- •1. Екон теорія, макроекономіка та екон політика. Місце макроекономіки в екон науці.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами – головна проблема макроекономіки.
- •3. Об'єкт, суб'єкти та предмет макроекономіки.
- •4. Економічна система як об'єкт макроекономіки. Змішана економічна система та її моделі.
- •5.Макроекономічні моделі
- •6. Історія розвиту макроекономічної науки. Функції макроекономіки.
- •7. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •8.Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •9. Методи обчислення валового продукту.
- •1О. Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •11 .Циклічність як форма економічного розвитку. Структура та види економічних циклів.
- •12.Малі, середні та довгі хвилі: суть, причини та взаємодія.
- •13.Безробітгя: сутність і види. Закон Оукена.
- •14.1Нфляція, її сутність та наслідки.
- •15.Види та причини інфляції.
- •16.Споживання як функція доходу. Графік споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •17.3Аощадження як функція доходу. Графік заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •18.1Нвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •19. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку.
- •20.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •21 .Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •22. Сукупний попит —сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •24.Метод «витрат-випуск»: його суть та графічне відображення.
- •25.Метод «вилучення-ін'єкції»: його суть, та графічне відображення.
- •26.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп. Сутність простого мультиплікатора витрат.
- •27.Рівноважний ввп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •28.Економічна роль і місце держави в сучасній змішаній економші.
- •29. Державне регулювання економiки
- •30. Класична теорiя як теоретична база державного нентручання в економiку
- •31 .Основні положення кейнсіанської теорії макроекономічного регулювання.
- •32. Монетариська теорія. Рівняння обміну як основа монетариської теорії.
- •33. Теорія адаптивних та раціональних очікувань.
- •34. Теорія економіки пропозиції.
- •35. Дискреційна фіскальна політика.
- •36. Вплив державних витрат на рівноважний ввп.
- •37. Вплив податків на рівноважний ввп. Податковий мультиплікатор.
- •38. Автоматична фіскальна політика.
- •39. Податки: їх суть, види та значення в економіці.
- •40. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію. Крива Лаффера.
- •41. Держ бюджет. Способи збалансування держ бюджету.
- •42. Пропозиція грошей та грошові агрегати. Графічне відображення пропозиції грошей.
- •43. Попит на гроші. Чинники, що визначають грошовий попит. Графічне відображення попиту на гроші.
- •44. Рівновага грош ринку та графічне її відображення.
- •45. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
- •46. Грошово-кредитна політика: цілі, інструменти та типи.
- •47. Недоходні фактори споживання та заощадження.
- •48. Міжнародні екон відносини міжнародні економічні організації.
- •49. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної д-сті.
- •50.Платіжний баланс, його суть та структура.
- •52. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу
- •53. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •54.3Айнятість як економічна категорія і як економічна проблема.
- •55.Ринок праці. Фактори, які визначають сучасний стан ринку праці.
- •56.Держ регулювання ринку праці. Крива Філіпса.
- •57.Проблеми нерівності у розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •58.Екон розвиток та екон зростання. Фактори екон зростання.
- •59. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •60. Модель економічного зростання Солоу.
- •Формулы
24.Метод «витрат-випуск»: його суть та графічне відображення.
Метод «видатки-випуск» є кейнс. моделлю тов. ринку. В основі цього методу - тотожність сукупних видатків(СуВ) – видатки, які плануються всіма покупцями для задоволення своїх платоспроможних потреб, і ВВП, що можна виразити: СуВ = споживчі витрати(СВ)+валові інвестиції(ВІ)=ВВП. Співвідношення між СуВ і ВВП – це співвідношення між планами покупців і продавців, які, як правило не збігаються і при цьому виникають незаплановані зміни в тов. запасах. Коли СуВВВП, виникає перевиробництво з незапланованим збільш. тов. запасів. Коли СуВВВП – недовиробництво з незапланованим зниж. тов. запасів. Незаплановані зміни в тов. запасах порушують інвест. плани підпрємств, тому виділяють: а) заплановані інвест. – витрати на інвест. тов., які відповід. уявленням підпрємств про очікувані зміни у сукупному попиту(Спо) на вироблені тов. та послуги. б) незаплановані інвест. - витрати., які підпрємства змушені здійснювати в товарні запаси. Ці інвест. виконують балансуючу роль в економіці. СуВ ± ВІн=ВВП, де ± ВІн - незаплановані інвест. в товарні запаси, СуВ ± ВІн – фактичні СуВф. З цієї формули незалежно від стану екон., СуВф завжди = ВВП. Рівноважний ВВП (ВВПр) – це такий обсяг вир-ва , якому відповідають СуВ, достатні для закупки всієї продукції, виробленої в поточному періоді. Екон. постійно тяжіє до рівноваги, як до своєї природної норми коли СуВВВП і відбувається незаплановане зменш. тов. запасів, підприємства будуть збільшувати вир-во до рівня СуВ; коли СуВВВП і відбувається незаплановане збільш. тов. запасів, вони будуть змушені скорочувати вир-во до рівня СуВ.
