- •1. Екон теорія, макроекономіка та екон політика. Місце макроекономіки в екон науці.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами – головна проблема макроекономіки.
- •3. Об'єкт, суб'єкти та предмет макроекономіки.
- •4. Економічна система як об'єкт макроекономіки. Змішана економічна система та її моделі.
- •5.Макроекономічні моделі
- •6. Історія розвиту макроекономічної науки. Функції макроекономіки.
- •7. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •8.Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •9. Методи обчислення валового продукту.
- •1О. Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •11 .Циклічність як форма економічного розвитку. Структура та види економічних циклів.
- •12.Малі, середні та довгі хвилі: суть, причини та взаємодія.
- •13.Безробітгя: сутність і види. Закон Оукена.
- •14.1Нфляція, її сутність та наслідки.
- •15.Види та причини інфляції.
- •16.Споживання як функція доходу. Графік споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •17.3Аощадження як функція доходу. Графік заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •18.1Нвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •19. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку.
- •20.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •21 .Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •22. Сукупний попит —сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •24.Метод «витрат-випуск»: його суть та графічне відображення.
- •25.Метод «вилучення-ін'єкції»: його суть, та графічне відображення.
- •26.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп. Сутність простого мультиплікатора витрат.
- •27.Рівноважний ввп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •28.Економічна роль і місце держави в сучасній змішаній економші.
- •29. Державне регулювання економiки
- •30. Класична теорiя як теоретична база державного нентручання в економiку
- •31 .Основні положення кейнсіанської теорії макроекономічного регулювання.
- •32. Монетариська теорія. Рівняння обміну як основа монетариської теорії.
- •33. Теорія адаптивних та раціональних очікувань.
- •34. Теорія економіки пропозиції.
- •35. Дискреційна фіскальна політика.
- •36. Вплив державних витрат на рівноважний ввп.
- •37. Вплив податків на рівноважний ввп. Податковий мультиплікатор.
- •38. Автоматична фіскальна політика.
- •39. Податки: їх суть, види та значення в економіці.
- •40. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію. Крива Лаффера.
- •41. Держ бюджет. Способи збалансування держ бюджету.
- •42. Пропозиція грошей та грошові агрегати. Графічне відображення пропозиції грошей.
- •43. Попит на гроші. Чинники, що визначають грошовий попит. Графічне відображення попиту на гроші.
- •44. Рівновага грош ринку та графічне її відображення.
- •45. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
- •46. Грошово-кредитна політика: цілі, інструменти та типи.
- •47. Недоходні фактори споживання та заощадження.
- •48. Міжнародні екон відносини міжнародні економічні організації.
- •49. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної д-сті.
- •50.Платіжний баланс, його суть та структура.
- •52. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу
- •53. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •54.3Айнятість як економічна категорія і як економічна проблема.
- •55.Ринок праці. Фактори, які визначають сучасний стан ринку праці.
- •56.Держ регулювання ринку праці. Крива Філіпса.
- •57.Проблеми нерівності у розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •58.Екон розвиток та екон зростання. Фактори екон зростання.
- •59. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •60. Модель економічного зростання Солоу.
- •Формулы
26.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп. Сутність простого мультиплікатора витрат.
