- •Тема 1. Державна мова - мова професійного спілкування 11
- •Тема 2. Основи культури української мови 40
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у
- •Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності 112
- •Тема 2. Риторика і мистецтво презентації 136
- •Тема 3. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів 334
- •1.1. Предмет і завдання курсу, його наукові основи
- •1.3. Професійна мовнокомунікативна компетенція
- •1.4. Поняття національної та літературної мови. Значення мови в житті суспільства та людини
- •Література
- •Література
- •1.5. Функції та престиж мови
- •Література
- •1.6. Мовна політика сучасних держав
- •Тема 2. Основи культури української мови
- •2.1 .Мова і культура мовлення у професійній діяльності. Комунікативні ознаки культури мови
- •2.2. Мовна норма та її соціальне значення
- •Фразеологічні словники
- •Діалектні словники
- •2.4. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови
- •Література
- •Для чого існує етикет?
- •2.6. Вибір мовних одиниць у мовленні
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •3.1. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •3.2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •1. За бездоганну військову службу, успіхи у роботі, виявлений високий
- •Тема 1. Спілкування як іструмент пр0фесійної діяльн0сті
- •1.4. Гендерні аспекти спілкування
- •Література
- •1.5. Спілкування як засіб реалізації соціальних
- •1.6. Спілкування як комунікація, як міжособистісна та міжгрупова взаємодія
- •Література
- •Основні закони спілкування
- •I. Біологічна зброя
- •II. Давні римляни мали літальні апарати
- •III. У що любили грати в давнину?
- •Тема 2. Риторика і мистецтво презентації
- •Типи підготовки до публічного виступу:
- •Література
- •Найшвидші говоруни
- •Тема 3. Культура усного фахового спілкування
- •3.1. Самовдосконалення особистості як шлях до культури фахового спілкування
- •Ділові зустрічі
- •Література
- •Тема 4. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •Тема 1. Ділові документи як засіб писемної професійної комунікації
- •Поняття документа
- •Класифікація документів
- •Державний стандарт україни
- •Типи графічних скорочень
- •Література
- •Пунктуація української мови
- •Тема 2. Види та зразки документації фахового спрямування
- •2.1. Організаційно-розпорядча документація
- •Тема 3. Етикет службового листування
- •3.1. Ділові листи, їх види. Класифікація службових листів
- •Тема 1. Українська термінологія
- •У професійному спілкуванні
- •1.1. Сучасні проблеми української термінології
- •1.3. Способи творення термінів певного фаху
- •Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Загальні вимоги до цитування
- •Загальні вимоги
- •Рецензія
10. Бути тактовним та толерантним.
1.8. Поняття комунікації. Типи та бар'єри комунікації
Комунікація (лат. соттипісо - спілкуюсь із кимось) - смисловий та ідеально-змістовий аспект соціальної взаємодії, пов'язаний з інформаційним зв'язком, тобто це обмін інформацією в різноманітних процесах спілкування.
Ф. С. Бацевич виокремлює такі типи комунікації:
Комунікація багатомовна - спілкування між представниками різних національних лінгвокультурних спільнот з використанням кількох (іноді значної кількості) мов.
Комунікація вербальна - цілеспрямована психолінгвоментальна діяльність учасників спілкування (комунікантів) за допомогою мовного коду, результатом якої є інформаційний обмін, взаємовплив тощо, тобто формування дискурсів (текстів).
123
Українська мова фахового спрямування
Комунікація міжкультурна - увесь спектр можливих типів спілкування, який відбувається понад межами можливих соціальних груп (дискурсивних систем), починаючи від груп, представники яких є носіями різних культур, до комунікації між чоловіками і жінками або колегами різного віку тощо.
Комунікація міжмовна — мовленнєве спілкування комунікантів, які у міжособистісній інтеракції використовують різні мови.
Комунікація невербальна - взаємодія між учасниками спілкування за допомогою невербальних і паравербальних (паралінгвістичних) засобів.
Комунікація одномовна — спілкування осіб, які використовують у процесах інтеракції одну мову.
