M04025

21

Значний вплив на перегляд принципових положень, основних засад екологічної освіти учнівської молоді в США здійснило проведення заходів, таких як Комісія Брутланд (1987), Конференція ООН з навколишнього середовища й сталого розвитку (1992), Фессалонська декларація (1997), Світовий саміт зі сталого розвитку в Йоханесбурзі (2002). В результаті роботи цих конференцій були зроблені висновки щодо необхідності гармонізації взаємовідносин людини й природи, формування екологічно відповідальної поведінки людини в природі, підвищення рівня матеріального і духовного життя населення.

У 1994 році Радою зі сталого розвитку проведено Національний форум зі співробітництва у галузі екологічної освіти (м. СанФранциско, Каліфорнія). В результаті роботи форуму було опубліковано документ "Освіта для сталого розвитку: Порядок денний". На Національній зустрічі на високому рівні з проблем реформування екологічної освіти п'ятдесят освітніх організацій обговорювали проблеми підготовки підростаючого покоління у галузі охорони довкілля в США, можливості співпраці різних екологоосвітніх організацій для досягнення цілей екологічного виховання молоді (м. Бурлінгейм, Каліфорнія, 1996). Наприкінці XX століття педагогічною громадськістю Сполучених Штатів здійснювалась активна робота з підготовки документальної бази, яка б закріплювала ідеї сталого розвитку у гармонізації відносин людини з природою: "Чи на шляху ми до екологічної компетенції?" (Дж. Маршалл, 1996), "З класної кімнати до громади й навкруги: Освіта для сталого майбутнього" (Рада президента США, 1997), "Екологічна компетенція в школах США: Від задекларованого до реального" (Північноамериканська асоціація з екологічної освіти та Товариство підвищення кваліфікації вчителів, 1998), "Долаючи перешкоди: Використання оточуючого середовища як інтегруючого фактору навчання" (Дж. Ліберманн й Л. Хоуді, 1998).

Таким чином, екологічна освіта й виховання підростаючого покоління в школах США розвивається відповідно до сучасних вимог науки екології, відповідно до стану розвитку природоохоронного руху на сучасному етапі, відповідно до стану взаємовідносин людини з природним довкіллям. Реформування шкільної екологічної освіти відбувається на рівні країни, а також в межах кожного штату, оскільки освіта в США носить децентралізований характер.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

22

ВУкраїні були розроблені концептуальні основи екологічної освіти, які ґрунтуються на основних положеннях Міжнародної стратегії дій в галузі освіти й підготовки кадрів з питань навколишнього середовища.

Розвиток національної системи освіти з її головною складовою - екологічною освітою є однією з рушійних сил у процесі переходу українського суспільства до гармонійного розвитку.

З прийняттям Концепції екологічної освіти почала здійснюватися переорієнтація освіти і виховання на принципи еколого-збалансованого гармонійного розвитку.

Важливими пріоритетними завданнями на найближчу перспективу в галузі екологічної освіти є відновлення читання в усіх школах України дисципліни "Основи екологічних знань" й, у зв'язку з цим, організація підготовки науково-педагогічних кадрів екологів високої кваліфікації та організація професійного навчання державних службовців і управлінського персоналу основам екологічної політики та управління.

Особливе значення розвиткові екологічної освіти й культури надається в усьому світі останніми роками, коли стало очевидно, що одними з головних причин невиконання ухвал міжнародних екологічних форумів, угод і конвенцій з охорони природи є саме низька екологічна культура більшості населення планети, низький рівень екологічної освіти й свідомості, зокрема осіб, які приймають важливі рішення. Тому в період з 1997 по 2003 р. на багатьох міжнародних зібраннях активно обговорювалися проблеми екологічної освіти й виховання та їхня роль в еколого-збалансованому розвиткові людства (Нью-Делі, 1997; Париж, 1998; Цюріх, 1999; Брюссель, 1999; Дакар, 2000; Йоганнесбург, 2002 та ін.).

У 2002 р. Міністерством освіти і науки Швеції разом із Міністерством охорони навколишнього середовища цієї країни за завданням Європейської економічної комісії ООН розроблено проект «Стратегії освіти з еколого-збалансованого розвитку й екологічної освіти ЄЕК ООН». У 2003 р. спеціальними робочими групами ЄЕК ООН закладено теоретичні основи стратегії щодо освіти задля стійкого розвитку та намічено шляхи її реалізації.

Вусьому світі поширюються такі поняття, як «екологічна філософія життя», «екологічні пріоритети», «екологічний імператив», «екологічна парадигма» (система цінностей, підходів, принципів). Ці

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

23

поняття обґрунтовуються й використовуються в системі екологічної освіти.

