- •Передмова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Організації і установи, які
- •Забезпечують функціонування
- •Та розвиток цієї служби
- •I. Управління забезпечення протиепізоотичної роботи:
- •II. Управління організації ветеринарної справи і профілактики незаразних захворювань:
- •III. Управління державної інспекції ветеринарної медицини:
- •IV. Фінансово-економічне управління.
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2.
- •Установи дільничного типу
- •Контрольні запитання
- •Кількість господарств, організацій та підприємств, які
- •Обслуговуються структурними підрозділами Київського
- •Міського управління ветеринарної медицини
- •Станом на 1 січня 2004 року
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3.
- •Організація ветеринарного сервісу.
- •Госпрозрахунок у ветеринарних
- •Установах
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4.
- •План заходів по оздоровленню
- •Б. Дезінфекція тваринницьких приміщень
- •Здорових тварин
- •Туберкуліни для сса-
- •Вців і птахів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Диспансерна карта тварини
- •Контрольні запитання
- •Приблизні коефіцієнти захворюваності, летальності та питомі
- •Величини економічного збитку при інфекційних, інвазійних
- •І незаразних хворобах тварин
- •Інвазійні захворювання
- •Розділ 5.
- •5.3. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •5.4. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6.
- •Матеріально-технічне забезпечення
- •Та підготовка спеціалістів служби
- •Ветеринарної медицини
- •Кошторис
- •Контрольні запитання
- •Норми витрачання перев'язувальних засобів та шовного
- •Матеріалу для ветеринарних цілей в установах державної
- •Ветеринарної медицини
- •Розрахункові норми витрачання спирту етилового на
- •Лікувально-профілактичні, діагностичні заходи
- •Та наукові дослідження
- •Картка кількісно-сумового обліку матеріалів
- •Контрольні запитання
- •6.3. Організація будівництва підприємств і установ
- •Рішення
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7.
- •7.1. Ветеринарний облік
- •7.2. Ветеринарна звітність
- •Звіт про заразні хвороби тварин
- •1. Діагностичні дослідження
- •2. Щеплення і лікувально-профілактичні заходи
- •3. Ветеринарно-санітарні роботи
- •Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд
- •При перевезені продуктів тваринництва та заразні хвороби,
- •Виявлені при транспортуванні за 200 р.
- •Контрольні запитання
- •7.3. Ветеринарне діловодство
- •Розділ 8.
- •Міжнародні ветеринарні організації
- •Та служба ветеринарної медицини
- •В зарубіжних країнах
- •Всесвітні асоціації ветеринарних спеціалістів
- •Національні
- •Асоціації країн-
- •Членів вва
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
Комітет фондової асоціації
2 - фізіологів, фармакологів і біохіміків
Секційні засідання
Всесвітня ветеринарна асоціація і асоціації ветеринарних фахівців
Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), штаб-квартира якої знаходиться в Копенгагені, входить до складу неурядових міжнародних організацій. Останні є фаховими і незалежними від урядів. ВВА одна з найбільш старих міжнародних асоціацій. У квітні 1863 року професор Р. Гемджі з ветеринарного коледжу Единбурга запропонував організувати зустріч професорів ветеринарних шкіл і ветеринарних лікарів із європейських країн для вивчення і заснування єдиних правил по боротьбі з епізоотіями.
Перший Міжнародний конгрес в історії ветеринарної медицини проходив 14-18 липня 1863 року у Гамбурзі. На цьому конгресі було прийняте рішення про періодичне проведення міжнародних нарад. З цією метою був створений Постійний Комітет Всесвітніх ветеринарних конгресів, що згодом став називатися Всесвітньою ветеринарною асоціацією.
На засіданні Постійного Комітету представників країн-учасниць у 1962 році була заснована Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), прийняті Конституція і Правила Всесвітньої ветеринарної асоціації. Конституція містить VIII глав 32 статті, а Правила включають 54 параграфи. У Конституції і Правилах визначені основна мета і завдання ВВА, організаційна структура, членство країн і окремих асоціацій ветеринарних лікарів, порядок сплати членських внесків, проведення міжнародних ветеринарних конгресів і інші аспекти діяльності ВВА. Структура ВВА представлена на рисунку 1.
Всесвітня ветеринарна асоціація об'єднує в даний час понад 160 тис. спеціалістів ветеринарної медицини з 54 країн і 12 асоціацій ветеринарних фахівців на правах асоційованих членів: Країни-члени ВВА
Австралія Словенія Норвегія
Австрія Сербія Перу
Єгипет США Польща
Бельгія Туніс Португалія
Болгарія Туреччина Зімбабве
Бразилія Уругвай Сальвадор
Угорщина Фінляндія Сенегал
Венесуелла Франція Росія
Гана ФРН Судан
260
Чилі
Чехія
Кенія
Куба
Ліван
Люксембург
Марокко
Нігерія
Нідерланди
Нова Зеландія
Греція
Данія
Домініканська Республіка
Ізраїль
Йорданія
Іран
Іспанія
Італія
Канада
Словаччина
Постійний комітет
Всесвітні асоціації ветеринарних спеціалістів
1 - анатомів
Організаційний комітет
3-паразитологів
Всесвітній ветеринарний конгрес
4-з гігієни продуктів тваринного походження
Пленарні засідання
5-з тваринництва
6 - патологів
Засідання
асоціації з
спеціальності
7 - мікробіологів, імунологів і спеціалістів з інфекційних хвороб
8-з дрібних тварин
9-з хвороб великої рогатої худоби
10-з хвороб свиней
11-з хвороб птахів
Рис. 8. Структура ВВА
261
12-з історії ветеринарної медицини
Україна
Швейцарія
Швеція
Еквадор
Ефіопія
ПАР
Хорватія
Ямайка
Японія
Національні
Асоціації країн-
Членів вва
Бюро
Секретеріат
Бюро ВВА
Президент ВВА - Апостоле Ронсіс (Греція) і 7 віце-президентів: від країн Західної Європи, Східної Європи, Азії, Південної Америки, Північної Америки, Африки і від асоційованих членів ВВА.
