9. Характерні риси галузевої структури національної економіки.

Характерні риси галузевих пропорцій НЕ розвинутих країн:

• зниження ваги сировинних галузей

• зниження ваги сільського господарства

• - зростання галузей сфери послуг, інформаційних галузей

• Технологічна модернізація промисловості.

Характерні риси галузевої структури України

• висока частка промисловості

• домінування в промисловості галузей групи «А»

• велика частка сільського господарства у споживанні матеріальних ресурсів та чисельності зайнятих

• низька питома вага виробництв високих технологій

• наявність міжгалузевих, внутрішньогалузевих, регіональних диспропорцій

10. Структурна організація національної економіки.

Структура економіки – співвідношення різних елементів економічної системи.

Основні види структури НЕ: відтворювальна, галузева, зовнішньоекономічна та ін..

Відтворювальні пропорції – співвідношення виробництва засобів виробництва і виробництва предметів споживання.

Характерні риси галузевих пропорцій НЕ розвинутих країн:

• зниження ваги сировинних галузей

• зниження ваги сільського господарства

• - зростання галузей сфери послуг, інформаційних галузей

• Технологічна модернізація промисловості.

Характерні риси галузевої структури України

• висока частка промисловості

• домінування в промисловості галузей групи «А»

• велика частка сільського господарства у споживанні матеріальних ресурсів та чисельності зайнятих

• низька питома вага виробництв високих технологій

• наявність міжгалузевих, внутрішньогалузевих, регіональних диспропорцій

Соціальні пропорції через співвідношення доходів різних верств населення, співвідношення форм власності в НЕ.

Секторальні пропорції – співвідношення реального та фінансового секторів.

Структурні зрушення – зміна питомої ваги тієї чи іншої галузі в межах всього народного господарства за певний проміжок часу. Процес реорганізації всього народногосподарського комплексу.

Фактори, що зумовлюють необхідність структурних зрушень:

• посилення конкуренції

• технологічні зрушення

• зміна вартісних пропорцій у собівартості продукції

• міжнародний поділ праці

• зміни попиту

Диспропорція – відносна стійка невідповідність між зв’язаними елементами.

Причини диспропорцій:

• об’єктивний процес розвитку народного господарства

• помилки економічної політики.

Наслідки

• порушення збалансованості народного господарства

• перебої у відтворенні

• гальмування розвитку, руйнація.

Міжгалузевий баланс – економіко-математична модель, яка віддзеркалює функціональні зв’язки в економіці між загальноекономічними пропорціями розвитку окремих галузей.

Вихідні передумови розробки МГБ

-кожна галузь водночас і виробник і спожива

-всі галузі взаємозв’язані і збалансовані у своєму розвитку

Коефіцієнт прямих витрат – укрупнений норматив витрат матеріальних, фінансових, трудових ресурсів, необхідних для виробництва одиниці продукції за заданих умов, заданої організації виробництва, заданих технологій.

1 квадарант – обсяг продукції

2 квадрант – обсяг споживання продукції

3 квадрант – вартість виробленої продукції.

Основні напрями структурно-галузевої політики:

• здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства

• удосконалення міжгалузевих та внутрішньогалузевих пропорцій

• стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогре, забезпечують конкурентоспроможність продукції, зростання рівня життя населення.

Під особливою увагою держави знаходяться молоді наукоємні галузі, із високою доданою вартістю, депресивні, стагнуючі.

Критерії пріоритетності галузі:

-експортний потенціал галузі

-перспективи попиту на продукцію галузі на внутрішньому ринку

-мінімізація залежності від імпорту

-сприятливий побічний ефект.

Критерії репресивності галузі:

-незавантаження 45% виробничих фондів

-фінансові труднощі

-потреба у технічному переозброєнні

-невідповідність продукції ринковим потребам.