Сьогодні в світі екологічна освіта визнається одним із основних факторів екологізації всіх видів людської діяльності. Вона розглядається як самостійна й нагальна проблема, як важливий інструмент управління, головний важіль для вдосконалення моделі виробництва і споживання з урахуванням можливостей біосфери.

Період з 2005 по 2015 р. на Всесвітньому Самміті в Йоганнесбурзі рекомендовано об'явити десятиліттям освіти задля еколого-збалансованого розвитку. У цей самий період в Україні також відбулася низка важливих подій, пов'язаних із розвитком екологічної освіти: наприкінці 2001 р. затверджено Концепцію екологічної освіти України, на початку 2002 р. — план заходів з її реалізації, наприкінці 2002 р. до Верховної Ради подано проект Закону України про екологічну освіту.

У2001 р. в нашій країні створено перший спеціалізований вищий навчальний заклад — Одеський державний екологічний університет, базовий з підготовки кадрів для Міністерства екології і природних ресурсів України.

Уекологічному вихованні, прищепленні екологічної культури надзвичайно велике значення мають традиції ощадливого ставлення до природи на підґрунті релігійного виховання.

Прикладом цього є релігійно – філософські спрямування, котрі коротко розглянуто нижче:

- Індуїзм – забороняє чинити шкоду всьому живому, бо за це чекає «пекельна карма» - можна душі переселитися після смерті у нижчу істоту;

- Джайнізм – найсуворіше послідовне вчення, яке проповідує вегетаріанство та обожнювання усього живого;

- Буддизм – вважаються, що всі істоти мають однакову природу, тому слід вважати все живе, рослин, тварин – рівними собі;

- Синтоїзм – утилітарно-прагматичне відношення до природи; - Даоізм – необхідність жити у злагоді за законами природи, бо

все має одне підґрунтя; - Конфуціанство – раціональне природокористування без

надмірного обожнювання природи.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

24

- Християнство – сьогодні православна церква стурбована питаннями екології та охорони навколишнього середовища. Дослідник С.Ф. Хрибар (Російський НДУ спадщини, Москва) у статті «Права природи. Християнський погляд» аналізує, які частини Біблії прямо чи опосередковано закликають до збереження довкілля. Про величезне значення зв’язку природа – людина попереджали й інші релігії.

Так, зороастризм – релігія давніх народів Середньої Азії, Азербайджану, Афганістану та Ірану, що виникла в першому тисячолітті до нашої ери й реформувалася Заратустрою в VI ст. до н.е., містила в собі елементи екологічної етики. Вона проповідувала охорону ґрунтів, розумний випас худоби, охорону лісів від вирубування. Заратустра вчив, що весь матеріальний світ – гори, озера, земля, небо, вітер і річки – священний. Віл, як і людина, має душу, що прагне справедливості. Людина й тварина нерозривно пов’язані між собою: страждання одних породжують страждання інших. Згідно з його вченням, Бог створив людину, щоб вона оцінила красу природи, полюбила її й перейнялася до неї повагою. Людина має злитися з природою, щоб знайти безсмертя.

Всі засновники релігій, філософських течій визнавали, що людина, в гонитві за своїми матеріальними благами, як головною метою, рано чи пізно прийде до катастрофи.

Іншою ідейною передумовою екологічного підходу до вивчення релігії є екологія культури, засновником і найвидатнішим представником якої вважається американський антрополог Джуліан Стюард. У 50-ті рр. ХХ ст. він сформулював програму дослідження культури: відроджуються на новому рівні ряд старих і таких, які начебто назавжди дискредитували себе ідей. По-перше, Стюард зумів відновити престиж еволюціонізму, і це за іронією долі сталося в країні, де протягом кількох десятиліть антропологи всіляко третирували еволюціонізм і вважали його безнадійно застарілою теорією. По-друге, американський неоеволюціоніст знову підкреслив вплив навколишнього середовища на культуру. Стюард провів порівняльне вивчення культур так званих «примітивних народів», що проживають у різних країнах і навіть на різних континентах, але в схожих умовах навколишнього середовища. Він виявив, що культури цих народів мають дуже багато спільних рис. На основі цього американський антрополог сформулював поняття «культурний тип» і

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

25

спробував пояснити механізми переходу від одного культурного типу до іншого.

У релігієзнавчої літератури словосполучення "релігійноекологічний підхід" та ²екологія релігії" з'являються в середині 60-х рр.. XX ст. їх подальше роз'яснення належить шведському антропологу та історику релігій Оке Хульткрантцу Вивчаючи життя американських індіанців племені шошонов, а також деяких північних народів, він прийшов до висновку, що навколишнє середовище чинить значний вплив на багато аспектів культури, в тому числі на релігійні вірування та обряди.

Визначивши область застосування релігійно – екологічного підходу, Хульткрантц формулює його основні завдання. Перш за все екологічний підхід може бути використаний при вивченні окремих релігій. У даному випадку шведський релігієзнавець вважає за доцільне виділити кілька рівнів інтеграції релігії в навколишнє середовище.

Іншим найважливішим завданням релігійно – екологічного підходу є порівняльне вивчення релігій примітивних народів і виявлення «екологічних типів релігій». У ході крос-культурного аналізу Хульткрантц виділяє три типи релігій: релігії північних мисливських народів, релігії мисливців і збирачів, які живуть у пустельних місцевостях, релігії пастухів-кочівників.

Основу релігій північних мисливських народів складає комплекс вірувань і обрядів, пов’язаних з шануванням тварин. Цей комплекс включає в себе ритуальне умертвіння «священної тварини» (найчастіше ведмедя), поїдання його м’яса і поховання останків. Іншою формою релігійного анамалізма є віра в те, що у кожної тварини є господар, який захищає тварину, забороняє її вбивати, а в певний момент посилає під постріл мисливця. Тут не можна згадати про духів – покровителів людей, що приходять на допомогу часто у вигляді тієї чи іншої тварини. Характерними рисами релігії північних мисливських народів, на думку Хульткрантца, є також ураніческий світогляд, що включає в себе уявлення про існування декількох (від трьох до дев’яти) космічних рівнів: інтенсивний шаманізм, поклоніння горам, каменям, деревам, дерев’яним стовпам.

Другий тип релігій – релігії мисливців і збирачів, які живуть у пустельних місцевостях, зустрічається в індіанців Великого басейну Північної Америки, аборигенів Австралії, корінного населення пустелі

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

26

Калахарі. Вони живуть приблизно в однакових умовах, відмінними рисами яких є жаркий і посушливий клімат, спорадично зустрічається рослинність, убогий тваринний світ. Основними видами діяльності людей, що мешкають в пустельних місцевостях, є полювання на дрібну дичину, збирання коренів, ягід, горіхів, насіння рослин. Умови їх проживання і специфіка господарської діяльності накладають відбиток на релігійні вірування та обряди. У релігіях цього типу переважають тотемістичні вірування, які доповнювалися елементами анімізму. У системі культу важливе місце займають умілостивітельні обряди, «церемонії множення», ініціації. Найчастіше в релігіях цього типу практикується штучно викликаний індивідуальний чи колективний транс, в стані якого, на думку віруючих, можна знайти вихід із скрутного становища.

Ще один «екологічний тип релігій». Хульткрантц в ході порівняльного вивчення релігій пастухів – кочівників Центрально – Азіатського плато і семітських племен доісламської Аравії. Культурне ядро кочових народів включає в себе економіку, засновану на скотарстві, колективну організацію праці, панування патріархальних відносин, проживання в повстяних юртах або пересувних кибитках і т.і. У релігіях цих народів центральне місце займає культ тварин, розведенням яких вони займаються, обряди напрамлені, в першу чергу, на збереження і розмноження цих тварин. Для релігій пастухів – кочівників характерно також поклоніння небесними світилам, що приваблює увагу об’єктам місцевості, незвичайним каменям і предметам.

1.4. Вплив оточуючого середовища і його змін на здоров’я населення.

Сучасна людина постійно розширює свою нішу місця життя й трофічну нішу. Та, згідно з четвертим законом Б.Коммонера, за все треба платити. І ми вже платимо – зменшенням нашої багатовимірної ніші.

Шляхи реалізації ніші неочевидні – вони пов’язані з генетичним потенціалом людини та взаємодією її з довкіллям. Сучасна молекулярна біологія й генетика інтенсивно намагаються взяти генотип під контроль людини. Зокрема, вже створено, відпрацьовано й перевірено на тваринах, методики штучного, вегетативного розмноження людини – так зване клонування, до 2005 року

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

27

планувалося розшифрувати нуклеотидні послідовності всіх генів людини (міжнародна програма «Геном людини»), розробити методики вбудовування будь-якого природного чи штучного гена в будь-яку еукаріотичну клітину, в тому числі й людську (сьогодні генна інженерія успішно здійснюється на прокаріотичних клітинах, є позитивні результати також стосовно рослин і тварин). Більше того, на початку 90-х років, відкрито ген, який після досягнення певного віку «вмикає» в організмі процеси швидкого старіння й смерті, - так званий ген-кілер, ген-самовбивця. А вже 1997 року було розроблено й успішно випробувано на тваринах методики його блокування. Людина дістала засіб досягнення біологічного безсмертя. Та запобігти смерті від хвороб, агресивного впливу на організм умов зовнішнього середовища, випадкових причин люди неспроможні. Сучасні дослідження показали, що, якщо ген-кілер заблоковано, його функцію бере на себе ген-дублер, таким чином, в природі все стає на своє місце.

