- •2. Сістэма мсфо
- •3. Дзяржаўная праграма пераходу на міжнародныя стандарты фінансавай справаздачнасці ў Рэспубліцы Беларусь
- •4.Фундаментальныя канцэпцыі падрыхтоўкі і падачы фінансавай справаздачнасці
- •5. Дапушчэнне безупыннай дзейнасці арганізацыі і прынцып налічэнняў як канцэптуальная аснова міжнародных стандартаў фінансавай справаздачнасці
- •6. Метады ацэнкі актываў і абавязацельстваў, рэкамендаваныя міжнароднымі стандартамі
- •7. Прычыны выкарыстання для ацэнкі актываў і абавязацельстваў дыскантаванай вартасці
- •8. Ацэнка па справядлівай вартасці і яе выкарыстанне ў міжнароднай практыцы рахункаводства
- •9. Спосабы пераўтварэння фінансавай справаздачнасці ў фармат міжнародных стандартаў і атрыманне дадатковай інфармацыі для трансфармацыі рахунковага балансу
- •10. Варыянты трансфармацыі фінансавай справаздачнасці ў фармат міжнародных стандартаў
- •11.Метадычныя і арганізацыйныя асновы канверсіі фінансавай справаздачнасці
- •12. Структура трансляцыйнага плана рахункаў для трансфармацыі фінансавай справаздачнасці і рахункі для адлюстравання актываў, якія адпавядаюць патрабаванням міжнародных стандартаў
- •13 Рэкласіфікацыя рахункаў актываў, для трансфармацыі балансавай справаздачы ў фармат міжнародных стандартаў
- •14. Рэкласіфікацыя рахункаў абавязацельстваў і капіталу для трансфармацыі балансавай справаздачы ў фармат міжнародных стандартаў
- •15. Агульная характарыстыка міжнароднага стандарту ias-1 Падача фінансавай справаздачнасці
- •16. Міжнародны стандарт ifrs-1 “Прыняцце міжнародных стандартаў фінансавай справаздачнасці ўпершыню: мэта і асноўныя палажэнні”
- •17. Працэдура трансфармацыі фінансавай справаздачнасці ў фармат міжнародных стандартаў
- •18. Рабочыя дакументы трансфармацыі фінансавай справаздачнасці ў фармат міжнародных стандартаў
- •19. Структура трансляцыйнага плана рахункаў для трансфармацыі фінансавай справаздачнасці і рахункі для адлюстравання актываў, якія адпавядаюць патрабаванням міжнародных стандартаў
- •20. Асаблівасці трансфармацыі фінансавай справаздачнасці дыграфічным метадам
- •21.Уліковая палітыка ў сістэме міжнародных стандартаў фінансавай справаздачнасці
- •22. Класіфікацыя запасаў і адаптацыя рахункаў для іх уліку да патрабаванняў міжнародных стандартаў
- •23. Метадалагічныя асновы вызначэння велічыні выдаткаў, падлеглых прызнанню ў якасці актываў
- •24. Мэты і прыярытэты, вызначаныя Саветам па міжнародных стандартах фінансавай справаздачнасці, у дачыненні да ўліку запасаў
- •25. Рэкамендаваныя стандартам ias-2 “Запасы” спосабы вызначэння сабекошту скарыстаных матэрыялаў і рэалізаванай прадукцыі
- •26. Абмежаванні свабоды выбару метадаў ацэнкі запасаў, прадугледжаныя міжнароднымі стандартамі
- •27.Каэфіцыентны спосаб выдзялення пастаянных і пераменных выдаткаў, іншыя выдаткі, панесеныя для забеспячэння бягучага месцазнаходжання і стану запасаў
- •28. Карэкціровачныя разлікі, рэкласіфікацыйныя і трансфармацыйныя праводкі, абумоўленыя рознымі падыходамі да вызначэння сабекошту запасаў у айчынным і міжнародным уліку
- •29. Сутнасць перыядычнай сістэмы і яе варыянты на аснове метадаў фіфо і сярэднеўзважанай вартасці
- •30. Сутнасць безупыннай сістэмы і методыка вызначэння слізготнага сабекошту запасаў
- •31. Айчынныя мадэли улику запасау , их недахопы и прапановы дасканалення
- •32. Расходы на фінансаванне і працэнты па крэдытах і пазыках у сабекошце запасаў: айчынны і міжнародны падыходы, методыка трансфармацыі паказчыкаў справаздачнасці
- •33. Міжнародны метад уліку “выдаткі-выпуск” і наменклатура рахункаў эканамічных элементаў выдаткаў
- •34. Рэкласіфікацыя выдаткаў, адлюстраваных на рахунках для іх уліку па прызначэнні ўнутры арганізацыі, у наменклатуру рахункаў эканамічных элементаў
- •35. Канверсія ўліку запасаў у фармат міжнародных стандартаў па метадзе “выдаткі-выпуск”
- •36. Інтэграваная канцэпцыя ўліку выдаткаў на вытворчасць і рэалізацыю прадукцыі, работ і паслуг
- •37. Абясцэньванне запасаў і іх адлюстраванне ў рахункаводстве
- •38. Прызнанне і першапачатковая ацэнка асноўных сродкаў
- •39. Амартызацыя асноўных сродкаў: падыход Савета па міжнародных стандартах фінансавай справаздачнасці
- •40.Метады налічэння амартызацыі і яе адлюстраванне ў рахункаводстве
- •41.Сутнасць мадэлей ўліку асноўных сродкаў па першапачатковай і пераацэненай вартасцях
- •42. Метад прапарцыянальнага змянення назапашанай амартызацыі пасля пераацэнкі асноўных сродкаў
- •43.Метад спісання назапашанай амартызацыі пасля пераацэнкі асноўных сродкаў
- •44.Спыненне прызнання асноўных сродкаў, асаблівасці ўліку і раскрыцця інфармацыі аб доўгатэрміновых актывах, прызначаных для продажу
- •45. Карэкціроўка фінансавай справаздачнасці айчынных арганізацый пры яе трансфармацыі ў фармат міжнародных стандартаў на велічыні амартызацыйных разыходжанняў
- •46. Патрабаванні стандарту ias-16 “Асноўныя сродкі” да раскрыцця інфармацыі ў фінансавай справаздачнасці
- •47. Працэдура тэсціравання актываў на абясцэньванне і методыка вызначэння магчымай сумы кампенсацыі
- •48. Прызнанне страт ад абясцэньвання асноўных сродкаў і парадак іх адлюстравання ў рахункаводстве
- •1 Прафесійныя арганізацыі бухгалтараў
29. Сутнасць перыядычнай сістэмы і яе варыянты на аснове метадаў фіфо і сярэднеўзважанай вартасці
