- •Передмова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Організації і установи, які
- •Забезпечують функціонування
- •Та розвиток цієї служби
- •I. Управління забезпечення протиепізоотичної роботи:
- •II. Управління організації ветеринарної справи і профілактики незаразних захворювань:
- •III. Управління державної інспекції ветеринарної медицини:
- •IV. Фінансово-економічне управління.
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2.
- •Установи дільничного типу
- •Контрольні запитання
- •Кількість господарств, організацій та підприємств, які
- •Обслуговуються структурними підрозділами Київського
- •Міського управління ветеринарної медицини
- •Станом на 1 січня 2004 року
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3.
- •Організація ветеринарного сервісу.
- •Госпрозрахунок у ветеринарних
- •Установах
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4.
- •План заходів по оздоровленню
- •Б. Дезінфекція тваринницьких приміщень
- •Здорових тварин
- •Туберкуліни для сса-
- •Вців і птахів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Диспансерна карта тварини
- •Контрольні запитання
- •Приблизні коефіцієнти захворюваності, летальності та питомі
- •Величини економічного збитку при інфекційних, інвазійних
- •І незаразних хворобах тварин
- •Інвазійні захворювання
- •Розділ 5.
- •5.3. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •5.4. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6.
- •Матеріально-технічне забезпечення
- •Та підготовка спеціалістів служби
- •Ветеринарної медицини
- •Кошторис
- •Контрольні запитання
- •Норми витрачання перев'язувальних засобів та шовного
- •Матеріалу для ветеринарних цілей в установах державної
- •Ветеринарної медицини
- •Розрахункові норми витрачання спирту етилового на
- •Лікувально-профілактичні, діагностичні заходи
- •Та наукові дослідження
- •Картка кількісно-сумового обліку матеріалів
- •Контрольні запитання
- •6.3. Організація будівництва підприємств і установ
- •Рішення
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7.
- •7.1. Ветеринарний облік
- •7.2. Ветеринарна звітність
- •Звіт про заразні хвороби тварин
- •1. Діагностичні дослідження
- •2. Щеплення і лікувально-профілактичні заходи
- •3. Ветеринарно-санітарні роботи
- •Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд
- •При перевезені продуктів тваринництва та заразні хвороби,
- •Виявлені при транспортуванні за 200 р.
- •Контрольні запитання
- •7.3. Ветеринарне діловодство
- •Розділ 8.
- •Міжнародні ветеринарні організації
- •Та служба ветеринарної медицини
- •В зарубіжних країнах
- •Всесвітні асоціації ветеринарних спеціалістів
- •Національні
- •Асоціації країн-
- •Членів вва
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
12000 грн., оплату за виробничі фонди, трудові ресурси, відрахування в державний бюджет, фонди науково-технічного і соціального розвитку -12000 грн., щомісячне авансування з відрахуванням в соціальне страхування 10500 грн. Залишок коштів на матеріальне заохочення за рік становить 4500 грн.
Розмір винагороди на 1 грн. отриманого авансу складає: 4500:10500=0,40 грн.
Прибуток кожного робітника встановлюється шляхом складання мінімальної ставки і долі прибутку, який розподіляється. Наприклад, завідувачу ветеринарною дільницею видано авансу за 11 міс. 4600 грн., його доля прибутку, який розподіляється складає 1840 грн., (4600x0,40). Відповідно, його річний прибуток дорівнює 6440 грн. (4600+1840).
Фонд розвитку виробництва, науки і техніки формується за рахунок відрахувань від залишкового прибутку, виручки від реалізації вибулого або зайвого майна, яке рахується в складі основних фондів, засобів централізованого фонду розвитку виробництва, науки і техніки вище стоячих організацій. Витрачається цей фонд по кошторису, схвалений колективом, на будівництво, реконструкцію приміщень, придбання автотранспорту тощо.
Фонд соціального розвитку також формується за рахунок відрахувань від залишкового прибутку. Витрачення фонду соціального розвитку відбувається по кошторису на будівництво та купівлю житла, придбання путівок в санаторії, оплату витрат дитячих закладів працівників підприємства.
Контрольні запитання
Які Ви знаєте принципи і схеми госпрозрахункових відносин у ветерина рії?
Яким чином організується госпрозрахунок у ветеринарних підприємст вах?
Які Ви знаєте методи ціноутворення?
Яким чином планується виробнича діяльність ветеринарного підприємс тва?
Назвіть основний показник оцінки госпрозрахункової діяльності ветери нарного підприємства?
Яким чином розподіляється госпрозрахунковий прибуток ветеринарного підприємства?
