1.2. Структура психологічної роботи, основні принципи її організації та проведення

Структурно психологічна робота як система поєднує в собі такі елементи: мета і завдання, суб’єкти, об’єкти, методи й засоби психологічної роботи.

Загальна спрямованість психологічної роботи на виконання службово-бойових завдань обумовлюється необхідністю всебічного забезпечення бойової готовності внутрішніх військ, а також характером конкретних проблем, що мають негативний психологічний вплив на бойові можливості особового складу, його психічне самопочуття й ефективність військової діяльності. Зазначимо низку основних психологічних проблем, на розв’язання яких спрямована психологічна робота.

1. Особистісні проблеми – погіршують особистісний розвиток військовослужбовців, їх моральне і психічне здоров’я та самопочуття і потенційні бойові можливості. У структурно-психологічному плані дані проблеми можна поділити на такі групи:

а) мотиваційні проблеми – відсутність стимулів щодо зразкового виконання службових обов’язків які відповідають сучасним завданням внутрішніх військ, прагнення до військово-професійного вдосконалення;

б) професійно-кваліфікаційні – непридатність або непідготовленість певної частини військовослужбовців до виконання функціональних обов'язків;

в) функціонально-психологічні – негативні психофізіологічні стани військовослужбовців, що виникають безпосередньо в процесі діяльності.

Особистісні проблеми виявляються у труднощах соціально-психологічної адаптації військовослужбовця до умов військової служби у формі конфліктів, різних відхилень поведінки, відчутті тривоги, розгубленості, безвихідності тощо.

2. Колективно-групові проблеми – погіршують морально-психологічний клімат військового колективу. До них відносять різні види порушень і деформацій колективних зв’язків (моральних, ділових, особистих), розпад позитивних цінностей колективу, роз’єднаність військовослужбовців, різні форми психологічної несумісності, існування мікрогруп, що характеризуються негативним стійким прагненням до вибору помилкових, асоціальних та антиармійських цілей і орієнтирів.

3. Діяльнісні проблеми – властиві службово-бойовій діяльності військовослужбовців через невідповідність їх психологічних якостей об'єктивним вимогам військової служби і військової спеціальності. Дані проблеми виявляються у зниженні ефективності діяльності, помилках при виконанні службово-бойових завдань.

Виходячи з існування наведених проблем і необхідності їх першочергового вирішення, зміст психологічної роботи має два основні напрямки:

• удосконалення психологічних умов, що впливають на психіку військовослужбовців;

• формування й розвиток індивідуальних і групових психічних утворень, що є найважливішим фактором підвищення ефективності функціонування людини в різних видах військової діяльності.

Особливістю психологічної роботи в умовах діяльності внутрішніх військ є врахування того, що функціонування людини в розглядається як діяльність, спрямована на виконання службово-бойового завдання. Інтереси самої людини тут найчастіше не збігаються, а іноді й суперечать цілям і характеру здійснюваної діяльності. Тому на відміну від умов роботи цивільних психологів, де психіка клієнта розглядається як самодостатня у професійно-етичному плані цінність, в умовах внутрішніх військ психологічна робота повинна бути орієнтована й на інтереси діяльності, й на інтереси людини.

Психологічна робота організовується відповідно до чинного законодавства України, наказів і директив командувача внутрішніх військ, та у межах виділених напрямків головними завданнями психологічної роботи є:

• формування у військовослужбовців внутрішніх військ відповідних професійно важливих психологічних якостей, навичок безпечної поведінки, уміння вирішувати свої психологічні проблеми й управляти конфліктними ситуаціями з урахуванням особливостей несення служби та категорій військовослужбовців;

• створення ефективної системи забезпечення психологічної готовності, стійкості і надійності особового складу;

• проведення поглибленого психологічного вивчення кандидатів на керівні посади управлінь територіальних командувань, з’єднань, військових частин і підрозділів внутрішніх військ, професійна орієнтація та професійно-психологічний відбір кандидатів на службу у внутрішні війська, кандидатів для навчання в Академії внутрішніх військ, на факультеті внутрішніх військ Навчально-наукового інституту з підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ та кандидатів до участі в миротворчих місіях ООН;

• вивчення соціально-психологічного клімату у військових колективах та надання допомоги командирам у формуванні необхідного рівня його сприйнятливості, створення обстановки високої вимогливості і взаємодопомоги;

• проведення психопрофілактичної роботи, спрямованої на зміцнення й відновлення соціально-психологічного благополуччя та здоров’я військовослужбовців, попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації;

• проведення організаційних і методичних заходів щодо посилення впливу психологічного забезпечення для досягнення позитивних результатів службово-бойової діяльності внутрішніх військ;

• удосконалення організації роботи щодо підвищення престижу внутрішніх військ серед населення;

• виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічних проблем у службово-бойовій діяльності внутрішніх військ;

• психологічний аналіз причин та умов психологічного і фізичного травматизму, загибелі військовослужбовців внутрішніх військ під час виконання службових обов’язків та підготовка пропозицій до методичних рекомендацій щодо їх попередження;

• за впровадження новітніх психологічних технологій, зокрема за напрямками службово-бойової діяльності, у тому числі із застосуванням комп’ютерної поліграфної техніки, автоматизованих психодіагностичних комплексів для відбору, оцінки і прогнозування професійної діяльності військовослужбовців з’єднань і військових частин відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вирішення цих завдань можливе за тісної взаємодії посадових осіб, які реалізують у своїй діяльності широкий арсенал методів і засобів психологічної роботи на двох методичних рівнях її організації і проведення:

1. на рівні застосування спеціалізованих методів і процедур психологічного вивчення і впливу, здійснюваних кваліфікованими фахівцями, які мають відповідну психологічну освіту й досвід діяльності;

2. на рівні заходів, реалізованих посадовими особами в рамках традиційної організаторської діяльності, виховної роботи та навчання особового складу й на основі врахування інформації, отриманої від психолога.

Крім методичних рівнів, що відбивають специфіку застосування тих або інших засобів і прийомів психологічного вивчення і впливу на військовослужбовців, виділяються також організаційні рівні. Організаційні рівні психологічної роботи (стратегічний, оперативний, тактичний) поділяються за масштабом і специфікою завдань, розв’язуваних за допомогою даного виду діяльності.

До суб’єктів психологічної роботи, тобто осіб, які здійснюють прямий або опосередкований психологічний вплив на об’єкт, а також його психологічне вивчення, належать:

а) органи управління внутрішніх військ і посадові особи: командири й начальники всіх ступенів, штаби, органи виховної роботи, служби;

б) офіцери-психологи відділу (відділення, групи) виховної роботи військових частин та управлінь територіальних командувань, навчальних закладів, ГУВВ;

в) наукові підрозділи: науково-дослідні лабораторії, які створюються для дослідження актуальних проблем, пов’язаних із розвитком військової психології і практики психологічної роботи;

г) психологічний актив, громадські організації у військових частинах; родини і близькі родичі військовослужбовців.

Обов’язки суб’єктів психологічної роботи розробляються відповідно до масштабу і специфіки психологічних проблем і зумовлених ними завдань, змістовної специфіки взаємодії посадових осіб, що беруть участь у вирішенні цих завдань, їхньої професійної компетенції і професійної кваліфікації.

До числа об’єктів психологічної роботи належать:

• офіцери;

• військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом;

• військовослужбовці строкової служби: сержанти, солдати, курсанти;

• службовці (працівники) внутрішніх військ МВС України;

• кандидати на військову службу із числа цивільних громадян;

• родини та близькі родичі військовослужбовців та службовців (працівників) внутрішніх військ;

• групи й військові колективи.

Методи психологічної роботи являють собою сукупність процедур, прийомів і способів виявлення, опису, прогнозування динаміки психологічних характеристик військовослужбовців і видів військової діяльності, а також психологічно обґрунтованого впливу на них з метою оптимізації вихідного (виявленого) стану. Вони поділяються на спеціалізовані й загальні.