Кожна з указаних асоціацій представлена у ВВА одним членом (асоційований член). Існують правила для вступу міжнародних асоціацій ветеринарних фахівців у ВВА, відповідно до котрої асоціації повинні об'єднувати не менше ста членів із шести країн світу; національні ветеринарні організації є членами ВВА. До10% осіб у цих асоціаціях можуть бути фахівцями не ветеринарних професій, але вони повинні працювати в галузі ветеринарії і мати вищу освіту. Усі асоційовані члени мають статут і правила, відповідно до яких здійснюється робота поза рамками ВВА.
Мета всесвітніх ветеринарних асоціацій - це розвиток досліджень у відповідних, галузях, активний обмін інформацією і матеріалами між фахівцями і організаціями, проведення нарад і конференцій.
У Статуті Всесвітньої асоціації ветеринарних фізіологів, фармакологів і біохіміків, складеному в 1973 р., вказується, що вона є організацією без фінансового прибутку. Основна мета асоціації - об'єднати осіб, що цікавляться, розвитком порівняльної фізіології, фармакології, токсикології і біохімії стосовно домашніх тварин. Для цього організують обмін науковою і технічною інформацією і пересилання навчальних матеріалів. Асоціація працює в тісному співробітництві з аналогічними національними і міжнародними організаціями, особливо з Міжнародною фізіологічною спілкою (МФС) і Всесвітньою ветеринарною асоціацією (ВВА). Щорічно асоціація інформує ВВА про свою діяльність, а також про час проведення і порядок денний усіх нарад.
Історія утворення всесвітніх ветеринарних асоціацій фахівців різноманітна, але шляхи організації і об'єднання осіб, споріднених за професією і фахом, а також форми їхньої діяльності однакові. Наприклад, у 1953 році під час Всесвітнього ветеринарного конгресу в Стокгольмі (Швеція) професор Лерхе (ФРН) і доктор Кларенбург запропонували створити спеціалізовану всесвітню організацію ветеринарних фахівців із забезпечення населення високоякісними (у санітарному відношенні) продуктами харчування тваринного і рибного походження.
У 1955 році при ветеринарному інституті в Кобленці (ФРН) була заснована міжнародна, пізніше перейменована у Всесвітню, асоціація ветеринарних фахівців із гігієни продуктів тваринного походження, були направлені послання національним ветеринарним асоціаціям інших країн із проханням запропонувати кандидатури для обрання членів ради; 26
країн, з-поміж них і СРСР, приєдналися до асоціації і призначили офіційних делегатів (у цей час асоціація об'єднує 36 країн).
У 1962 р. на третьому симпозіумі в Ніцці (Франція) Всесвітня асоціація ветеринарних харчових гігієністів приєдналася до ВВА в якості асоційованого члена. Всесвітня ветеринарна асоціація фахівців з дрібних тварин у рамках ВВА була офіційно визнана на конгресі в 1961 р. Мета асоціації:
організація нарад із вивчення хвороб і умов життя дрібних до машніх тварин, особливо кішок, собак і птахів;
заохочення досліджень і обмін інформацією між окремими фахі вцями й організаціями, що цікавляться цією проблемою.
Спеціалізовані ветеринарні асоціації ВВА відіграють важливу роль в організація і розвитку ветеринарної науки і практики і здійснюють велику роботу з підготовки і проведення Всесвітніх ветеринарних конгресів. Основою ВВА є Постійний Комітет, що складається з постійних представників країн-членів ВВА.
Виконавча влада в період між засіданнями Постійного Комітету покладається на бюро, що складається з президента, декількох віце-президентів, секретаря-казначея, і його заступника. Основні завдання ВВА:
постійно розширювати зв'язки між національними ветеринарни ми асоціаціями;
організовувати і проводити Всесвітні ветеринарні конгреси;
обмінюватися друкарською інформацією, кінофільмами по вете ринарії, для чого необхідна універсальна номенклатура;
надавати допомогу в удосконалюванні ветеринарної освіти;
сприяти зміцненню соціального стану ветеринарної професії;
встановлювати стосунки з організаціями, мета яких збігається з метою асоціації.
Асоціацію очолює президент, помічниками якого є віце-президенти, секретар-казначей, адміністративний директор, члени фондового і Постійного комітетів. Останній скликають щорічно в травні в Парижі. В постійний Комітет входять:
представники організацій країн-асоціацій (у даний час у ВВА входить більш 160000 ветеринарних фахівців (12 організацій);
члени, що мають статус спостерігачів (ФАО), Міжнародна спілка жінок-ветеринарів та ін., а також регіональні організації ветеринарів;
Панамериканська ветеринарна асоціація, Європейська спілка ветеринарів, Азіатська асоціація ветеринарів;
представники міжнародних промислових фірм, що підтримують діяльність ВВА.
262
263