Яким чином формується прибуток кожного працівника госпрозрахунко вого підприємства?
Розділ 4.
ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ
4.1. Планування ветеринарних заходів
Планове ведення ветеринарної справи попереджає диспропорції в його розвитку, забезпечує можливість раціонально використовувати матеріальні, трудові, фінансові ресурси, одержувати більш високий ефект при менших витратах праці і засобів.
Планування - одна з істотних функцій керування ветеринарною справою, важливий елемент його організації. Вся робота ветеринарних органів і спеціалістів будується на основі відповідних планів. Планування ветеринарних заходів є обов'язковим для всіх ланок державної і відомчої ветеринарних служб країни.
До об'єктів планування у ветеринарії відносяться:
профілактика і ліквідація інфекційних і інвазійних хвороб тварин; профілактика незаразних хвороб;
матеріально-технічне забезпечення і фінансування;
розвиток ветеринарної науки і впровадження її досягнень у практику;
підготовка кадрів;
розвиток мережі ветеринарних установ.
Планування названих заходів обов'язково для ветеринарних органів областей, республіки Крим, міст Києва і Севастополя. У районах, містах, акціонерних товариствах і інших сільськогосподарських підприємствах планують переважно профілактичні, оздоровчі і ветеринарно-санітарні заходи, а також їхнє матеріально-технічне забезпечення.
При розробці планів по ветеринарії враховують таке:
плани ветеринарних заходів повинні максимально сприяти розвитку тваринництва;
плани ґрунтуються на узагальненні даних ветеринарної статис тики за ряд років;
плануванню повинна передувати всебічна оцінка стану ветери нарного обслуговування тваринництва й ефективності заходів за минулі роки; усі плановані види робіт повинні бути конкретними, мати кількісне вираження, календарні терміни виконання;
плани ветеринарних заходів повинні бути реальними, тобто за безпечуватися робочою силою і засобами (кадровими, матеріально-тех нічними і фінансовими ресурсами).
102
103
При розробці науково обґрунтованої системи ведення сільського господарства країни, окремих економічних районів, республіки Крим, областей передбачаються ветеринарні і господарські заходи, що забезпечують попередження і ліквідацію захворювань тварин.
Напрямок планів ветеринарних заходів залежить від ветеринарного стану тваринницьких ферм і господарств. У господарствах, благополучних з інфекційних і інвазійних хвороб, у планах ветеринарних заходів переважають профілактичні заходи у неблагополучних - оздоровчі. Якщо на фермах спостерігається безпліддя тварин і масова захворюваність молодняку, то в планах передбачають комплекс заходів для поліпшення відтворення стада, боротьбу з безпліддям, а також лікувально-профілактичні заходи. При плануванні тих або інших ветеринарних заходів, що потребують значних матеріальних витрат, варто враховувати рівень економічного розвитку господарства, підприємства. Наприклад, найефективнішим заходом ліквідації бруцельозу, туберкульозу сільськогосподарських тварин - повна заміна неблагополучних стад здоровими. Але це не завжди можливо. У тих випадках, коли економіка господарства не дозволяє здійснити поголовний забій тварин неблагополучного стада, планують системне обстеження, ізоляцію і забій тільки хворих тварин. Терміни проведення ветеринарних заходів повинні відповідати об'єктивним закономірностям прояву хвороб у тій або іншій природное-кономічній зоні. Тому ветеринарні установи старанно вивчають крайову епізоотологію, враховують місцеві особливості і зважаючи на це вибирають найбільш доцільні заходи й оптимальні терміни їх проведення. Приступаючи до планування ветеринарних заходів на черговий календарний термін, важливо проаналізувати результати аналогічних заходів за минулий рік. Варто звернути увагу на ефективність засобів і способів їх здійснення. Засоби і методи, що забезпечують високий профілактичний, оздоровчий і лікувальний ефект, варто застосовувати ширше. Необхідно стежити за розвитком ветеринарної науки, науково-технічним прогресом в галузі ветеринарії. Якщо до моменту планування ветеринарних заходів біологічною промисловістю стали випускатися нові біопрепарати або нові інструменти, прилади, устаткування, засоби і способи профілактики і лікування, то ветеринарні спеціалісти повинні прагнути використовувати їх на практиці.
У кожному випадку планування потрібно враховувати економічну вигоду від проведення тих або інших заходів. Наприклад, при плануванні протитуберкульозних заходів ветеринарний спеціаліст повинен вибрати один спосіб із наступних чотирьох: систематичне обстеження тварин неблагополучного стада; ізоляція і забій хворих тварин: ізольоване вирощування молодняку і поступової заміни неблагополучного стада; повна заміна стада здоровими тваринами, завезеними з іншого господарства.
