За 5 правильних відповідей – “3” ; за 6-7 – “4”; за 8 – “5”

ІІ варіант

1. З’ясуйте, яке слово пропущено у визначенні одного з видів речень: “Речення, в якому дійова особа не виражена, а в ролі головного члена виступає безособове дієслово, дієслівні форми на –но, -то, неозначена форма дієслова, прислівникові слова(нема, не було, не буде), називається … ”

1)означено-особовим ; 2)неозначено-особовим; 3)узагальнено-особовим; 4)безособовим; 5)називним; 6)неповним.

2. З’ясуйте, яке слово пропущено у визначенні одного з видів речень: “Речення, в якому головний член вказує , що дія виконується певною особою – першою чи другою, - називається … ”

1)означено-особовим ; 2)неозначено-особовим; 3)узагальнено-особовим; 4)безособовим; 5)називним; 6)неповним.

3. З’ясуйте, яке слово пропущено у визначенні одного з видів речень: “Речення, в якому пропущено один чи кілька членів, називається … ”

1)означено-особовим ; 2)неозначено-особовим; 3)узагальнено-особовим; 4)безособовим; 5)називним; 6)неповним.

4. Визначте вид поданого речення, виділивши відповідну його назву:

1)означено-особове ; 2)неозначено-особове; 3)узагальнено-особове; 4)безособове; 5)називне; 6)неповне.

Поперед охоти не лови зайця.(Нар.творчість.)

5. Визначте вид поданого речення, виділивши відповідну його назву:

1)означено-особове ; 2)неозначено-особове; 3)узагальнено-особове; 4)безособове; 5)називне; 6)неповне.

Ліс і вітер.Ніч зимова.(В.Сосюра.)

6. Визначте вид виділеного речення, вказавши відповідну його назву:

1)означено-особове ; 2)неозначено-особове; 3)узагальнено-особове; 4)безособове; 5)називне; 6)неповне.

Пташка красна своїм пір’ям, а людина – своїм знанням.

7. З-поміж поданих речень вкажіть четверте “зайве”.

1.Чужого не гудь, свого не хвали.

2.Гірко з’їсти, і шкода покинути.

У нього не розживешся і серед зими льоду.

3.Вбери й пень, то буде подобень.

4.З вогнем не жартуй!(З нар. творчості.)

8.Визначте, який член речення пропущено.

1)підмет, 2)присудок, 3)означення, 4)додаток, 5)обставину.

Колос повний гнеться до землі, а порожній догори стирчить.(Нар. творчість.)

Оцінки:

За 5 правильних відповідей – “3” ; за 6-7 – “4”; за 8 – “5”

Однорідні члени речення.

Речення із звертаннями і ставними словами.

І варіант

1. З’ясуйте, яким членом речення є однорідні члени у поданому реченні:

1)підметом; 2)присудком; 3) означенням; 4)обставиною; 5)додатком.

Простора, низька, свіжо вапном білена світлиця.(У.Самчук.)

2.Вкажіть речення, що містить поширені однорідні члени речення.

1.Жита рясні, пшениця стоголоса під обрій гонять хвилю золоту.(А.Малишко.)

2.На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь.(М.Коцюбинський.)

3.Там нам не треба ані людей, ані прапорців.(З Тулуб.)

4.Рябий, кульгавий турок зустрів усіх трьох широкою посмішкою.(М.Пригара.)

3.Знайдіть і вкажіть речення з узагальнюючим словом при однорідних членах речення.

1.Мєшков з хвилину тупо дивився на унтера, потім важко підвівся і вийшов на ґанок.(З Тулуб.)

2.Гори востаннє засітилися легким, ажурним золотом.(О Гончар.)

3.Пливуть Дніпра води то тихо, то зшумом…(І.Франко.)

4.З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки(І.Тобілевич.)

