150 Предмет і специфіка прикладної політології

Вивчення середовища, в якому діє партія (збір, опра­цювання інформації про зовнішнє середовище і дії конку­рентів), має поєднуватися з аналізом ефективності власної діяльності, внесенням коректив у її стратегію і тактику. Оцінювання зовнішнього середовища, планування діяль­ності передбачає аналіз нормативно-правової бази щодо функціонування партії, динаміки правотворчості; ство­рення «лобістської карти» (інтереси, які лобіюють партії); збір та аналіз інформації про партії-конкуренти, що діють на певній території (сила, впливовість, зв'язки, ключові політичні фігури та їх дії, контактна інформація); динамі­ка відносин «громадяни — влада», індекс корупції, рівень підтримки громадянами конкретних посадових осіб; структура, афілейованість (приналежність) ЗМІ, їх кон­тактна інформація; дії органів влади, їх керівників у звіт­ний період, їх контактна інформація.

Збір інформації повинен відбуватися на національно­му, регіональному і місцевому рівнях, оскільки партія як особливий соціальний інститут має боротися за владу в усій країні. При цьому важливо забезпечити високу швид­кість проходження сигналів до партійного керівництва про реальні проблеми на місцях, що дасть змогу виробити адекватну формулу спілкування з виборцями, здобути все більше прихильників.

Основними способами отримання партією інформа­ції є:

• моніторинг відкритих джерел (до 85% інформації): контент-аналіз ЗМІ, Інтернет-джерел, збір статистичних даних, аналітичних матеріалів дослідницьких центрів, ін­формації, отриманої під час публічних заходів, бліц-ін-терв'ю з поінформованими в конкретній сфері суб'єктами;

• спілкування з журналістами, представниками істеб­лішменту, бізнесу, третього сектору, працівниками гро­мадських приймалень партії;

• експертна інформація (інтерв'ю з експертами, замо­влення досліджень певної тематики);

• соціологічна інформація (замовлення або викори­стання соціологічних досліджень);

• спеціальна інформація.

Отримана інформація зберігається й оновлюється цен­тралізовано в базі даних і є основою для короткостроково­го і довгострокового аналізу, прогнозів, внутрішнього оці­нювання ефективності власних кроків, вироблення внутрі­партійних рішень.

формування і забезпечення діяльності політичної партії XS1

Крім оцінювання безпосереднього середовища, реагу­вання на зовнішні виклики, партія повинна здійснювати стратегічні розроблення: політологічні, економічні, со­ціальні дослідження ситуації в країні, стану суспільства, його сегментів, електоральних уподобань та інших явищ і інститутів, що дає змогу виробити стратегію виборчої кам­панії; розроблення програмних документів, а також доку­ментів для внутрішнього і зовнішнього використання. До таких досліджень партії залучають фахівців з відповідних питань, використовують потенціал власних дослідниць­ких інститутів, фондів.

Діяльність партії щодо поповнення своїх лав

Навіть найбільш організована й успішна політична партія повинна дбати про своє майбутнє, тобто поповнення своїх лав, що є важливою передумовою здійснення її стра­тегічних планів за всіма програмними напрямами. Члени партії є її найвагомішим ресурсом, що віддає свої ідеї, енергію, здібності, певні кошти, приносить голоси.

Світова практика виробила багато методів роботи щодо збільшення чисельності партії. Однак у будь-якому разі вона повинна відбуватися на основі певних принципів, за чітким планом, цілеспрямовано.

Робота із партійного поповнення спрямовується на гро­мадян, які голосують за партію, симпатизують її стратегіч­ному курсу, і починається з їх ідентифікації. З цією метою можуть бути використані пряма агітація, а також опосе­редковані методи: спонсорування медичних установ, у яких добровольці-професіонали надають безплатні кон­сультації; консультації кваліфікованих юристів; замо­влення освітніх, культурно-мистецьких передач на телеба­ченні тощо.

До осіб, які потенційно можуть вступити в партію, най­частіше звертаються персонально листом або по телефону. Пропозицію про вступ підписує голова партії. У листі має бути анкета кандидата на вступ, а також конверт зі зворот­ною адресою. Можна додати брошуру, буклет з інформа­цією про партію. При цьому бажано передбачати додатко­ві контакти з особою за умови неотримання від неї відпові­ді протягом двох тижнів. Контакт можна здійснити листом, персонально або по телефону.

Після проведення масової агітаційної кампанії необ­хідно проаналізувати її результати з керівником цього на-