104
При упорядкуванні планів ветеринарних заходів керуються такими принципами: єдність, комплексність, демократичність, виділення головної ланки.
Єдність планів передбачає обов'язковість планування ветеринарних заходів щодо конкретних питань на визначеній території незалежно від відомчої приналежності господарств, комплексів, підприємств.
Комплексність передбачає поєднання в плані спеціальних профілактичних, лікувальних і організаційно-господарських заходів. Тільки комплексне здійснення всього обсягу робіт може гарантувати ветеринарне благополуччя об'єкта.
Демократичність передбачає планування ветеринарних заходів знизу доверху, тобто, розробку первинних планів, починаючи з господарств, підприємств, акціонерних товариств агропромислового комплексу і закінчуючи керівними ветеринарними органами. В окремих випадках вищі ветеринарні органи дають вказівки про проведення конкретних заходів на планований період.
Зведені плани заходів по областях, містах і районах узагальнюються і потім затверджуються відповідними органами виконавчої влади. Затверджений план набуває сили закону і є обов'язковим для виконання.
Виділення головної ланки в комплексі планованих заходів - це визначення першочергового, або головного, заходу, без котрого неможливо здійснення інших елементів по плану, що намічається. Так, наприклад, у планах ліквідації бруцельозу тварин головна ланка - щомісячне обстеження поголів'я, виявлення і забій тварин, що позитивно реагують, що повинно забезпечувати припинення подальшого поширення бруцельозу і поступової його ліквідації.
Врахування й аналіз даних ветеринарної статистики - одне з найважливіших вимог, запропонованих при плануванні у ветеринарній медицині. За допомогою статистики спеціаліст аналізує ветеринарний стан, встановлює закономірності захворювання на відповідній території (у господарстві) за визначений період, виявляє чинники, що вплинули на той або інший процес.
Статистичні дані про захворюваність і загибель тварин, ефективність проведених заходів дозволяють науково обґрунтовано планувати ті або інші профілактичні або оздоровчі заходи.
Ветеринарна статистика заснована на даних звітності про заразні і незаразні хвороби тварин, діагностичних дослідженнях, ветеринарно-санітарних і профілактичних заходах, результатах ветеринарно-санітарної експертизи.
У ветеринарній практиці прийняті три системи планування: перспективна, поточна і оперативна (рис. 5).
Перспективні плани включають найбільш важливі заходи в галузі ветеринарної справи, розраховані на тривалі терміни - 2-5 років і біль-
105
ше. Показники перспективних планів у ветеринарній медицині, що стосуються фінансування, будівництва, матеріально-технічного забезпечення, повинні бути ув'язані з бюджетом району, області.
Перспективні плани здебільшого стосуються оздоровлення господарств і місцевостей від хронічних інфекційних, а також паразитарних хвороб. До них відносяться також плани розвитку державної ветеринарної мережі, будівництва ветеринарних об'єктів, підготовки кадрів, вирішення складних наукових проблем тощо.
Перспективне планування
План ліквідації хронічних інфекційних та інвазійних захворювань тварин
План розвитку мережі ветеринарних установ
1 План розвитку ветеринарної науки і впровадження її досягнень
— План підготовки і перепідготовки ветеринарних спеціалістів
План будівництва ветеринарних установ
іПлан матеріально-технічного оснащення ветеринарних установ
План профілактики незаразних захворювань тварин
План будівництва та ремонту ветеринарних установ
План фінансування ветеринарних заходів
План підвищення кваліфікації ветеринарних спеціалістів
План ветеринарної пропаганди
План ветеринарно-санітарних заходів
План профілактичних протиепізоотичних заходів
План ветеринарних заходів у промислових тваринницьких комплексах
Поточне планування
План ліквідації вогнища гострозаразних захворювань тварин
Оперативне планування
План роботи ветеринарних спеціалістів на пасовищний період
Календарний робочий план ветеринарних установ
План-графік ветеринарних заходів у цехах промислового тваринницького комплексу
Рис. 5. Схема планування заходів у ветеринарній медицині
Поточні плани ветеринарних заходів розробляють на рік, іноді з розподілом по місяцях і кварталах. Це основні планові документи. Вони включають заходи профілактики і ліквідації інфекційних і інвазійних хвороб тварин, методи забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя господарств, населених пунктів, місцевостей на майбутній рік. На додаток до цих планів щорічно складають плани матеріально-технічного забезпечення.
