- •10 Предмет і специфіка прикладної політології
- •12 Предмет і специфіка прикладної політології
- •14 Предмет і специфіка прикладної політології
- •16 Предмет і специфіка прикладної політології
- •18 Предмет і специфіка прикладної політології
- •20 Предмет і специфіка прикладної політології
- •22 Предмет і специфіка прикладної політології
- •24 Предмет і специфіка прикладної політології
- •26 Предмет і специфіка прикладної політології
- •28 Предмет і специфіка прикладної політології
- •32 Предмет і специфіка прикладної політології
- •34 Предмет і специфіка прикладної політології
- •36 Предмет і специфіка прикладної політології
- •38 Предмет і специфіка прикладної політології
- •40 Предмет і специфіка прикладної політології
- •42 Предмет і специфіка прикладної політології
- •44 Предмет і специфіка прикладної політології
- •46 Предмет і специфіка прикладної політології
- •48 Предмет і специфіка прикладної політології
- •50 Предмет і специфіка прикладної політології
- •52 Предмет і специфіка прикладної політології
- •54 Предмет і специфіка прикладної політології
- •56 Предмет і специфіка прикладної політології
- •58 Предмет і специфіка прикладної політології
- •60 Предмет і специфіка прикладної політології
- •64 Предмет і специфіка прикладної політології
- •66 Предмет і специфіка прикладної політології
- •68 Предмет і специфіка прикладної політології
- •70 Предмет і специфіка прикладної політології
- •72 Предмет і специфіка прикладної політології
- •74 Предмет і специфіка прикладної політології
- •76 Предмет і специфіка прикладної політології
- •78 Предмет і специфіка прикладної політології
- •80 Предмет і специфіка прикладної політології
- •82 Предмет і специфіка прикладної політології
- •84 Предмет і специфіка прикладної політології
- •88 Предмет і специфіка прикладної політології
- •90 Предмет і специфіка прикладної політології
- •92 Предмет і специфіка прикладної політології
- •94 Предмет і специфіка прикладної політології
- •96 Предмет і специфіка прикладної політології
- •98 Предмет і специфіка прикладної політології
- •100 Предмет і специфіка прикладної політології
- •102 Предмет і специфіка прикладної політології
- •104 Предмет і специфіка прикладної політології
- •108 Предмет і специфіка прикладної політології
- •112 Предмет і специфіка прикладної політології
- •114 Предмет і специфіка прикладної політології
- •116 Предмет і специфіка прикладної політології
- •118 Предмет і специфіка прикладної політології
- •120 Предмет і специфіка прикладної політології
- •122 Предмет і специфіка прикладної політології
- •124 Предмет і специфіка прикладної політології
- •126 Предмет і специфіка прикладної політології
- •128 Предмет і специфіка прикладної політології
- •132 Предмет і специфіка прикладної політології
- •134 Предмет і специфіка прикладної політології
- •136 Предмет і специфіка прикладної політології
- •138 Предмет і специфіка прикладної політології
- •140 Предмет і специфіка прикладної політології
- •144 Предмет і специфіка прикладної політології
- •146 Предмет і специфіка прикладної політології
- •148 Предмет і специфіка прикладної політології
- •150 Предмет і специфіка прикладної політології
- •152 Предмет і специфіка прикладної політології
- •154 Предмет і специфіка прикладної політології
- •156 Предмет і специфіка прикладної політології
- •158 Предмет і специфіка прикладної політології
- •160 Предмет і специфіка прикладної політології
- •164 Предмет і специфіка прикладної політології
- •166 Предмет і специфіка прикладної політології
- •168 Предмет і специфіка прикладної політології
- •Елементи психологічної атаки
146 Предмет і специфіка прикладної політології
Моніторинг ефективності партійної структури
Ефективне функціонування партії неможливе без чіткої системи моніторингу її діяльності. Однак партійна робота важко піддається формалізованому контролю подібно до будь-якого процесу, в якому значну роль відіграє «людський фактор». Тому критерії, за якими оцінюють діяльність партії, мають формальний і неформальний характер. До них зараховують:
