття, юридичний склад та характеристика.
- •45.Адміністративна деліктологія та адміністративна деліктність
- •46.Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення, їх завдання
- •47. Принципи та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •50. Виконання постанови про накладення
- •51.Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •64. Сутність та значення адміністративного судочинства (адміністративна юстиція)
- •65. Система адміністративних судів та їх компетенція. Кодекс адміністративного судочинства.
- •66) Загальна характеристика та зміст державного регулювання у сфері економіки
- •68. Адміністративно-правове регулювання в галузі підприємництва
- •69. Адміністративно-правове регулювання у сфері захисту економічної конкуренції
- •71)Адміністративно-правове регулювання в галузі фінансів
- •73. Адміністративно-правове регулювання в сфері забезпечення обороноздатності країни
- •81. Адміністративно-правове регулювання в сфері юстиції.
- •82. Загальні засади адміністративно-правового регулювання у галузі соціально-культурної сфери.
- •87. Адміністративно-правове регулювання у галузі спорту.
- •88. Адміністративно-правове регулювання охороною здоров'я населення.
- •89. Адміністратіїзно-правове регулювання у сфері соціального захисту населення.
- •90. Адмін регулювання в сфері екології
30 Діяльність органів виконавчої влади
Найвагомішим об'єктом впливу адміністративно-правових норм є діяльність органів виконавчої влади. Слід зазначити, що не всі дії органів виконавчої влади є власне управлінням (наприклад, фінансово-господарські операції). Але головним, профільним напрямом для цих органів є управлінська діяльність. Тому надалі, говорячи про діяльність даних органів, будемо мати на увазі власне управлінську діяльність, тобто державне управління (далі управління) як особливий вид діяльності держави. Вище було розглянуто поняття соціального і державного управління, співвідношення широкого і вузького тлумачення останнього. Тепер важливо наголосити на тому, що управлінська діяльність характеризується особливим змістом і виявляється у відповідних формах. При розгляді цього питання слід виходити із загальнонаукових уявлень про суспільну діяльність, зміст та форму (форми) суспільних явищ. Загальновідомо, що всі явища, об'єкти навколишнього світу мають форму і зміст, що вони взаємозалежні, активно впливають один на одного. Зміст — це сукупність елементів, процесів, зв'язків, відносин, що утворюють даний феномен, а форма — спосіб зовнішнього прояву, вираження змісту явища. Кожен об'єкт має зовнішню і внутрішню форми. Зовнішня форма — це зовнішнє вираження об'єкта, що забезпечує як його відокремленість, так і зв'язок з іншими об'єктами. Під внутрішньою формою розуміють спосіб зв'язку елементів цілого, що свідчить про його структуру. Тому коли співвідносяться форма і зміст якогось явища, переважно йдеться про зовнішню форму (форми), адже внутрішня форма скоріше характеризує його зміст. В адміністративно-правовій літературі немає єдності в розумінні того, як співвідносяться елементи змісту та форми управлінської діяльності. Наприклад, пропонується розглядати процес управління (як форму діяльності суб'єкта) через єдність стадій, функцій, методів управління і управлінських відносин. В цьому випадку невиправдано змішуються різні й цілком самостійні характеристики як змісту, так і форми державного управління (далі управління). Насправді до основних елементів змісту управлінської діяльності належать: а) цілі та завдання', б) функції; в) методи. По кожному з цих елементів у науковій літературі висловлені неоднозначні погляди. Але найбільш точне і послідовне, на нашу думку, їх тлумачення виглядає наступним чином. Цілі та завдання — це уявлення про напрями та очікувані наслідки управлінської діяльності. Відмінність між вказаними однопорядковими категоріями полягає у ступені узагальненості відтворення у них напрямів та наслідків, а саме: у цілях відтворюються більш тривалі та значущі, ніж у завданнях, показники діяльності. Важливо підкреслити, що цілі (завдання) є об'єктивними за своїм змістом і зумовлюється у кінцевому підсумку матеріальними умовами суспільної діяльності. Таке тлумачення відрізняється від існуючих визначень мети як власне кінцевого результату, на досягнення якого спрямоване функціонування системи. Адже результат як мета існує лише у вигляді образу майбутнього. Коли результат досягнутий, він вже не може виступати як мета.