Розділ 5.
ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ
5.1. Основи ветеринарно-санітарного контролю та нагляду
Ветеринарно-санітарний контроль - це система спеціальних заходів, які забезпечують ветеринарно-санітарне благополуччя країни.
Ветеринарно-санітарний контроль - перевірка лікарями ветеринарної медицини додержання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством, у процесі виробництва, заготівлі, зберігання, транспортування, реалізації, у тому числі, експорту, імпорту продукції тваринного, а на ринках - і рослинного походження, ветеринарних лікарських засобів, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини, а також під час будівництва, реконструкції, модернізації та введення в експлуатацію підприємств чи окремих потужностей з виробництва, зберігання, реалізації тваринного походження та ветеринарних препаратів. Цю роботу проводять лікарі ветеринарної медицини по місцю роботи, незалежно від їх підпорядкованості.
Державний ветеринарно-санітарний нагляд - це інспектування державними інспекторами ветеринарної медицини з метою повторної перевірки стану додержання законодавства з питань ветеринарної медицини.
Найважливішими сторонами діяльності спеціалістів ветеринарної медицини при проведенні контролю та нагляду є:
охорона тварин від захворювань для забезпечення безперервно го розвитку тваринництва і одержання доброякісної тваринницької про дукції;
охорона населення від захворювань зооантропонозами, які мо жуть виникнути при контакті з хворими тваринами і недоброякісними продуктами тваринництва.
Цілі ветеринарно-санітарного контролю:
попереджувати порушення ветеринарно-санітарних правил;
попереджувати наслідки, пов'язані з порушенням цих правил;
забезпечити випуск продуктів і сировини тваринного походжен ня, доброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні.
166
167
Об'єкти ветеринарного контролю
До об'єктів ветеринарного контролю відносяться:
Тваринницькі господарства всіх форм власності, а в них - всі ви ди тварин, в тому числі, промислових тварин, птицю, риб; приміщення для них; території навколо ферм; гноєсховища; пасовища, водойми, си лосні споруди, кормокухні, фуражні склади; предмети догляду за твари нами, транспортні засоби, які використовуються на підвозі кормів, виве зенні гною, транспортуванні тварин та продукції тваринництва; корми і вода для тварин; продукти і сировина (молоко, м'ясо, вовна, яйця, шкури звірів тощо); забійні пункти, місця утилізації трупів.
Бази для перетримки худоби, відгодівельні пункти (тварини, при міщення для худоби); територія, водойми, гноєсховища, корми, транс портні засоби.
Бази і склади фуражу (територія, приміщення).
На транспорті і державному кордоні: транспортні засоби (авто мобілі, вагони, пароплави, літаки) для перевезення тварин і сировини; завантажувально-вивантажувальні майданчики і обладнання, місця во допою, тварини і продукти тваринного походження.
Базари (місця торгівлі худобою, птицею, рибою тощо); тварини, продукти тваринного і рослинного походження, якими дозволено торгу вати.
Підприємства по забою тварин, переробці м'яса і м'ясопродуктів - м'ясокомбінати, бойні, забійні пункти, ковбасні і консервні заводи, хо лодильники (на цих підприємствах: територія, виробничі та складські приміщення, завантажувально-розвантажувальні майданчики, водопо стачання, каналізація, міжцеховий транспорт, всі види продукції).
Підприємства по заготівлі та переробці молока і молочних про дуктів (територія, виробничі та складські приміщення, обладнання, транспортні засоби, продукція).
Підприємства по заготівлі, зберіганню та переробці сировини тваринного походження: прийомні пункти, шкіряні склади та заводи, шу бні підприємства; підприємства по переробці вовни, волосся, щетини, кісток, рогів; утильсанзаводи по виготовленню м'ясо-кісткового борошна.
Методи ветеринарного контролю
В залежності від об'єкта та цілей контролю розроблені наступні ме-
тоди:
регулярний (постійний або періодичний) нагляд за об'єктами;
перевірки, обстеження, огляди;
спеціальні лабораторні (мікробіологічні, біохімічні) дослідження;
ветеринарно-санітарна оцінка (експертиза);
перевірка відповідних документальних даних.