4.Визначте, чому в поданому реченні у виділеному місці кома не ставиться:

1)бо сполучник з’єднує пари однорідних членів; 2)повторюваний сполучник з’єднує різні члени речення; 3)однорідні члени утворюють фразеологізм; 4)означення є неоднорідними; 5)бо повторюваний сполучник не продовжує, а починає перелік; 6) бо сполучник не є повторюваним.

Тоді олія, городина й м’ясна порція піде в наші пироги, а пироги з м’ясом, з горохом, з морквою та з гречаною кашею або з картоплею – чудова річ.(З Тулуб.)

5. З’ясуйте, що слід поставити в поданому реченні у виділеному місці:

1)кому(коми); 2)двокрапку; 3)тире; 4) інші розділові знаки.

Рідні місця, знайомі хати, садки, доріжки все те миготить в очах.(Пана Мирний.)

6.Визначте, який розділовий знак пропущено в поданому реченні при однорідних членах у виділеному місці:

1)кому; 2)двокрапку; 3)тире; 4)двокрапку і тире.

Тепер я набираю для експедиції топографів, штурманів, гідрологів та геологів увесь персонал.(З Тулуб.)

7. Визначте, що виражає поданий ряд вставних слів:

1)впевненість або невпевненість у повідомленні; 2)почуття; 3)ввічливість, потребу щось виділити у повідомленні;4)послідовність викладу думок, зв’язок їх між собою; 5) вказівку на джерело повідомлення.

Кажуть, мовляв, на мою думку, з його погляду, гадаю, по-моєму.

8. Вкажіть, у якому реченні при вставних словах пропущено коми.

1.До графа повертався втрачений на невдалому полюванні веселий настрій.(О.Донченко.)

2.На Миколине щастя один скрипчинський парубок посватав вербівську дівчину.(І.Нечуй-Левицький.)

3.Аж ось коли я вбрати знову смію не вдягнений од дня весілля стрій. (М.Бажан.)

4.Тоді постановили відкликать назад посланого проти шведів польського гетьмана Сенявського з військом.(Ю.Мушкетик.)

9.Визначте речення, у якому при однорідних членах пропущено тире.

1.Протяжна тужлива пісня вилискується по зораних нивах, шелестить зів’ялими межами, ховається в чорних плотах і падає разом із листям на землю.(В.Стефаник.)

2.Перемовляючись, шпаки моторно бігіють і живляться комахами, які ще не поховалися в землю, під коріння в щілинки.(О.Копиленко.)

3.Коли це одразу в хаті стало видно, як удень.Стіни, піч, лежанка, колиска все це ніби облилось кров’ю.(І.Нечуй-Левицький.)

4.Їй здалося, що горить усе небо, що запалилась уся земля під її ногами. (І.Нечуй-Левицький.)

10.З’ясуйте, скільки ком пропущено у наведеному реченні:

1)одну, 2)дві, 3)три, 4)чотири, 5)п’ять, 6)шість.

Карпо чув усякі голоси та зроду ще не чув такого гарного рівного високого дзвінкого та голосного!(І Нечуй-Левицький.)

Оцінки:

За 6-7 правильних відповідей – “3” ; за 8-9 – “4”; за 10 – “5”

ІІ варіант

1. Визначте рядок, у якому знаходяться однорідні члени речення.

1.Чепурні яблуньки стоять рядочком і скидають решту зіржавілого лисятя.(У Самчук.)

2.Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. (Т.Шевченко.)

3.Море коливалося блакитним атласом, і, скільки сягало око, розбігалися його просторами сріблясті стежки.(З.Тулуб.)

4.Коли стало темно, шлюка тихо відійшла від трапа.(З.Тулуб.)

2.Вкажіть речення із вставними словами.

1.Коли вдягаєш і прикрашаєш тіло, не забувай і про серце.(Г.Сковорода.)

2.На Подолі навкруг торгу й над берегом Почайни виросло багато нових теремів з клітями й підклітями, склепами й коморами…(С. Скляренко.)