Оперативні плани ветеринарних заходів розробляють на якийсь визначений (календарний) період. Прикладом такого плану може бути план ліквідації епізоотичного вогнища (наприклад, ящуру).
Планування профілактичних протиепізоотичних заходів
У тваринницьких господарствах, районах, містах, областях, краях, республіках щорічно в залежності від епізоотичного стану місцевості розробляють план профілактичних протиепізоотичних заходів на майбутній календарний рік. План складається з трьох розділів: діагностичні дослідження, профілактична імунізація і лікувально-профілактичні обробки.
Масові діагностичні дослідження прийнято планувати з таких хвороб: бруцельоз, туберкульоз тварин, паратуберкульозний ентерит, трихомоноз, лейкоз, кампілобактеріоз великої рогатої худоби, сап і парувальна хвороба коней, пулороз-тиф птиць, алеутська хвороба хутрових звірів. Обов'язковому дослідженню на туберкульоз піддають бугаїв, корів, телиць старше року, буйволів, кнурів, основних свиноматок і племінної птиці; на бруцельоз - бугаїв, корів, буйволів, телиць старше року (РБП або РА), баранів-плідників, вівцематок, що залишилися без ягнят (РБП, РА або алергічно), кнурів, основних свиноматок (РБП, РС або алергічно).
Дослідження коней на сап планують один раз у рік з охопленням усього поголів'я.
На трихомоноз досліджують усіх бугаїв, що надходять у господарства, телиць парувального віку не менше трьох разів з інтервалом у 10 днів, бугаїв-плідників - щоквартально.
На лейкоз досліджують серологічним методом усіх корів один раз у рік, бугаїв-плідників -двічі на рік.
Дослідженню на кампілобактеріоз піддають бугаїв-плідників на станціях штучного осіменіння і племпідприємствах один раз на 6 міс.
На паратуберкульоз велику рогату худобу досліджують тільки в не-благополучних господарствах, на алеутську хворобу м'ясоїдних - при підозрі на наявність захворювання.
106
107
Щеплення планують проти наступних хвороб:
сибірки - у стаціонарно неблагополучних і загрозливих місцевос тях (прищеплюють усе поголів'я великої рогатої худоби, коней, свиней і овець); емфізематозного карбункула - у неблагополучних господарст вах (вакцинують худобу у віці від 3 міс до 4 років);
бешихи свиней (прищеплюють у неблагополучних господарствах усе поголів'я, починаючи з віку 2 міс);
сальмонельозу і колібактеріозу телят і поросят (вакцинують тіль них корів і супоросних свиноматок, телят, поросят в господарствах, у яких протягом двох останніх років відзначалося захворювання);
лептоспірозу великої рогатої худоби і свиней - у неблагополуч них, загрозливих і племінних господарствах;
пастерельозу великої рогатої худоби і свиней - у неблагополуч них господарствах;
чуми і хвороби Ауєскі свиней - у неблагополучних і загрозливих господарствах.
Для складання плану профілактичних протиепізоотичних заходів необхідні такі дані: чисельність поголів'я худоби, розрахункове поголів'я тварин на початок планованого року, а також передбачуване протягом року надходження приплоду; відомості про епізоотичний стан господарств, населених пунктів і району (наявність інфекційних та інвазійних хвороб тварин); дані про хвороби, що потребують діагностичних досліджень, захисних щеплень, лікувально-профілактичного опрацювання; наявність і необхідна кількість відповідних біологічних, хіміотерапевтичних препаратів.
У текстовій частині плану вказують загальнопрофілактичні заходи: проведення санітарного дня, санітарного ремонту, ветеринарний контроль за годівлею й утриманням тварин (з метою забезпечення високої природної резистентності організму) тощо.
Розроблений у господарстві план заходів подають в районну державну лікарню ветеринарної медицини, де його уточнюють, корегують і включають у єдиний план протиепізоотичних заходів по району. Цей план затверджується постановою органів місцевої влади і є обов'язковим для виконання у всіх категоріях господарств і населених пунктів.
У процесі виконання в плани можуть бути внесені доповнення і зміни, пов'язані зі зміною епізоотичної обстановки в господарстві, районі, області тощо.
Зразок плану профілактичних протиепізоотичних заходів наведений нижче (таблиця 8).
Таблиця 8 План ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів
району
на 200 р. по
|
|
|
|
| |||||
|
|
|
|
|
| ||||
| |||||||||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
| |||||||||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
| |||||||||
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
|
108
109