- •10 Предмет і специфіка прикладної політології
- •12 Предмет і специфіка прикладної політології
- •14 Предмет і специфіка прикладної політології
- •16 Предмет і специфіка прикладної політології
- •18 Предмет і специфіка прикладної політології
- •20 Предмет і специфіка прикладної політології
- •22 Предмет і специфіка прикладної політології
- •24 Предмет і специфіка прикладної політології
- •26 Предмет і специфіка прикладної політології
- •28 Предмет і специфіка прикладної політології
- •32 Предмет і специфіка прикладної політології
- •34 Предмет і специфіка прикладної політології
- •36 Предмет і специфіка прикладної політології
- •38 Предмет і специфіка прикладної політології
- •40 Предмет і специфіка прикладної політології
- •42 Предмет і специфіка прикладної політології
- •44 Предмет і специфіка прикладної політології
- •46 Предмет і специфіка прикладної політології
- •48 Предмет і специфіка прикладної політології
- •50 Предмет і специфіка прикладної політології
- •52 Предмет і специфіка прикладної політології
- •54 Предмет і специфіка прикладної політології
- •56 Предмет і специфіка прикладної політології
- •58 Предмет і специфіка прикладної політології
- •60 Предмет і специфіка прикладної політології
- •64 Предмет і специфіка прикладної політології
- •66 Предмет і специфіка прикладної політології
- •68 Предмет і специфіка прикладної політології
- •70 Предмет і специфіка прикладної політології
- •72 Предмет і специфіка прикладної політології
- •74 Предмет і специфіка прикладної політології
- •76 Предмет і специфіка прикладної політології
- •78 Предмет і специфіка прикладної політології
- •80 Предмет і специфіка прикладної політології
- •82 Предмет і специфіка прикладної політології
- •84 Предмет і специфіка прикладної політології
- •88 Предмет і специфіка прикладної політології
- •90 Предмет і специфіка прикладної політології
- •92 Предмет і специфіка прикладної політології
- •94 Предмет і специфіка прикладної політології
- •96 Предмет і специфіка прикладної політології
- •98 Предмет і специфіка прикладної політології
- •100 Предмет і специфіка прикладної політології
- •102 Предмет і специфіка прикладної політології
- •104 Предмет і специфіка прикладної політології
- •108 Предмет і специфіка прикладної політології
- •112 Предмет і специфіка прикладної політології
- •114 Предмет і специфіка прикладної політології
- •116 Предмет і специфіка прикладної політології
- •118 Предмет і специфіка прикладної політології
- •120 Предмет і специфіка прикладної політології
- •122 Предмет і специфіка прикладної політології
- •124 Предмет і специфіка прикладної політології
- •126 Предмет і специфіка прикладної політології
- •128 Предмет і специфіка прикладної політології
- •132 Предмет і специфіка прикладної політології
- •134 Предмет і специфіка прикладної політології
- •136 Предмет і специфіка прикладної політології
- •138 Предмет і специфіка прикладної політології
- •140 Предмет і специфіка прикладної політології
- •144 Предмет і специфіка прикладної політології
- •146 Предмет і специфіка прикладної політології
- •148 Предмет і специфіка прикладної політології
- •150 Предмет і специфіка прикладної політології
- •152 Предмет і специфіка прикладної політології
- •154 Предмет і специфіка прикладної політології
- •156 Предмет і специфіка прикладної політології
- •158 Предмет і специфіка прикладної політології
- •160 Предмет і специфіка прикладної політології
- •164 Предмет і специфіка прикладної політології
- •166 Предмет і специфіка прикладної політології
- •168 Предмет і специфіка прикладної політології
- •Елементи психологічної атаки
64 Предмет і специфіка прикладної політології
не бачать у них відображення своїх інтересів, тому й не дбають про їх реалізацію. Залежить це також від уміння політиків мобілізувати соціальні групи та конкретних людей на розв'язання поставлених завдань.
Загалом реалізація державно-політичних рішень є постійним, динамічним, планомірним процесом використання ресурсів для досягнення поставлених цілей, у якому беруть участь різні органи державної влади (передусім, виконавча), а також інститути громадянського суспільства.
V. Оцінювання результатів державно-політичного рішення. На цьому етапі визначають результати і наслідки політики, зважаючи на такі питання: які проблеми були розв'язані та яких затрат це потребувало; яка ефективність витрачання фондів, ресурсів; які компетентність апарату та досвід розв'язання подібних проблем. Цей процес передбачає ідентифікування чинників, що сприяють або заважають ефективності політики.
Отже, реалізація державно-політичних рішень і досягнення певних результатів завершують весь цикл їх підготовки і прийняття. Далі оцінюють проміжні та кінцеві результати. Після цього продовжують обраний політичний курс або ініціюють необхідні зміни, переформульовуючи проблему і вносячи певні корективи у зміст раніше прийнятого рішення.
Запитання. Завдання
-
У чому полягають особливості формування державної політики?
-
Наведіть приклади поточних і довгострокових рішень у системі державного управління.
-
Проаналізуйте найважливіші рішення з державотворення в умовах незалежної України.
-
Обгрунтуйте значення державно-політичних рішень для забезпечення національної безпеки держави.
-
Визначте роль лідера в процесі підготовки і прийняття державно-політичних рішень.
-
Опишіть процедуру проходження законопроектів у Верховній Раді України. Запропонуйте своє бачення її вдосконалення.
-
Наведіть конкретні приклади нормативно-правових рішень, проаналізуйте їх.
-
Яку роль відіграє політична воля у процесі прийняття державно-політичних рішень?
-
Розкрийте взаємозв'язок між прийняттям державно-політичних рішень і соціальними інтересами.
10. Розробіть схему послідовних дій, з яких складається алгоритм прийняття державно-політичних рішень.
Політичний маркетинг 65
Література
Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики. — К., 2000.
Васильєв А. С. Підготовка і прийняття управлінських рішень: організаційно-правові проблеми. — Одеса, 1997.
Говлет М., Рамеш М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики. — Л., 2004.
Дегтярев А. А. Принятие политических решений: Учеб. пособ. — М., 2004.
Дегтярев А. А. Теория принятия политических решений в структуре социальных и управленческих дисциплин // Политические исследования. — 2002. — № 2.
Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. — К., 2001.
Карданская Н. Л. Основы принятия управленческих решений: Учеб. пособ. — М., 1998.
Карпов А. В. Психология принятия управленческих решений. — М., 1998.
Кухта Б. Л. Політична влада та її рішення. — Л., 2006.
Мірошниченко Ю. Р. Організаційно-правові засади підготовки та прийняття державно-політичних рішень. — Харків, 2004.
Саймон Г. Адміністративна поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції: Пер. з англ. — К., 2001.
Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні. — К., 2002.
Технологии политической власти: Зарубежный опыт: Кн. дайджест/ В. М. Иванов, В. Я. Матвиенко, В. И. Патрушев, И. В. Молодых. — К., 1994.
Тихомиров В. Б. Профессионализм политолога: анализ, принятие решений, управление событиями // Социально-политический журнал. —1993. — №3.
1.4. Політичний маркетинг
Політична конкуренція пов'язана передусім із просуванням на політичному ринку політичного товару — політичної влади, політичних ідей, організацій, гасел, переконань, політиків, тобто всього, що може бути предметом політичного обміну між людьми на індивідуальному і масовому рівнях. Усі ці процеси й породжують політичний маркетинг. У країнах з розвинутими демократичними традиціями на політичний маркетинг витрачають щорічно мільярди доларів. Без маркетингової діяльності будь-який