Графічна модель «видатки-випуск» («кейнс. хрест»).
Бісектриса – це ситуація, коли СуВф і СуВ заплановані збігаються. Перетин ліній факт. і заплан. СуВ свідчить прототожність між цими витратами (СуВ1=СуВ) і про те, що ВВПр= О1. Але в дійсності СуВф не збігаються з з запланов. СуВ. Коли СуВ2СуВ, підприємства виробили продукції більше, ніж зможуть реалізувати (О2О1) - відбувається незапланований приріст інвест. в тов. запаси, що викликає скорочення ВВП від О2 до О1. Коли СуВ3СуВ, підприємства виробили прод. менше, ніж це відповідає планам покупців (О3О1) - відбувається незапланований зменш. інвест. в тов. запаси, що викликає тенденцію до збільш. ВВП від О3 до О1.
25.Метод «вилучення-ін'єкції»: його суть, та графічне відображення.
В основі методу “Вилучення- ін”єкції” лежить та обставина, що в економ. кругообігу постійно мають місце вилучення (зменшення видатків) або ін”єкції ( збільшення видатків). Вилучення відбуваються у формі заощаджень, податків, імпорту. Ін”єкції здійснюються в формі інвестицій, депж. закупок, експорту.Економ. рівновага існуватиме лише за умов, якщо вилучення = ін”єкціям. У спрощеному варіанті, яким є приватна ек-ка закритого типу, вилучення відбуваються лише у формі заощаджень, а ін”єкції—у ф-мі інвестицій.За цих умов модель економ. рівноваги виглядає так: S=I, де S-заощадж.; I -заплановані інвестиції. Факт. Інвестицї, як правило, відхиляються від запланованихна величину незапланованих інвест-й =І І. Отже, S = I І. Це положення завжди кореспондується з методом “видатки – випуск”, за яким факт. сук. видатки=ВВП за рахунок незаплановані інвест-й. Незаплановані інвест-ї—такі, які підпр-ва змушені вкладати в товарні запаси. Якщо тов. запаси , то незаплановані інвест-ї . У графічній інтерпретації модель “Вилучення- ін”єкції” має вигляд:
Згідно з малюнком, лише ВВП 1 є рівноважним, оскільки виробляється за умов, коли заощадж. =заплановані інвестиціям. S 1= I , а І 0. ВВП 2 більше рівноважного, оскільки вилучення в формі заощаджень більше запланованих інвестицій: . S2 I , а І 0. ВВП 3 менше рівноважного, оскільки вилучення в формі заощаджень менше запланованих інвестицій: . S3 I , а І 0. Заощадження є ф-цією д-ду, а заплановані інвестиції –елемент сукупних видатків. Тому перевищення заощаджень над запланованих інвестиціями свідчить про перевищення доходів порівняно з сук. видатками . Якщо S2 I , то ВВП Сук. видатків, що узгоджує між собою два методи визначення рівноважного ВВП. Заощадження зазвичай не дорівнюють заплан. Інвестиціям. Але вони постійно тяжіють до рівноваги. Це забезпечується на ринку позичкового капіталу, де регулюючу роль виконує відсоткова ставка. Якщо S I, то це означає, що пропозиція позичкових грошей перевищила попит на них з боку інвесторів.Завдяки цьому відсоткова ставка , що сприяє інвест попиту до рівноваги із заощадженнями. Якщо навпаки, нерівновага на ринку позич. кап-лу порушується інвестицій, тобто попиту на позичкові гроші, то відсоткова ставка . Це сприяє заощадження (пропозиція грошей) до рівня попитту на гроші, тобто до інвест попиту. Отже рівновага на ринку позич. кап-лу є необхідною умовою забезпечення рівноваги між вилученнями (заощадженнями) та ін”єкціями (інвестиції), а відтак і рівноваги на товарному ринку