3.Справді, внизу, в заростях широколистої вільшини, причаїлась людина. (М.Стельмах.)

4.Ти, розуме, бистроуме, порви пута віковії, що скували думку людську.(І. Франко.)

3.Визначте речення з неоднорідними означеннями.

1.В їхніх палацах живе розчиненийу радощах і задоволенні дух.(Г.Сковорода.)

2.Старий пастух-балканджій пригостив їх вечерею, осідлав для них свіжих коней, вніс із комірчини спагіївський одяг.(В.Малик.)

3.Понад дорогою за тином в огороді росте кілька високих розкішних плакучих верб.(І.Нечуй-Левицький.)

4.З великими труднощами, спираючись на руки, подався мандрівник в дорогу.(Г.Сковорода.)

4. Визначте, чому в поданому реченні у виділеному місці кома не ставиться:

1)бо сполучник і з’єднує пари однорідних членів; 2)повторюваний сполучник і з’єднує різні члени речення; 3)однорідні члени утворюють фразеологізм; 4)означення є неоднорідними; 5)бо повторюваний сполучник не продовжує, а починає перелік.

В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє.(І Нечуй-Левицький.)

5.З’ясуйте, що слід поставити в поданому реченні у виділеному місці:

1)кому(коми); 2)двокрапку; 3)тире; 4) інші розділові знаки.

Підібрав собі Чіпка трьох товаришів щирих Лушню, Матню та Пацюка. (Панас Мирний.)

6. Визначте, який розділовий знак пропущено в поданому реченні при однорідних членах у виділеному місці:

1)кому; 2)двокрапку; 3)тире; 4)двокрапку і тире.

Всяке птаство, як-от деркачів, перепілок, куликів можна було викосити косою в траві.(О.Довженко.)

7.Визначте, в якому реченні не виділено комами вставне слово.

1.Миколу взяв за серце не жаль, а злість.(І.Нечуй-Левицький.)

2.Мій товариш стояв біля борту й дивився униз, слухаючи рівномірне бовтання колісних лопатей.(Є Гуцало.)

3.Може за все життя було йому ніколи побачити таке прекрасне і таке глибоке небо.(О.Донченко.)

4.Пізнати себе вповні, пізнати і здружитися з собою – се невід’ємний світ, правдешнє щастя і досконала мудрість.(Г Сковорода.)

8. Визначте, що виражає поданий ряд вставних слів:

1)впевненість або невпевненість у повідомленні; 2)почуття; 3)ввічливість, потребу щось виділити у повідомленні;4)послідовність викладу думок, зв’язок їх між собою; 5) вказівку на джерело повідомлення.

На щастя, на жаль, як на зло, нівроку, соромно сказати, нарешті, навдивовижу.

9.Вкажіть речення, у якому звертання не виділене розділовими знаками.

1.Володько знову підступив ближче до Ганки, знайшов її руки, взяв і міцно стиснув.(У.Самчук.)

2.У шибці, вмазаній у стіну, став народжуватись досвіток.(Є Гуцало.)

3.Заграй мені коханий у сопілку, нехай вона все лихо зачарує.(Леся Українка.)

4.Не одна гаряча козацька сльоза поплила по суворому, степовим вітром осмаленому лиці за добрим товаришем або й побратимом.(А.Чайковський.)

10.З’ясуйте, скільки ком пропущено у наведеному реченні:

1)одну, 2)дві, 3)три, 4)чотири, 5)п’ять, 6)шість.

Чув весь час на собі чиїсь очі хотів показати себе зо всіх боків чув силу в собі кров грала блищали очі голос дзвенів особливо.(У.Самчук.)

Оцінки:

За 6-7 правильних відповідей – “3” ; за 8-9 – “4”; за 10 – “5”

Відокремлені члени речення.

І варіант

1.Визначте, який другорядний член відокремлено у поданому реченні:

1)означення; 2)прикладку, 3)додаток; 4)обставину.