Согласно стандарта IAS -2 " Запасы" , при использовании средневзвешенной стоимости определение стоимости каждого вида запасов осуществляется на основе средневзвешенной стоимости аналогичных видов на начало периода и стоимости таких же видов , купленных или произведенных в течение периода . Среднее значение может рассчитываться либо на периодической основе , либо после получения каждой дополнительной партии. Исходя из стандарта IAS -2 " Запасы" для организации учета запасов могут использоваться две системы : периодическая и непрекращающаяся . Периодическая система учета запасов не предусматривает беспрерывный аналитический учет движения каждой единицы запасов в течение отчетного периода. Приобретение запасов отображаться на специальном счете . В соответствии с трансляционным планом счетов для трансформации или конверсии отечественного учета в формат МС для этой цели введена группа счетов 115 " Заготовка и приобретение материальных ценностей", где аккумулируются все расходы организации , связанные с приобретением запасов. По окончании каждого отчетного периода проводится инвентаризация и определяется стоимость конечных запасов. Расчет может осуществляться либо по методу ФИФО (первое поступление - первая выдача ) , или по методу средневзвешенного достоинства. Метод ФИФО имеет в виду использование запасов в порядке их поступления . Это значит , что запасы произведённые или приобретённые первыми , также будут первыми использованы либо проданы. Остатки запасов на конец периода оценивают по стоимости последних закупок либо по с/с производства последних единиц. Этот метод используется для учёта затрат в массовых , крупносерийных производствах. При использовании метода средневзвешенной стоимости цена каждой единицы определяется исходя из средневзвешенной стоимости , аналогичных запасов на начало периода и стоимости таких же запасов купленных либо произведённых на протяжении отчётного периода. Метод средневзвешенной стоимости используется для учёта запасов использование которых в производстве не зависит от даты их поступления на склад.Главным недостатком периодической системы учета запасов является отсутствие достоверной информации на протяжении всего отчетного периода. Как только в следующем отчетном периоде поступают новые партии материалов , готовой продукции или товаров , или имеет место их выбытие , показатель остатка запасов становится показателем прошлого периода и остается таким до введения новой суммы запасов на конец следующего учетного периода . Однако эта методика позволяет разграничить информацию между производственным и финансовым учетом , что следует признать положительным качеством периодической системы учета запасов.
30. Сутнасць безупыннай сістэмы і методыка вызначэння слізготнага сабекошту запасаў
По системе непрерывного учета запасов ведётся синтетический учет по достоинству и аналитический учет по количеству приобретения , использования в производственном процессе , продажи или другого их выбытия. Учет запасов отражается на счетах групп 110 " материалы " , 141 "Товары" , 143 "Готовая продукция" и других счетах для учета запасов по фактическим себестоимости , поэтому себестоимость использованных или реализованных запасов всегда известен. В результате на протяжении всего отчетного периода есть информация о наличии определенных видов запасов по их себестоимости. Поскольку беспрерывная система учета запасов обусловливает необходимость их текущего учета на материальных счетах оборотных активов по фактическим себестоимости , возникают особенности в построении аналитического учета. Так как фактический себестоимость единицы запасов постоянно меняется . В бухгалтерии аналитический учет необходимо вести по количеству и стоимости в разрезе видов сырья , материалов , готовой продукции и товаров , а внутри каждого вида в разрезе элементов себестоимости . Основой непрерывной системы учета запасов является определение их скользящей себестоимости . При непрерывной системе учета запасов средневзвешенной их себестоимости рассчитывается после каждой хозяйственной операции , связанной с изменением их количества или стоимости. Это дает возможность на конец каждого рабочего дня определять остатки по фактическим себестоимости .Такой расчет скользящей средневзвешенной себестоимости осуществлялось непрерывно , в результате чего он меняется после каждого поступления запасов или отражения начисленных расходов , подлежащих включению их в себестоимость. Для определения стоимости материалов в пути и контроля над их поступлением могут использоваться счета группы 115 " Заготовка и приобретение материалов". Учет материалов на этих счетах осуществляется по ценам приобретения . По дебету показывается акцепт счетов поставщиков , а по кредиту - фактическое поступление материалов. Сальдо свидетельствует о наличии материалов в пути. Детальная информация , которую имеет руководство при использовании системы непрерывного учета запасов , позволяет более эффективно заказывать материалы и товары , контролировать финансовые расходы , связанные с инвестициями в запасы . Эта система используется , как правило , для учета небольшого количества запасов с относительно большой стоимости создаваемого им единицы.