- •1. Не: загальне та особливе
- •2.Чинники особливостей національної економіки.
- •4.Загальна характеристика національного багатства України.
- •5.Трансформаційні процеси, інституційні зміни в національній економіці.
- •6. Реформування відносин власності в національній економіці: цілі, механізм, результати.
- •7. Ефективність розвитку національної економіки.
- •2.Класифікація типів національних економік
- •3.Національне багатство: сутність та структура.
- •4. Загальна характеристика національного багатства України.
- •5. Трудовий потенціал національної економіки: загальна характеристика, особливості формування та тенденції розвитку.
- •6.Науково-технологічний та інноваційний розвиток в Україні.
- •7. Формування конкурентного середовища.
- •8. Розвиток та захист економічної конкуренції в України.
- •9. Економічна свобода та підприємництво в Україні.
- •9. Характерні риси галузевої структури національної економіки.
- •10. Структурна організація національної економіки.
- •11. Характеристика промислового сектору в міжгалузевому народногосподарському комплексі країни.
- •12. Характеристика аграрного сектору в міжгалузевому народногосподарському комплексі країни.
- •13. Стратегія структурної перебудови національної економіки: цілі, основні завдання та інструменти структурних перетворень.
- •14. Державний сектор в національній економіці: функції та ефективність.
- •15. Функції та повноваження органів державної влади в національній економіці.
- •15. Функції держави в національній економіці.
- •16.Механізм державного регулювання національної економіки.
- •17. Система цілей та пріоритетів розвитку національної економіки.
- •18. Сутність та функції макроекономічного прогнозування в національній економіці.
- •19. Структура та види програм.
- •20.Організаційно-правовий механізм прогнозування та програмування економіки України. Система державних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України
- •21. Показники розвитку національної економіки.
- •22. Соціальна політика української держави.
- •23. Рівень та якість життя населення України.
- •24. Соціально-захисна функція держави.
- •25. Соціальна допомога та соціальне забезпечення.
- •26. Розвиток соціальної інфраструктури в Україні.
- •27. Зовнішньоекономічна політика української держави.
- •28. Методи впливу української держави на зовнішньоекономічну діяльність.
- •28. Зовнішня торгівля як чинник економічного розвитку національної економіки.
- •29.Конкурентоспроможність національної економіки.
- •30.Економічні виклики України.
- •31. Економічна безпека України.
- •13. Аналіз структури не. Міжгалузевий баланс виробництва (мгб) і розподілу продукції та послуг (таблиця витрати-випуск)
- •33. Платіжний баланс країни.
17. Система цілей та пріоритетів розвитку національної економіки.
На глобальному рівні вищою метою розвитку національної економіки є забезпечення максимального добробуту суспільства. Вища мета розвитку суспільства конкретизується в системі цілей другого рівня, які умовно називають головними (генеральними) цілями:
1. Мета економічного зростання. Це загальна кінцева мета для кожної національної економіки і національної економічної політики в ринковій та перехідній до ринку економіці. Вона конкретизується в обсягах виробництва ВНП, рівні життя населення країни. Заходи економічної політики, спрямовані на досягнення цієї мети, можуть бути різноманітними, проте їх поєднує націленість на активізацію найважливіших факторів економічного зростання, серед яких - інвестиції капіталу, реструктуризація економіки, ефективна зайнятість і зростання продуктивності праці, достатній платоспроможний попит населення тощо.
2. Мета ефективної зайнятості. Як правило, вона поєднується, з першою і передбачає активну економічну політику держави.
3. Мета зростання економічної ефективності. Своєрідна "над-мета" ринкової економіки, досягти яку можливо заходами економічної політики, що мають достатньо довгострокове і стратегічне значення для національної економіки і передбачають розвиток науково-технічного прогресу, освіти, науки, використання своєрід-них переваг національного характеру національної економіки в системі міжнародного поділу праці.
4. Мета стабільного рівня цін. В розвинутій ринковій економіці досягається переважно заходами грошово-кредитної та бюджетної політики, що мають антиінфляційну спрямованість.
5. Мета захисту і підтримання конкурентного господарського порядку, принципів економічної свободи. Досягається заходами антимонопольної політики, контролю за використанням економічної влади, захисту прав людини та інституту приватної власності. 6. 6. 6. Мета соціальної безпеки і стабільності. Досягається засобами збалансування економічних інтересів роботодавців та найманих працівників, політики соціального страхування та забезпечення, ефективної зайнятості, професійної підготовки та перепідготовки, сприяння малому бізнесу, а також засобами прогресивного оподаткування особистих доходів, оподаткуванням нерухомого майна тощо.
7. Мета рівноваги зовнішньоторговельних операцій і платіжного балансу, ефективного курсу національної валюти. Досягається заходами зовнішньоекономічної політики, політики центрального (національного) банку щодо курсу національної валюти тощо.
Одночасно досягти всі основні цілі економічної політики практично неможливо. Тому економічна політика завжди постає перед проблемою вибору пріоритетів. Цей вибір зумовлюється впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, орієнтацією економічної політики на певні економічні доктрини та теорії, економічні інтереси певних 'соціально-економічних груп населення. Заздалегідь дуже важко визначити, чи буде вибір пріоритетів ефективним з точки зору кінцевих результатів того чи іншого варіанта економічної політики. Проте певне об'єктивне співвідношення між реальною економічною ситуацією, загальним станом економіки і пріоритетами економічної політики завжди існує. Серед фундаментальних загальнонаціональних критеріїв цього вибору можна назвати критерії економічної ефективності (раціональності) і відповідності пріоритетів національно-державним економічним інтересам, а також необхідності загальноекономічної рівноваги.