Василько замовк, прочитавши у тому погляді невимовний смуток.(М.Коцюбинський.)

2. З’ясуйте умову відокремлення другорядного члена у наведеному реченні:

1)незвичний порядок сліву реченні; 2)друг. чл. має додаткове значення

причини або протиставлення; 3)друг. чл. поширюються словами внаслідок, завдяки, за умови, всупереч, на випадок, згідно з, відповідно до та ін.; 4)др. чл. мають уточнювальне значення; 5)др.чл. виражений дієприслівниковим чи дієприкметниковим зворотом.

Наче повторюючи Мартинові слова, гетьман задумливо мовив.(Н.Рибак.)

3.Знайдіть речення з відокремленими членами.

1.Саме інструментом почуття твориться еволюція, вся краса природи і сама людина.(О.Бердник.)

2.Земля тріпалась, мов піймана пташина, розгортала окраси, бриніла барвами.(У.Самчук.)

3.Дівчата-лаборантки пурхали туди-сюди в білих фартушках, гордовито заклопотані, милостиво чемні, з виразом іменинниць на обличчях. (О.Гончар.)

4.Гайки, мов зелені ватри, горять до самого небокраю.(Ю.Яновський.)

4.Визначте умову відокремлення означень і прикладок:

1) вони відносяться до особового займенника; 2)вони поширені і стоять після означуваного іменника; 3)поширене означення перед означуваним словом має відтінок причини; 4)непоширене означення стоїть після означуваного слова, перед яким є означення; 5)наявний незвичний порядок слів; 6)непоширена прикладка стоіть після власного іменника.

Навіть мізерні, гидкі людці, сколихнуті сміхом, відчувають доторк радості. (О.Бердник.)

5.Визначте, яким членом речення є виділений член:

1)обставиною місця або часу; 2)обставиною способу дії; 3)додатком; 4)означенням; 5)підметом; 6) присудком.

Знизу живота, праворуч, наростав біль, поймаючи хвилею все тіло. (Є.Гуцало.)

6.Вкажіть речення, в якому не вистачає розділових знаків при відокремленому члені речення.

1.Любов, якою зачинаються і творяться живі істоти й світи,- це повнокровне почуття; хіба можна уявити раціональну любов?(О.Бердник.)

2.Навколо все було таке зелене, таке урочисте, свіже й пахуче… (Г.Тютюнник.)

3.Рідну, славну, кров’ю перемиту, я тебе ніколи не віддам.(А.Малишко.)

4.Але істоти тотожні радості сміються щасливо, а істоти ворожі радості істерично трясуться.(О.Бердник.)

5.Раділа їхньою радістю, гомоніла їхнім гомоном, а тепер стоїть пусткою, мов тіло без душі.(Є.Гуцало.)

7. Визначте речення, у якому належить виділити уточнюючий член речення.

1.Блаженкова обслуга, найхитріша з усіх обслуг, знову, замість п’яти мін, випустила сім.(О.Гончар.)

2.Дротяне волосся спадало на прямий, зморшкуватий лоб.(Є.Гуцало.)

3.На самій горі, понад шляхом, маячив білий стовп.(І.Нечуй-Левицький.)

4.Шлях до нової пастичності, напевно, лежить через повне розкріпачення думки, а далі – тіла… осягнення тієї всеможливості, котра ембріонально зберігається в мрії, в сновиді, фантазії…(О Бердник.)

5.Тоді ж у квітневу ніч із Цуповської хати пішов іще один, останній син Андрій.(М.Бажан.)

8.З’ясуйте, скільки пропущено ком при відокремлених і уточнюючих членах речення:

1)одну, 2)дві; 3) три; 4)чотири; 5)п’ять; 6)шість.

Степ у цю пору весь залитий сонцем огорнутий голубими димками весняних випарів привільний широкий і безконечний навіває на людину віковічне почуття ще більшої жадоби до життя.(Г.Тютюнник.)

Оцінки: