2.3. Обов’язки психолога військової частини внутрішніх військ

Відповідно до наказу командувача ВВ МВС України № 39 від 28.01.2006 р. “Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення діяльності внутрішніх військ МВС України” визначені обов’язки психолога військової частини.

Психолог відповідає за таке:

• своєчасність, повнота й ефективність заходів психологічного забезпечення бойової готовності, виконання завдань службово-бойової діяльності особового складу; бойова підготовка, зміцнення військової дисципліни серед особового складу, попередження і профілактика соціальної, професійної та особистісної деформації військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, психологічної допомоги членам їхніх сімей;

• підтримання власної професійної придатності на рівні, який забезпечує виконання поставлених завдань;

• постійне дотримання етичних і правових норм з проведення заходів щодо забезпечення та збереження психологічної інформації про особовий склад і її використання.

Психолог зобов’язаний:

• аналізувати, оцінювати і прогнозувати розвиток соціально-психологічних явищ і процесів у військових колективах, проводити роботи щодо запобігання вчиненню у колективах підрозділів злочинів і подій, визначати й попереджати передумови нестатутних взаємовідносин;

• проводити роботу зі своєчасного ведення карток психологічного супроводження службової діяльності військовослужбовців постійного складу;

• постійно вивчати психологічні характеристики військовослужбовців усіх категорій, соціально-психологічні процеси у військових колективах, у тому числі під час виконання завдань службово-бойової діяльності особового складу, заходів бойової підготовки;

• здійснювати аналіз фактів злочинів і подій серед особового складу, визначати їх психологічні причини та наслідки шляхом безпосередньої участі у службових розслідуваннях;

• здійснювати заходи психологічної профілактики та корекції негативних психологічних станів військовослужбовців, які зумовлюються виконанням завдань службово-бойової і бойової діяльності особового складу, надавати своєчасну психологічну допомогу та проводити психологічну реабілітацію особового складу;

• визначати військовослужбовців, які мають явні ознаки соціальної та професійної, особистісної деформації, утрудненої адаптації або негативно характеризуються командирами (начальниками), розробляти рекомендації щодо роботи з ними та надавати їм кваліфіковану психологічну допомогу;

• здійснювати заходи психологічної профілактики професійної і соціальної деформації особового складу, зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень, проводити первинну психопрофілактику відхилень у поведінці військовослужбовців;

• брати участь у психологічній підготовці особового складу до виконання завдань службово-бойової та бойової діяльності, здійснювати заходи щодо формування у військовослужбовців стійких навичок бойової діяльності, психологічної (емоційно-вольової) стійкості, згуртування військових колективів;

• проводити цілеспрямовану профілактичну роботу з військовослужбовцями, віднесених до групи посиленої психологічної уваги. Двічі на рік уточнювати їх списки: 20.01, 20.07 – для строкової служби, до 20.09 – для офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців за контрактом;

• двічі на рік (у квітні й жовтні) здійснювати психодіагностичне тестування військовослужбовців групи посиленої психологічної уваги, його результати уточнювати методами спостереження, діагностичної співбесіди, узагальнення незалежних характеристик;

• приділяти особливу увагу вивченню психологічних характеристик кандидатів на посади за контрактом, визначенню індивідуального рівня емоційно-вольової стійкості, виявленню вірогідності наявності у кандидатів ознак девіантної поведінки, схильності до зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин;

• проводити відповідну консультаційну роботу з офіцерами та сержантами, які призначені для введення у службу призваних військовослужбовців військової служби за контрактом, щодо ознайомлення із сутністю негативних емоційно-вольових станів, передсуіцидальними ситуаційними реакціями людей;

• спільно з медичними працівниками визначати осіб, яким рекомендована служба без зброї, і проводити з ними відповідну профілактичну роботу;

• двічі на рік (у лютому та серпні) здійснювати у ротах, окремих взводах соціометричні дослідження й на основі результатів досліджень готувати звіти з висновками та рекомендаціями;

• організовувати й проводити заняття з тематики психологічного лекторію з усіма категоріями особового складу;

• брати участь у відборі та розподілі військовослужбовців по підрозділах і військовими спеціальностями, готувати обґрунтовані рекомендації для призначення на посади офіцерів, прапорщиків, сержантів і старшин;

• розробляти рекомендації з комплектування підрозділів, що призначаються для виконання завдань службово-бойової діяльності, підбору команд (груп) для виконання завдань у відриві від військової частини, організації психологічного забезпечення заходів діяльності;

• здійснювати систематичний збір, аналіз та узагальнення психологічної і соціологічної інформації з актуальних військово-соціальних проблем;

• своєчасно розробляти методичні та інформаційно-довідкові матеріали на допомогу керівному складу й офіцерам виховної роботи, надавати практичні рекомендації органам військового управління, громадським організаціям частин і підрозділів з питань психологічного забезпечення життєдіяльності особового складу;

• проводити психологічну експертизу управлінських рішень, своєчасно доповідати про її результати;

• брати участь у плануванні виховної роботи з особовим складом;

• організовувати і проводити навчання офіцерського складу щодо порядку використання психологічної інформації у практиці управлінської діяльності;

• проводити навчання військовослужбовців методиці психологічного саморегулювання, вольової мобілізації психіки, психологічної допомоги, формувати у них навички аутогенного (ідеомоторного) тренування;

• здійснювати психологічне консультування особового складу та членів сімей військовослужбовців;

• вивчати та оцінювати вплив психологічних вчинків, організаційних та фізичних умов служби, побуту військовослужбовців на морально-психологічний стан особового складу й готувати відповідні рекомендації;

• розробляти програми, інструментарій та інші матеріали (засоби) військово-психологічних і соціологічних досліджень, самостійно або у складі груп організовувати і проводити військово-психологічні та соціологічні дослідження;

• постійно вдосконалювати методику й техніку організації і проведення досліджень, накопичення психологічної інформації та її обробки;

• удосконалювати матеріально-психологічну базу заходів психологічного забезпечення життєдіяльності особового складу;

• забезпечувати своєчасний збір, узагальнення, аналіз та збереження психологічної інформації і негативне її використання;

• своєчасно доповідати заступникові командира частини з виховної роботи про морально-психологічний стан військовослужбовців та проведену роботу.