Засоби психологічної роботи включають сучасні апаратні засоби, устаткування, діагностичні й корекційно-розвиваючі методики, відповідні стимулюючий матеріал і інструментарій, схеми й наочне приладдя, наукову, навчальну й навчально-методичну літературу, тренажери, приміщення, спорудження, навчальне озброєння й техніку, засоби імітації зовнішніх ознак службово-бойових завдань для:

• вимірювання й оцінки психологічних характеристик військовослужбовців і цивільного персоналу внутрішніх військ України;

• формування й розвитку у військовослужбовців психологічних якостей і станів, що визначають їхню професійну ефективність;

• зняття психічної напруженості, підтримання й відновлення психічного здоров’я;

• психологічної освіти;

• інформаційно-психологічної протидії.

Основною умовою ефективності психологічної роботи є вихідні базові положення – принципи, система яких включає досить широкий набір вимог до її організації і проведення.

Коротко зупинимося на змісті основних принципів психологічної роботи.

1. Принцип професійної компетентності, правової й етичної правочинності орієнтує всіх посадових осіб психологічної роботи на постійне підвищення власного рівня психолого-педагогічної компетентності. Реалізація спеціальних заходів психологічного впливу припускає наявність у осіб, що здійснюють дані впливи, спеціальної психологічної освіти й досвіду діяльності.

2. Принцип комплексного підходу й професійного співробітництва передбачає необхідність координації зусиль різних посадових осіб. Це зумовлено тим, що ефективне функціонування психіки військовослужбовців і військових колективів значною мірою залежить від цілого комплексу умов матеріально-технічного, організаційного, побутового, медичного характеру. Їх реалізація може забезпечуватися лише спільними зусиллями командирів і фахівців різних сфер. Крім того, розв’язання завдань має забезпечуватись єдністю застосування методів і форм організації і проведення психологічної роботи.

3. Принцип діяльнісного підходу орієнтує на врахування ролі військової діяльності, в рамках якої виникає багато психологічних явищ, нею обумовлених. При цьому варто враховувати, що вплив факторів військової діяльності на психіку військовослужбовців може бути як позитивним, розвиваючим, так і негативним (останній веде до виникнення різного роду психологічних ускладнень і проблем). Завдання психологічної роботи визначаються й вирішуються в контексті загальних завдань військової діяльності й зумовлені необхідністю формування та розвитку психічних якостей у суб’єктів даної діяльності, які визначають можливість її ефективного виконання.

4. Принцип суб’єктно-орієнтованої взаємодії ураховує наявність активного початку, потенційних можливостей психологічного впливу на товаришів по службі й самого себе (з метою саморозвитку, професійного вдосконалення, самовиховання) у кожного суб’єкта військової діяльності, визнання позитивної, активно перетворювальної ролі психологічного ресурсу особистості військовослужбовця в ситуаціях подолання ним складних службових, професійних і особистісних проблем.

5. Принцип своєчасності і сталості означає, що психологічна робота повинна проводитися на всіх етапах соціалізації військовослужбовця в умовах військової системи – від призову на військову службу до звільнення. Відповідні методи й форми психологічної роботи застосовуються з урахуванням конкретного етапу соціалізації та аспектів життєдіяльності військовослужбовця. Кадрові зміни й переміщення посадових осіб психологічної роботи повинні супроводжуватися наступністю загальної лінії і забезпеченням можливості надання конкретної психологічної допомоги військовослужбовцю, який є об’єктом психологічного супроводу.

6. Принцип матеріально-технічного забезпечення психологічної роботи полягає в необхідності забезпечення відповідною апаратурою, тренажерами, службовими приміщеннями й матеріально-технічними засобами процесу отримання психологічної інформації, її математико-статистичної обробки, організації індивідуальної й групової психокорекційної та консультаційної роботи з військовослужбовцями.