Сьогодні, попри всі успіхи, людина ще не навчилася спрямовано змінювати свій генотип, і тому границі стійкості її організму проти різних факторів середовища залишилися майже такими самими. Наприклад, як і десятки тисяч років тому, оптимальними для людини вважаються: температура повітря 18 - 35°С, атмосферний тиск 80 – 150 кПА, рН питної води 5,5 – 8,0, вміст у ній нітратів 2 – 15 мг/л. проте дедалі менше стає біотопів, де ці фактори перебувають у зоні оптимуму людини: води з низьким вмістом нітратів та оптимальним рН дуже багато в тундрі чи у високогір’ях, однак температура в горах і тиск, виходять за межі оптимуму. І навпаки, на рівнині, де й тиск, і температура оптимальні, вода все частіше забруднюється нітратами. Незважаючи на це, люди живуть і на рівнині, й у горах. Тут вступає в дію принцип лімітуючих факторів: якщо хоч один із них виходить за границі діапазону толерантності, він стає обмежувальним. Коли значення такого фактора ще не досягло летальної границі, але вже вийшло із зони оптимуму, організм відчуває фізіологічний стрес. У нашому прикладі: в гірських районах – це гірська хвороба, а на рівнині за підвищеного вмісту у воді нітратів – загальна кволість і депресія. Такий стан відображає невідповідність багатовимірних ніш і в горах, і на рівнині зонам оптимуму людини, принаймні стосовно деяких екологічних факторів.

На людину, як і на всяку істоту, конкретний фактор впливає не сам по собі, а у взаємодії з іншими, й залежно від характеру цієї

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

28

взаємодії, діапазон толерантності може змінюватися. Наприклад, за відносної вологості повітря 30% температура повітря 28°С відповідає зоні оптимуму. Але за вологості 70% ця сама температура виходить за границі оптимуму й потрапляє в зону песимуму: частішає дихання, з’являються відчуття жару і задухи, пригніченість, людина може знепритомніти.

Отже, здоров’я – один із узагальнювальних показників ступеня оптимальності багатовимірної ніші. Здебільшого (точніше – майже завжди) ми не знаємо, який із факторів середовища в даний момент є лімітуючим, але якщо здоров’я популяції, нації чи людства в цілому погіршується, виходить, що наша багатовимірна ніша стала меншою. Масштаби зміни здоров’я дають змогу оцінити масштаб дії лімітуючого фактора: чи впливає він лише на окрему популяцію, чи діє в окремому районі, чи є загально – планетарним.

Аналіз стану навколишнього природного середовища свідчить про те, що в останні роки суттєвих позитивних зрушень в екологічній ситуації не сталося, в деяких місцях вона навіть погіршилася. Певна тенденція до зменшення викидів в атмосферу досягнута за рахунок зупинки деяких виробництв, що сталося в основному з економічних причин. Водночас, лише в одному Кривому Розі від стаціонарних джерел щорічно викидається в повітря 1,2 млн. т забруднюючих речовин – десята частина всіх викидів в Україні, а загалом шкідливі викиди в атмосферу в Донецькій та Дніпропетровській областях складають більше ніж половину від загального об’єму.

За статистичними даними, скиди забруднених стічних вод у відкриті водойми із року в рік збільшуються і обчислюються мільярдами кубічних метрів. В останні роки стало звичайним явищем закриття пляжів через високе бактеріологічне забруднення води в курортних зонах Одеси, Криму і на Азовському морі. Згадайте про озеро у Тернополі. У вересні місяці 2000 року, в нього скинули декілька мішків із сіллю марганцю, який за токсичністю стоїть на 2-му місці після свинцю.

Пестицидне навантаження складає у середньому 3 кг на 1 га, що в 6 разів вище за світовий показник (у Закарпатті – 8,7 кг на 1 га, в Криму – 12,7 кг на 1 га). Площа угідь, забруднених залишками хімічних засобів захисту рослин, досягла 14 млн.га, що становить третю частину всіх сільськогосподарських угідь.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

29

Несприятливого впливу атмосферних забруднень зазнає близько 17 млн. людей, або 34% усього населення країни.

