Основні засоби

Інші необоротні матеріальні активи

Земельні ділянки

Бібліотечні фонди

Капітальні затрати на поліп-шення земель

Малоцінні необоротні матері-альні активи

Будинки, споруди і переда-вальні пристрої

Тимчасові споруди

Природні ресурси

Машини та обладнання

Інвентарна тара

Транспортні засоби

Предмети прокату, тощо

Інструменти, прилади, ін вен-тар (меблі)

Інші необоротні матеріальні активи

Робоча і продуктивна худоба

Багаторічні насадження

Незавершені капітальні інвестиції

Інші основні засоби

Рис. 21. Класифікація основних засобів.

Основні засоби мають грошову оцінку і відображаються в балансі підприємства як нематеріальні активи. Використовують наступні види оцінки основних засобів: первісна, відновлювальна, справедлива, ліквідаційна, залишкова.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:

• суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Відновлювальна вартість – це вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах і дійсних цінах, з врахуванням їх переоцінки на підставі морального й фізичного зносу.

Справедлива вартість основних фондів – сума, за якою здійснюють обмін активу або оплачують зобов`язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Амортизація – систематичний розподіл вартості активу, яка амортизується протягом строку корисної експлуатації активу.

Сума, що амортизується – собівартість активу або інша сума, яка замінює собівартість у фінансовій звітності, мінус його ліквідаційна вартість.

Строком корисної експлуатації основних засобів є: період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати актив, або кількість одиниць продукції, що її підприємство очікує отримати від використання активу.

Підприємство самостійно визначає строк корисної експлуатації кожного об’єкта основних засобів, ураховуючи:

• очікуване використання підприємством;

• очікуваний фізичний знос;

• моральний знос;

• правові або аналогічні обмеження щодо використання активу.

Інше визначення: амортизація – це об’єктивний процес поступового зносу основних фондів та перенесення їхньої вартості на новостворену продукцію або послуги.

Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”, метод амортизації повинен ураховувати форму, в якій економічна вигода від активу отримується підприємством. Отже, вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно, застосовуючи до кожного об’єкта (чи групи однорідних об’єктів) основних засобів відповідний метод нарахування.

У МСБО 16 “Основні засоби” перелічено такі вживані методи амортизації:

• прямолінійного списання;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивний;

• виробничий.

Метод прямолінійного списання, як правило, застосовується до тих основних засобів, форма надходження економічних вигод від використання яких рівномірно розподіляється в часі. Важливе значення під час застосування цього методу має строк корисної експлуатації активу, який підприємство повинно оцінити самостійно, виходячи з інтенсивності та інших умов використання активу. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

Ліквідаційна вартість

Первісна вартість

-