У сучасній лінгвістиці комунікацію розглядають як спілкування. Автори підручника поділяють думки Ф. С. Бацевича, що з метою наголошення на процесах соціальної взаємодії (міжособистісної, групової, організаційної, публічної, масової) термін "комунікація" можна вживати як синонім терміна "спілкування". Поняття "бар'єр" асоціюється у свідомості особистості з певними перешкодами взаєморозуміння з учасниками комунікативного акту. Це слово (з франц. Ьаггіеге - застава, перепона < Ьаггег - перегороджувати) вживається зі значенням перешкода, перепона, яку треба подолати.
Бар'єри спілкування - це внутрішні перешкоди, що мають психологічну природу та заважають людині успішно спілкуватися. Вони призводять до почуття незадоволення, до міжособистісних конфліктів, до стресів, до непорозумінь та ін.
Н. П. Статінова подає таку типологію бар'єрів, що виникають під час спілкування:
Бар'єр негативних емоцій
поганий настрій; страх; - сором; - вина; міжособистісні зіткнення
Бар'єр мови
нерозуміння суті, змісту; нервовість
Бар'єр установки
заважає готовності до певної дії; негативні реакції
Бар'єр першого враження
заважає потрібному контакту між співрозмовниками; формується негативне ставлення до співрозмовника
Автори підручника вважають, що бар'єрів у спілкуванні потрібно уникати як керівникам, так і підлеглим. У процесі комунікативного акту потрібно створювати такі умови, що сприятимуть взаєморозумінню, налагодженню дідових контактів, вирішенню актуальних проблем у професійній діяльності.
124
Розділ II. Тема І. Спілкування як інструмент професійної діяльності
1.9. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи
Вправа 1. Викладіть усно / письмово своє розуміння змісту висловлювань відомих людей.
"Існує тільки один спосіб стати гарним співбесідником - уміти слухати" (К. Морлі).
"Хочеш бути розумним - навчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли немає чого більше сказати" (І. Лафатер).
"Добре, хто добре говорить, але краще, хто добре слухає" (Р. Емерсон).
"Кожен чує лише те, що він розуміє" (Плавт, Гете).
"Слухати співрозмовника з увагою - це підготувати його до того, щоб він уважно вислухав вашу відповідь, і схилити його на користь ваших доказів" (Саді-Карно).
"Багато говорити і багато сказати - це не є те саме" (Софокл).
"Біда, коли в людини не вистачає розуму, щоб добре сказати, або здорового глузду, щоб обережно промовчати..." (Ж. Лабрюйєр).
"Уміння вести розмову - це талант" (Стендаль).
"Людині необхідно два роки, щоб навчитись говорити, і шістдесят років, щоб навчитись слухати" (Л. Фейхтвангер).
Вправа 2. Поясніть роль мовлення і слухання у житті особистості на прикладі прислів'їв і приказок.
Хто говорить - сіє, хто слухає - жне.
Слухай сто разів, а говори раз.
Слухай багато, а говори мало.
Що менше балакаєш, то більше чуєш.
Доброму слухачеві півслова вистачить.
Срібні ви, мої слова, золоте мовчання.
Хто мовчить, той у збитку не буде.
Раз промовчиш де слід - і відвернеш тисячу бід.
Мовчання сотні слів варте.
Вправа 3. Укладіть план виступу-повідомлення про родину Миколи Гоголя.
У ДОЛІ - ДВА КРИЛА
Тут Мати Небесна сказала: "Ось наречена твоя", і гімназист побачив у ногах Богородиці прекрасне дитя, риси обличчя якого йому запам'яталися. Зачарований таємничим сном, хлопчик довго носив у душі чудесне видіння, а потім воно поступово розсіялося.
Пройшло чотири роки. Одного разу батьки взяли сина в гості, у сусідній маєток. Господарі винесли показати свою семимісячну доньку. І тут юнак
125
Українська мова фахового спрямування
завмер від здивування: це була та сама крихітка, яку він десятирічним побачив уві сні.
