29. Зміст управління фінансовими ризиками

Управління ризиком означає поетапне здійснення визначених операцій, а саме: ідентифікації ризику; кількісної оцінки рівня ризику; розробки стратегії і тактики керування ризиком; здійснення конкретних процедур по керуванню ризиком. Стратегія управління ризиками складається з пасивного захисту та активного регулювання. Пасивний захист - це стратегія різних видів і способів страхування. При пасивному захисті від ризиків фін. менеджери можуть обирати різні способи страхування в залежності від джерел ризику і напрямків діяльності, по яких може виникнути ризик. Можна використовувати страхування через страхові компанії, процедури хеджування, самострахування. Активне реагування - передбачає наступні методи керування ризиком: поділ ризиків; передача ризиків; скорочення ризиків за рахунок здійснення різних технічних заходів і навчання персоналу; диверсифікованість діяльності. Фірми можуть також застосовувати комбінований підхід, тобто одночасно використовувати всі перераховані чи методи чи частину з них.

30. Методи розрахунку ризиків

Кількісна оцінка рівня ризику доповнює якісний аналіз ризику. При цьому чисельно визначають розміри окремих ризиків і сумарного ризику того чи іншого напрямку діяльності (чи проекту).

Ризик визначають в абсолютному вимірі як величину прогнозованих утрат (збитків) і у відносному - як величину втрат, віднесену до визначеної бази. Базу вибирають менеджери в залежності від специфіки підприємства і виду конкретного ризику; це можуть бути прибуток, витрати на виробництво, вартість активів, утрати минулих років і т.д. У практиці існують статистичний та експертний методи оцінки ризиків. Статистичний метод менеджери використовують при наявності значного обсягу статистичної інформації про реалізацію визначених видів ризику і утратах від них у минулі періоди по конкретних напрямках підприємницької діяльності з метою оцінки імовірності їхнього настання в майбутньому. Ця імовірність і буде ступенем ризику, він виражається величиною середньоквадратичного відхилення від очікуваних величин. Головні елементи статистичного методу — математичне чекання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. При недоліку чи відсутності статистичної інформації приходиться застосовувати метод експертних оцінок, що зводиться до збору й обробки думок досвідчених експертів, що дають бальну оцінку імовірності виникнення того чи іншого виду ризику і ступеня втрат. У практиці доцільно комбінувати статистичний і експертний методи оцінки рівня ризику.

31. Способи уникнення та нейтралізації ризиків.

Основні засоби зниження ризиків: • Підвищення рівня інформаційного забезпечення господарчої діяльності. • Обмеження фінансових витрат. • Страхування ризиків. • Диверсифікація вкладень капіталу і розширення видів діяльності. • Створення ефективної системи економічного і правового управління ризиками. Ризик можна зменшити, дотримуючись у комерційній діяльності відомих принципів фінансової обережності: • завжди є можливість не ризикувати; • прагнення отримати більше означає більший ризик; • розмір ризику зменшується, якщо ризик під контролем; • не треба ризикувати більшим заради меншого; • не треба ризикувати більше, ніж це можливо за наявного власного капіталу (скажімо, сумою, розміри якої перевищують розміри власного капіталу); • найнадійніша гарантія супроти ризику - самоконтроль і самострахування за рахунок створення резервів.