168
5.2. Організація ветеринарно-санітарного контролю в тваринницьких господарствах
Ветеринарно-санітарний контроль у тваринницьких господарствах складається з контролю за виконанням ветеринарно-санітарних вимог:
1) Ветеринарно-санітарний контроль за будівництвом складається з контролю за виконанням ветеринарно-санітарних вимог при будівниц тві тваринницьких приміщень. Ветеринарні спеціалісти приймають участь при виборі ділянки для будівництва, дислокації окремих примі щень, постійним контролем за ходом будівництва та приймання примі щень в експлуатацію. Вимоги в галузі будівництва передбачені в спеціа льних ветеринарно-санітарних нормах технологічного проектування тваринницьких приміщень, розроблених і затверджених Державним де партаментом ветмедицини Мінагрополітики України.
Особлива увага повинна бути приділена при оснащенні контролюючими приладами мікроклімату та освітлення приміщень тваринницьких комплексів.
Контроль правильного використання ветеринарно-санітарних об'єктів (санпропускники, дезбар'єри, гноєсховища, біотермічні ями і та ке інше). Контролювати, щоб тваринницькі ферми працювали в режимі підприємств закритого типу, санітарний стан території ферми.
Контроль гігієнічних умов роботи працівників ферми (умови праці та відпочинку, забезпечують спецодягом і взуттям, предметами особис тої гігієни).
Ветеринарно-санітарний контроль за виконанням правил годівлі та утримання тварин і птиці є попереджувальним заходом, який направ лений на недопущення порушення цих правил, покращення ветеринар но-санітарного стану ферм та комплексів, забезпечуючи високий рівень ветеринарно-санітарної культури ведення тваринництва.
Під високою ветеринарно-санітарною культурою тваринництва розуміють таку технологію виробництва на фермах, при якій отримують максимально доброякісні у ветеринарному відношенні продукти тваринництва.
Перевіряючи технологію утримання тварин, ветеринарні спеціалісти звертають увагу на розміщення тварин, перегрупування тварин на фермі, роботу механізмів та обладнання, які забезпечують прийняту технологію утримання.
Регулярно перевіряють якість кормів при заготівлі, підготовці та згодовуванні. Періодично надсилають проби кормів в лабораторію для контролю якості та цінності їх. При виявленні недоброякісних кормів забороняють їх використання для годівлі тварин.
169
Ветеринарно-санітарний контроль за отриманням, зберіганням та переробкою молока зводиться до систематичного контролю виконан ня наступних правил: підтримання чистоти в доїльних залах і молочних; захист приміщень від мух; регулярна очистка корівників і територій від гною; щоденне чищення шкіряного покриву корів; підмивання вимені пе ред доїнням; миття і стерилізація молочного посуду, доїльних апаратів, молокопроводів; виконання гігієнічних правил доїння корів, зберігання молока, правил особистої гігієни обслуговуючим персоналом; виконання правил отримання молока від хворих тварин.
Контроль за забоєм тварин проводиться як при плановому, так і при вимушеному забої. В господарстві повинні бути обладнані забійні пункти або ж площадки (тверде покриття і вода) для отримання добро якісного м'яса. Дозвіл на забій дає тільки ветеринарний спеціаліст (ніхто інший не має права давати дозвіл на забій). При вимушеному забої, не залежно від причини, обов'язково направляють проби для бактеріологі чного дослідження в лабораторію. До отримання експертизи з лабора торії (3 доби) зберігання туші покладається на адміністрацію господарс тва або власника.
Ветеринарному контролю підлягає шкіряна, хутрова сировина, смушки, вовна, волос, кістки, роги, копита, кишкова сировина, пір'я та пух птиці тощо. Заготівлю сировини дозволяє головний інспектор району і виключно в благополучних з інфекційних захворювань господарств і населених пунктів. Шкіряна сировина в обов'язковому порядку підлягає дослідженню на сибірку.