Маша Косяровська з дитинства виховувалася у маєтку багатої тіточки, яка любила її безмежно. Дівчинка росла надзвичайно красивою: сяяли темні очі, яскраво-червоні губи приховували чарівну усмішку. Почувши за вікном стукіт воза, вона кидала все і припадала до віконного скла. Із завмиранням серця слідкувала, як легко зістрибує він з підніжки і стрімко входить до будинку.
Пройде ще трохи часу, поки він поцілує тіточчині руки, люб'язно перемовиться кількома словами, а потім... Швидко наступило б це "Потім"! Тільки б щоденно спілкуватися з ним, опинятися в променях його ласкавих очей, ловити завжди миготливі в них смішинки. Для неї він найкращий у світі. Власне, інших юнаків вона й не бачила - не було в її житті ні знайомств, ні балів. Та й навіщо все це? Наречений був відомий з пелюшок, він буквально виплекав її і тепер чекав, коли ж наречена підросте.
Заручини вже відбулися, весілля тітонька призначила через рік, коли Маші буде ближче до п'ятнадцяти. Тільки зосталося сказати, що юнакові було 27 років і звався він Василь Гоголь.
"Любов мого чоловіка до мене була неописанною", - такі слова зоставила в своїх спогадах Марія Іванівна Гоголь. Цей шлюб був на рідкість щасливим. Подружжя ніколи не розлучалося, життя їхнє було веселим, спокійним і безтурботним, повне статків, стосунки незмінно однаковими - ніжними і радісними. Марія Іванівна зізнавалась, що почувала з чоловіком "безперервне, незбурюване щастя". І все ж ця велика любов потьмарена і трагедією: у Маші народжувалися мертві діти, а інші вмирали в дитинстві. Із дванадцяти дітей вижило тільки три дочки і син - майбутній письменник Микола Васильович Гоголь. Він з'явився на світ у Сорочинцях, куди відправили родити Марію Іванівну за порадою лікаря. Дитина була слабка і немічна, проте вижила завдяки безперервним турботам і молитвам своєї юної матері. Все життя вони боготворили один одного. Вже пригнічений хворобами, Гоголь все одно знаходив для матері зворушливі слова: "Туга моя світліє при спогадах про Вас, матусю..."
Щастя довго не зраджувало дім Гоголів, а потім несподівано обернулося горем. Василь Афанасійович раптом помер. Поховавши чоловіка, тридцятирічна Марія Іванівна, не бачачи більше мети життя, лягла вмирати: вона відмовлялася від їжі і питва, танула на очах. Та от хтось привів до ліжка малих доньок і змусив їх просити милосердя до них. Материнський інстинкт переміг, але до кінця днів своїх вона надавала перевагу траурному одягу.
Марія Гоголь пережила коханого чоловіка на сорок три роки і на шістнадцять років - обожнюваного сина. її поховали в рідних місцях, на Полтавщині, в одній могилі з Василем Афанасійовичем.
Друзі Гоголя, які бачили Марію Іванівну вже п'ятдесятирічною, були вражені її нев'янучою красою. Зостались чарівними очі й руки, обличчя було без жодної зморщечки. До речі, природа передала Миколі Васильовичу Гоголю материнську форму рук, які, натхненні талантом, водили по паперу безсмертним пером...
(З журналу)
126
Розділ II. Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності
Вправа 4. Прочитайте вголос, оберіть форму професійного усного спілкування.
I. Біологічна зброя
Давньогрецький флот у морських битвах використовував отруйних змій та скорпіонів. На ворожі судна закидалися катапультами горщики з цими небезпечними тваринами. Змії та скорпіони миттєво наводили паніку на ворогів.
(Домашній календар", 17 березня, 1999 р.)
II. Давні римляни мали літальні апарати
Давні римляни, ймовірно, мали військово-повітряні сили! Цю гіпотезу висунув італійський археолог Карло Белліні. Підставою для такого припущення слугували невідпорні археологічні факти. Доктор Белліні опублікував неймовірні дані про знайдені ним уламки металевого крила, котре нагадувало відповідну частину гвинтокрилої машини. Предмет датується І ст. до н. є. Знахідку обстежили цивільні та військові авіатори, які одностайно зробили висновок, що вказана частина якогось складного механізму має чудові аеродинамічні якості і могла, з великою вірогідністю, дійсно слугувати крилом апарата, здатного літати.
