11 .Циклічність як форма економічного розвитку. Структура та види економічних циклів.

Екон цикл – це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється. Кожний цикл являє собою певну послідовність, яка складається з альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Це означає, що кожна з його попередніх фаз повинна мати здатність до відтворення наступних. У підсумку екон цикл набуває здатності до самовідтворення. Динаміка мокроекономічних показників має хвилеподібний вигляд

Економіка ніколи не перебуває у стані спокою. Піднесення змін спадом (кризою). Обсяги ВВП, зайнятості і в-ва скорочуються. Ціни і прибуток знижуються, а безробіття зростає. За спадом виникає депресія. Зрештою досягається певна критична точка, після якої починається пожвавлення. Відновлення при цьому може бути повільним або швидким. У цьому випадку рівень виробництва підвищується, а зайнятість зростає, зростають темпи приросту цін. Після досягнення в економіці повної зайнятості, тобто повного використання виробничих ресурсів, економіка переходить до фази піднесення. Нова смуга піднесення може означати тривалий, стійкий рівень пожвавленого попиту, збільшення кількості вільних робочих місць, підвищення життєвого рівня населення, підвищення цін, за якими настає нова криза.

У процесі становлення та розвитку ринкової ЕК. багато уваги було приділено дослідженню причин і наслідків циклічних коливань та кризових явищ. Виникли різні теорії екон циклів, в яких досліджується механізм їхньої дії та шляхи стабілізації ЕК. Спочатку теорії екон циклів розглядали кризи надв-ва як незакономірні відхилення від нормального стану економіки, що суперечать її природі. Порушення рівноваги грошового попиту й пропозиції (Фішер-кредитно-грошова концепція циклу). Динаміка нагромадження основного капіталу – основа екон циклу (Кассель). Диспропорції між різними галузями нац економіки (Туган-Барановський). Недостатнє спожив. населення (Сисмонді). Динаміка ефективності попиту, що визначає ф-ями спожив. й інвестицій (Кейнс, Хікс, Хансен – нововведення екон цикл – підсумок взаємодії рухуНД, спожив. і нагромадження основного капіталу). Фрідмен доповнив попередню теорію (Монетарна теорія циклу). Головна роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє настабільні грошові пропозиції, надлишок якої закладає економічна політика самої держави. Шумпетер: причини нововведення. Політичні й випадкові події. Джевонс (плати на Сонці). Є й сезонні коливання ділової активності (купівельний бум перед Новим роком). До сезонних коливань схильні і деякі галузі виробництва (с/г, буд., автотранспорт та ін.).

Осн. ознаками, які ха-зують екон цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис та механізм його проходження. З цього погляду всі екон цикли поділяються таким чином: Цикли Кондрат’єва, або довгохвильові цикли, тривалість яких = 40-60рр. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі сусп в-ва, його структ.перебудова. Цикли Кузнеца – їхня тривалість складає 20 р., а рушійна сила – зрушення у відтворюваній структурі в-ва; Цикли Джаглера 7-11 рр. Як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів. Цикли Китчика – 3-5 рр., що обумовлюється динамікою відносних величин запасів товарно-матеріальних цінностей на п-вах. Приватні господ.цикли, що охоплюють 1-12 рр. існують у зв’язку з коливаннями інвестиційної активності