• ва, досліджує токсини, мікробне, хімічне та радіаційне забруднення, ко­ординує розвиток харчової промисловості, вирішує питання раціональ­ного харчування.

• Навантаження на одного ветеринарного спеціаліста складає 6,4 тис. умовних одиниць.

• Ветеринарних фахівців готують у 4 ветеринарних колледжах. Мо­лоді ветлікарі можуть продовжити навчання в школах менеджерів, де набувають додаткові знання з економіки та планування виробництва.

• Італія

• Керівництво ветеринарною службою Італії здійснює Ветеринарна дирекція, яка знаходиться в підпорядкуванні Міністерства охорони здо­ров'я. Окремими питаннями ветеринарії займаються також Вища рада здоров'я Верховного Комісаріату та Вищий інститут здоров'я.

• Ветеринарна дирекція, яку очолює Генеральний директор, включає декілька відділень та чотирьох Головних ветеринарних інспекторів, які проводять ветеринарний нагляд у різних регіонах країни.

• У Вищій раді здоров'я ветеринарна служба представлена Генера­льним директором, начальником ветеринарної служби армії, ветеринар­ним лікарем від ветеринарної асоціації. В цю раду входять також 4 вете­ринарних спеціаліста в галузі гігієни та профілактики хвороб тварин. Ця рада дає заключення про наукові дослідження, про впровадження ре­зультатів цих досліджень у практику, проводить контроль біопрепаратів та хіміотерапевтичних засобів, що використовуються у ветеринарії.

• В кожній із 91 провінції Італії діє Ветеринарне бюро та Рада здо­ров'я провінції. Ветеринарне бюро провінцій контролює роботу ветери­нарних лікарів комун, у яких працює 2 лікаря.

• Ветеринарна служба Італії в своєму розпорядженні має 10 науково-дослідних інститутів та 80 діагностичних лабораторій. Фінансує ці уста­нови держава.

• Спеціалістів ветеринарної медицини готують 10 вищих ветеринар­них шкіл.

• Австралія

• Ветеринарна служба Австралійського Союзу входить у склад депа­ртаментів охорони здоров'я, торгівлі і сільського господарства та підпо­рядкована Раді з наукових досліджень.

• Ветеринарна служба кожного штату проводить всі необхідні проти-епізоотичні заходи і лікувально-профілактичну роботу, а також експер­тизу м'ясних продуктів, які використовуються на території штату. Вете­ринарна служба департаменту торгівлі, сільського господарства Союзу проводить експертизу м'ясопродуктів, які експортуються.

• 282

• В Австралії є значна кількість науково-дослідних закладів ветери­нарно-зоотехнічного напряму. З урахуванням особливостей тваринницт­ва країни велику увагу приділяють хворобам овець. У кожному штаті є науково-дослідні лабораторії, які займаються питаннями, що мають ва­жливе місцеве значення.

• Один ветеринарний лікар обслуговує 8,4 тис. умовних одиниць ВРХ.

• В Австралії ветеринарних лікарів готують ветеринарні факультети Сіднейського та Квіндслендського університетів. Строк навчання - 5 ро­ків. У навчальних планах факультетів важливе місце займають зоотехні­чні дисципліни, особливо вівчарство та переробка вовни.

• Японія

• Керівництво ветеринарною службою в Японії здійснює Відділ здо­ров'я тварин у Бюро тваринництва Міністерства сільського господарст­ва, лісового господарства та рибальства.

• Японія займає перше місце в світі по відносній чисельності ветери­нарних лікарів. На кожні 10 тис. населення приходиться 2 лікаря. Наван­таження на одного лікаря всього 300 умовних одиниць ВРХ.

• Ветеринарна служба має розгалужену мережу державних закладів, кооперативних і приватних клінік, лабораторій та пунктів. Місцеві держа­вні ветеринарні управління є у всіх 47 префектурах і 6 муніципалітетах.

• У складі префектурних органів знаходяться префектурні лаборато­рії і від 5 до 20 районних центрів ветеринарного обслуговування, в за­лежності від території префектури.

• У Відділі здоров'я тварин Міністерства сільського, лісового госпо­дарства та рибальства є карантинна ветеринарна служба, основним за­вданням якої є контроль за імпортом та експортом тварин і продуктів тваринництва.

• В підпорядкуванні Міністерства сільського, лісового господарства і рибальства знаходиться Державна контрольна лабораторія, яка переві­ряє всі біологічні, фармацевтичні препарати, кормові добавки, які виго­товляються в країні та завозяться в Японію з інших країн.

• Підготовку ветеринарних лікарів ведуть 16 державних і приватних навчальних закладів. Із них 12 - це факультети університетів. Термін навчання - 6 років.

• Контрольні запитання

1. Назвіть особливості ветеринарної служби, в залежності від географічно­ го розташування країни, її економічного розвитку.

2. Які фактори впливають на норми навантаження на одного ветеринарно­ го спеціаліста?

3. Від чого залежить співвідношення державної і приватної ветеринарної медицини?

1. Назвіть особливості ветеринарної служби Австралії.

• 283