("Домашній календар", 24 квітня, 1999 р.)
III. У що любили грати в давнину?
Винайшли цю гру халдейські мудреці, і правила її досі не змінилися. Під різними назвами гра була відома в Єгипті і Давньому Римі, нею захоплювалися фараон Тутанхамон та імператори Клавдій, Доміціан і жорстокий Ка-лігула, який, за свідченнями тогочасних хронік, шахраював найбезсовіснішим чином. Марк Антоній, пишуть історики, грав у неї з прекрасною Клеопатрою, а Нерон іноді промотував цілі гори сестерціїв. Під час третього Хрестового походу Річард Левине Серце і Філіпп Французький видали спеціальний едикт, який забороняв грати у неї солдатам, аби не відволікати від ратних справ. Іспанці знайшли схожі дошки у ацтеків. А в наші дні гра набула такої популярності, що кілька років тому створено Всесвітню лігу гравців у нарди.
("Домашній календар", ЗО жовтня, 1999 р.)
Вправа 5. Прочитайте, розкажіть про своє сприймання батьківських порад.
НАСТАНОВИ БАТЬКА СИНОВІ
Жити слід за християнськими законами, в чистій совісті і правді. Щоб діти були ситі й одягнені, спокійні, в теплому домі, завжди в порядку.
127
Українська мова фахового спрямування
Царя бійся, і служи йому вірою і правдою, і завжди за нього Бога моли... не обманюй його.
Тим, хто старший від тебе, честь віддавай і кланяйся, середніх як братів шануй, немічних і скорботних наділяй любов'ю, а молодших - люби, як дітей; ніякому створінню Божому не будь лиходієм.
Цурайся спілкування з поганими людьми, будь схожим на тих, хто правдою живе, їхні діяння закарбуй у серці своєму і сам чини так само.
Народилася дочка - щороку потроху відкладай для неї убори, намисто, святині, олов'яний посуд, мідний і дерев'яний, вирощуй скотинку з приплодом. Піде заміж - усе готове для неї. Швидке (несподіване) весілля - усе буде готове для неї.
Карай сина в юності - у старості краса душі твоїй буде; не жалій, бий прутом, здоровий буде: караєш тіло його - оберігаєш душу від гріха.
З дочками будь строгий, убережеш їх від гріха, хай ходить у послухові (у послуханні), а не по своїй волі, а то по дурості осоромить дівоцтво своє, -буде для всіх, хто тебе знає, посміховиськом, і осоромишся перед багатьма людьми. Якщо віддаси її заміж невинною (цнотливою), велику справу зробиш, у будь-якому товаристві похвалишся, у кінці життя не плакатимеш через неї.
Синові - не давай волі в юності, пройдись по його ребрах, поки він росте. Не буде тебе слухатись - стане хворобою душі і розоренням дому, загибеллю майна і докором сусідів, посміховиськом для ворогів, суворою карою від начальства і злою досадою.
Слухайся батька й матері, скоряйся їм, і на старості добро і шана й тобі буде.
Якщо дарує Бог гарну жінку - це дорожче від каміння дорогоцінного.
Дворові люди (челядь) повинні вміти і знати якесь ремесло, щоб був не злодій, не бражник (любитель пива), не картяр, не грабіжник, не розбійник, не блудник (гультяй), не чаклун, не шахрай, не дурисвіт.
("Домострой", Ярославль, 1991, книга середини XVI ст., часів Івана Грозного)
\ Цікаво знати
і... . ._ !_.„. - " "
ТЕСТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ КОМУНІКАБЕЛЬНОСТІ
Завдання: відповідати "так" або "ні".
Перша група запитань:
Чи можете ви за один день переглянути два кінофільми і концерт?
У вас поганий настрій, коли не працює телевізор чи магнітофон?
Кількість ваших знайомих зростає щоденно?
Чи легко ви запам'ятовуєте людей і події дня?