Одночасно у здоров’ї населення України в останні 20 років намітилася ціла низка негативних тенденцій, багато з яких значною мірою пов’язані з незадовільною екологічною ситуацією. Зокрема, на 51,3 % збільшилась захворюваність населення на хвороби крові та кровотворних органів, органів кровообігу – на 54%, злоякісні новоутворення зросли на 27,8%. Тернопільська область лідирує в Україні по захворюваності на панкреатит. Медики вважають, що це пов’язано з токсичною дією якоїсь речовини та синє – зелених бактерій, якими забруднені водопроводи. Згідно гіпотези, яка була висунута на медичному симпозіумі у 2000 році, в Україні існує нова форма вірусу, подібна до вірусу СНІДу, і нею уражено близько 70% населення. Його появу пов’язують із Чорнобильською аварією.

Якщо за даними Українського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства і гінекології у 1991 року близько 70% новонароджених 1-го дня життя мали ті чи інші відхилення у стані здоров’я, то у 1999 році, цей показник становив вже 90%.

Узв’язку з цими проблемами почала розвиватись нова галузь екології – екологія людини. Це комплексна наука, яка вивчає взаємовідносини людини, як індивіду, і навколишнього середовища. Вона сприяє збереженню і зміцненню здоров’я, розвитку фізичних та психічних можливостей людини.

З екологією людини тісно пов’язана гігієна навколишнього середовища, мета якої – розробка принципів і методів оздоровлення умов праці і відпочинку людей, охорона та зміцнення здоров’я населення в конкретних умовах навколишнього середовища.

Вплив токсичних речовин на здоров’я людини вивчає наука, яка називається екологічною токсикологією. Вона має пряме відношення до предмету «Екологія людини».

Пов’язана з екологією людини і медична географія, яка вивчає територіальну диференціацію захворювань і зв'язок їх з просторовою неоднорідністю географічної оболонки Землі.

Уреальних умовах людина піддається комбінованій, комплексній і сполученій дії хімічних токсичних речовин: окис вуглецю, свинець, оксиди азоту, озон; лікарські речовини тощо, фізичних (світло, вологість, температура) і біологічних (взаємозв’язки

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

30

між собою, з рослинами, тваринами, мікроорганізмами) факторів оточуючого середовища.

Під комплексною дією розуміють одночасний вплив декількох хімічних або біологічних факторів зовнішнього середовища.

Комплексною називають дію речовини, яка поступає в організм одночасно різними шляхами, наприклад із води, повітря, харчових продуктів.

Під сполучною дією розуміють одночасний вплив на організм людини хімічних, фізичних і біологічних факторів.

Згідно поглядів Г.І.Сидоренка (1978), фактичне забруднення оточуючого середовища виражається у вигляді реального навантаження хімічних, біологічних і фізичних факторів. Власне це реальне навантаження визначає можливі зміни у стані здоров’я населення. По цій причині введено ще одне поняття гігієнічного нормування – це максимально допустиме навантаження (МДН). Під цим поняттям слід розуміти таку максимальну інтенсивність дії всієї сукупності факторів навколишнього середовища, яка не виявляє прямого чи побічного шкідливого впливу на організм людини та її нащадків і не погіршує санітарних умов життя.

Епідемії. У 2006 році, Ангола пережила наймасштабнішу епідемію холери за свою історію. Від неї померло більше 2000 осіб. Холера – хвороба бідних. Антисанітарія там, де водоочищення та каналізація сподіваються на краще. Організм хворого дуже швидко зневоджується, втрачаючи по 1 літру води на годину. Це може швидко призвести до загибелі. Особливо небезпечна холера для дітей та старих людей.

Під час ангольської епідемії, найбільше постраждала Луанда. В місті, розрахованому на 200 тисяч осіб, на початку 2006 року мешкало понад 4,5 млн. – головним чином біженці з сільської місцевості, що покинули рідні місця через 27-літню громадянську війну. Дві третини населення Луанди проживає на околицях у великих нетрях (Боа – Вішта). Воду, яка не проходить ніякої санобробки, розвозять приватні компанії у цистернах, що наповнюють з підозрілої річечки Бенго, північніше міста. Близько 10 тисяч мешканців Луанди сплачують за воду. Для країни, в якій добовий доход складає менше двох доларів, витрати до 12 центів США за 4,5 літра води – величезні гроші. Люди купують всього 9 літрів води, а мінімальна норма за даними ООН – 23 літра на людину. За три місяці, що буяла хвороба, уряд зумів

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com