В теорії рівноважним може бути лише той рівень ВВП, який дорівнює сукупним витратам. У дійсності факт. ВВП рідко буває стабільним, піддаючись циклічним коливанням. Одним із найбільш мінливих елементів сукупних витрат є інвестиції. Зміни в запланованих інвестиціях можуть бути також і прямим наслідком економ. політики держави. Аналогічні зміни відбуваються і в тих випадках, коли змінюється співвідношення між споживанням і заощадженням. Емпіричний аналіз свідчить про те, що зростанню запланованих інвестиційних витрат на певну величину відповідає значно більша величина зростання рівноважного ВВП. Те ж саме, але в протилежному напрямку відбудеться і при зменшенні запланованих інвестицій. Зазначений характер залежності між запланованими інвестиціями і ВВП називається ефектом мультиплікатора, або просто мультиплікатором. Мультиплікатор (М) – це число, на яке потрібно помножити зміни в запланованих інвестиціях, щоб визначити зміни в сукупному обсязі вир-ва. Економ. суть М в теорії Кейнса полягає в тому, що він показує залежність змін доходу від початкової зміни запланованих інвестицій: МІ = ∆ ВВП / ∆ ВІП, де МІ – М інвестицій; ∆ ВВП – зміна ВВП; ∆ ВІП – початкова зміна запланованих інвестицій, яка викликає приріст ВВП. Отже, дія ефекту М закінчується тоді, коли сума всіх заощаджень, які були спричинені початковим збільшенням інвестицій, компенсує цей приріст запланованих інвестицій. Так компенсується нерівновага в економіці, спричинена зростанням інвест. витрат. По-друге, існує зв’язок між М і граничними схильностями до споживання та заощадження. М і гранична схильність до заощаджень обернено залежні: МІ =1/ГСЗ, (ГСС+ГСЗ=1 → МІ =1/1-ГСС) Цей М має однакову дію не лише до інвестицій, а й до інших елементів сук. витрат, якщо вилучення відбуваються лише в формі заощаджень. Тому в загальному контексті це є простий М витрат: МВ = 1/ГСЗ=1/1-ГСС Спираючись на цей М можна обчислити приріст ВВП, спричинений будь-якою початковою зміною сук. витрат: ∆ ВВП = МВ * ∆ СуВ
27.Рівноважний ввп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
Рівновага в ек-ці може забезпечуватись в умовах повної або неповної зайнятості, на інфляційній основі або на основі стабільних цін. Це залежить від співвідношення між сукупними видатками і потенційним ВВП. Ідеальним є такий варіант, коли Сук. видатки = потенц. ВВП. Проте, як правило, Сук. видатків або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо потенційного ВВП. Перший варіант спостерігається в умовах неповної зайнятості. Якщо Сук. видатків не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, то в ек-ці виеикає рецесійний розрив. Графічна інтерпретація рецесійного розриву подана на малюнку:
Потенційному ВВП (ВВПп) відповідають Сук. видатки на рівні Е2. Але фактично ек-ка витрачає Е1 ( Е2). ВВП факт. ВВПп. Це явище отримало назву рецесійний розрив. Графічно рецесійний розрив – це відстань по вертикалі між лініями Е1 і Е2. Кількісно рецесійний розрив – це величина, на яку сук. видатки мають початково (+ Е) , щоб ВВП факт до потенц. рівня. Оскільки в разі сук. видатків ціни можуть , то для обчислення рецесійного розриву використ. ф-лу приросту ВВП реального в умовах нестабільних цін : +Сук.витр.=ВВП реальн / Мультиплікатор Протилежний варіант має місце за умов повної зайнятості, коли сукупні видатки є надмірними порівняно з ВВПп. Тоді в ек-ці виникає інфляційний розрив.
Інфляційний розрив – це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості. Розрив носить назву інфляційного тому, що він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (-∆СуВп) – необхідного початкового зменшення сукупних витрат – можна визначити за формулою (без врахування цінового фактору):-∆СуВп = -∆ВВПі / Мв, де -∆ВВПі – інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості (-∆ВВПі = ВВПп - ВВПф).
Графічно інфляційний розрив можна зобразити в наступному вигляді:
На графіку потенційний ВВП забезпечується при сукупних витратах на рівні СуВ2. Але фактично економіка витрачає більше – СуВ1. Отже має місце надлишок сукупних витрат (СуВ1>СуВ2). Тому фактичний надлишок ВВП номінально перевищує потенційний: ВВП1>ВВП2. Таке явище і називається інфляційним розривом. Інфляційний розрив виникає у зв`язку з тим, що зростання сукупних витрат (сукупного попиту) не супроводжується адекватним зростанням вир-ва (сукупної пропозиції). В умовах, коли економіка досягла повної зайнятості, під-ва не можуть швидко відповісти на збільшення сукупного попиту відповідним збільшенням фактичних обсягів вир-ва. Для цього потрібен певний час. Єдиним природним наслідком у цьому випадку є зростання цін, тобто інфляція. Тому усунення інфляційного розриву викличе лише зменшення номінального ВВП без зміни реального ВВП.