-
рівень віддачі від участі організації у партійних виборних кампаніях і політичних проектах;
-
кількість і якість реалізації політичних проектів, здійснених з ініціативи організації;
-
абсолютна (загальна кількість членів партії) і нормована (у відсотках до числа виборців на відповідній території) чисельність організації;
-
динаміка збільшення численності членів партії;
-
наявність статусних членів партії в організації (депутатів представницьких органів влади);
-
наявність і чисельність депутатських груп партії в місцевих представницьких органах влади;
-
рівень і динаміка розвитку партійної структури (ступінь покриття виборчих дільниць мережею активістів місцевої організації);
-
рівень інформованості про діяльність організації в регіональних (районних, місцевих) ЗМІ;
-
рівень конфліктності (стабільності) відділення партії;
-
наявність і технічне оснащення офісу організації;
-
розгалуженість мережі громадських приймалень;
— рівень самофінансування організації. Універсальним критерієм при цьому є якість участі
партійної організації (відділення) в загальнопартійних виборних кампаніях і політичних проектах, показники якого свідчать про дієздатність організації, її стабільність та лояльність. Однак, цей критерій важко піддається формалізації: не завжди можна встановити, яка частина успіхів організації на виборах зумовлена її власною діяльністю, а яка — централізованою агітацією, про яку подбало керівництво партії. Крім того, ці чинники не є абсолютними. Завжди слід враховувати специфіку регіону. Організація може тривалий час мати високі показники, але не одержувати на виборах очікуваного результату. Це свідчить про імітування активності місцевими партійними функціонерами без реальної роботи у певному середовищі. Іноді партійна організація перемикається на обслуго-
формування і забезпечення діяльності політичної партії 147
вування місцевої еліти, недостатньо враховуючи інтереси
партії.
Отже, ефективна партійна організація завжди має високий політичний вплив і є надійною опорою партії під час виборних кампаній. При оцінюванні ефективності роботи первинних організацій партії не слід перебільшувати роль кількісних характеристик (кількість членів, реалізованих проектів), оскільки це може переорієнтувати членів партії на досягнення формальних показників, а не на змістовну роботу.
Напрями діяльності політичної партії
Усі аспекти діяльності політичної партії підпорядковуються логіці її перемоги на виборах, що залежить не лише від ефективності виборної кампанії, а й від авторитету партії в суспільстві, довіри до неї широких мас, послідовності у відстоюванні значущих цінностей, ідей, принципів. Досягнути цього можна системною, цілеспрямованою роботою, яка здійснюється за такими основними напрямами:
-
Популяризація партійних ідей на місцях завдяки роботі громадських приймалень. їх доцільно створювати Навіть у тих регіонах, де партія не користується особливою популярністю, у т. ч. і в районних центрах. Роль громадських приймалень полягає у вербуванні активістів, наданні конкретної допомоги (порад, консультацій) громадянам з питань, які їх хвилюють. Координати приймалень необхідно постійно повідомляти через місцеві ЗМІ. Якщо партія має представників у представницьких органах влади, доцільно об'єднати депутатські та партійні приймальні або хоча б координувати їх діяльність. Не менш важливо чітко продумати методологію роботи громадських приймалень, інакше вони перетворяться на пункти невідкладної Допомоги громадянам з побутових питань і не зможуть повноцінно займатися питаннями, що відповідають інтересам і потребам партії.
-
Агітаційно-рекламна діяльність. Зміст її утворює Формулювання позицій, заяв, звернень і пропозицій партійної організації з актуальних питань; створення інформаційних карт (медіа-карт) регіону і муніципальних утворень на його території; моніторинг регіональних ЗМІ; аналіз регіонального ринку рекламних та PR-агенств; розроблення, випуск і розміщення прямої реклами в ЗМІ; підготовка і реалізація програми поширення непрямої рекла-